1.Вимір і нормування параметрів мікроклімату

Під мікрокліматом розуміють комплекс фізичних факторів повітряного середовища, що впливають на тепловий стан людини. Мікроклімат формують наступні параметри:

• температура повітря;

• вологість повітря;

• швидкість руху повітря;

• інтенсивність інфрачервоного випромінювання.

Розрізняють наступні види мікроклімату:

1. Що нагріває – це мікроклімат, що може привести до перегрівання організму (гарячі цехи, ливарного, термічні, вироблення глибоких шахт та ін.).

2. Охолодний – це мікроклімат, що може привести до переохолодження організму (холодильні цехи, будівельно-монтажні роботи в холодний період року та ін.).

3. Оптимальний – це мікроклімат, що при тривалому систематичному впливі забезпечує нормальний тепловий стан організму, почуття комфорту і створює умови для високого рівня працездатності.

4. Припустимий – це мікроклімат, що при тривалому і систематичному впливі може викликати швидкоминаючі зміни теплового стану організму, що супроводжуються дискомфортними тепловими відчуттями, що погіршують самопочуття і знижують працездатність.

5. Гранично-припустимий – це мікроклімат, що при тривалому і систематичному впливі може привести до стійких змін теплового стану організму, що супроводжуються зривом термостабільності організму і скаргами на виражене перегрівання чи переохолодження.

Виконання робіт у зазначених вище мікрокліматичних умовах може привести до оптимального, припустимому, гранично-припустимому і неприпустимий теплових станів.

Основна роль у підтримці оптимального теплового стану приділяється терморегуляції, тобто процесам утворення тепла і віддачі тепла в зовнішнє середовище, спрямованих на забезпечення термостабільності організму, тобто підтримка внутрішньої температури тіла на постійному рівні.

При роботі в мікрокліматі, що нагріває, у результаті потовиділення (4 - 8 літрів у зміну) порушується водносольовий, білковий, вуглеводні обміни, відбувається зневоднювання організму і втрата мікроелементів (калію, кальцію, магнію, цинку, йоду й ін.) і водорозчинних вітамінів (C, B₁, B₂). Відзначаються зміни в серцево-судинній і нервовій системах, а також у системах подиху. У працюючих учащається пульс, підвищується артеріальний тиск максимальне і знижується мінімальне, розвивається гіпертрофія лівого желудочка серця. Збільшується частота подиху в 2 – 2,5 рази, воно стає поверхневим. Послабляється увага, сповільнюється реакція, порушується координація рухів, знижується працездатність.

Під впливом надлишкового надходження тепла ззовні, посиленої теплопродукції організму (особливо при важкій фізичній роботі) і утрудненій тепловіддачі розвивається виробнича гіпертермія (чи перегрівання). Виділяють три форми професійних гіпертермій: тепловий удар, судорожний стан і вегетативно-судинна дисфункція з порушеннями терморегуляції (хронічна).

Інфрачервоне випромінювання (ІЧВ) викликає відчуття жари, печіння, болю, підвищення частоти пульсу, артеріального тиску, збільшує швидкість біохімічних реакцій та ін. При дії ІЧВ можуть розвиватися коньюктивити, помутніння роговиці ока, опіки шкіри, коричнево-червона пігментація. З професійної патології слід зазначити тепловий удар і катаракту.

При роботі в охолодному мікрокліматі можуть відзначатися охолодження і переохолодження (гіпотермія) організму. Спостерігається судинний спазм, що супроводжується відчуттям болю, підсилюються обмінні процеси в організмі, збільшується артеріальний тиск, змінюється вуглеводний обмін та ін. Глибоке охолодження гнітить функцію центральної нервової системи, може привести до холодової травми, відмороженню окремих частин тіла. Тривалий вплив охолодного мікроклімату (особливо зі зволоженням) може привести до розвитку професійної патології.