Позики та аванси

Вступ

46. Відповідно до консультативного документа «Принципи управління кредитним ризиком», опублікованого Базельським комітетом з банківського нагляду, найпростіше кредитний ризик можна визначити як

можливість того, що позичальник чи контрагент банку не виконає свої зобов'язання в узгоджені строки.

47. Позики та аванси — основні джерела кредитного ризику у більшості банків, оскільки, як правило, вони є найзначнішими активами банку і приносять найбільшу частку доходів. Особливо важливим чинником при здійсненні позик є величина кредитного ризику, пов'язаного з процесом надання позик. У разі окремих позик кредитний ризик стосується здатності та бажання позичальника платити. Крім позик, іншими джерелами кредитного ризику є акцепти, міжбанківські операції, фінансування операцій, валютні операції, фінансові ф'ючерси, «свопи», облігації, акції, опціони та продовження строків погашення зобов'язань і гарантій, а також розрахунки за операції.

48. Кредитний ризик є основним джерелом серйозних банківських проблем, він безпосередньо пов'язаний із нормами податкових пільг для позичальників та контрагентів, відсутністю відповідного досвіду з кредитування, незадовільним управлінням портфельними ризиками та відсутністю уваги до змін в економіці чи інших обставинах, які можуть призвести до погіршення кредитного стану партнерів банку. Ефективне управління кредитним ризиком — важлива складова частина зваженого підходу до управління ризиками та основа довгострокового успіху в будь-якій банківській організації. При управлінні кредитним ризиком банкам слід ураховувати рівень ризику, властивого як окремим кредитам та операціям, так і всьому портфелю активів. Банкам також потрібно аналізувати ризик між кредитним ризиком та іншими ризиками.

Типові питання про заходи контролю

49. Кредитні ризики виникають внаслідок характеристик позичальника і характеру ризиків. Кредитоспроможність, країна, в якій здійснюються операції, та характер діяльності позичальника впливають на рівень кредитного ризику. До того ж на кредитний ризик впливають мета і забезпечення ризику.

50. Для зручності кредитні функції можна розподілити на такі складові частини:

а) організація кредиту і виплата коштів;

б) моніторинг;

в) одержання платежів;

г) періодичний огляд і оцінка. Організація кредиту і виплата коштів

51. Чи отримує банк повні та інформативні заявки на одержання позики, включаючи фінансові звіти позичальника, джерело погашення позики і призначення надходжень.

52 Чи має банк письмові рекомендації з критеріїв, які слід використовувати при оцінці заявок на одержання позики (наприклад, показник покриття відсоткових ставок, додаткові резервні зобов'язання з кредитних інструментів, показники співвідношення заборгованості та власного капіталу).

53. Чи одержує банк звіти за кредитами або проводить незалежне вивчення можливих позичальників.

54. Чи використовує банк процедури, що забезпечують виявлення кредитування пов'язаних сторін.

55. Чи проводиться належний аналіз кредитних досьє клієнтів, включаючи прогнозовані джерела коштів для обслуговування і погашення позики.

56. Чи ґрунтуються ліміти затвердження позик на досвіді інспектора з кредитів.

57. Чи потрібно затвердження кредиту, який перевищує встановлені ліміти, відповідним кредитним комітетом або радою директорів.

58. Чи є відпрвідний розподіл обов'язків між відділом затвердження позик і відділами моніторингу видачі кредитних коштів, отримання платежів та аналізу.

59. Чи перевіряється право власності на заставне забезпечення позики і пріоритетність права кредитора вступати у володіння власністю, запропонованою як забезпечення.

60. Чи забезпечує банк підписання позичальником документа, що має юридичну силу, як доказ зобов'язання погасити позику.

61. Чи перевіряються гарантії для отримання впевненості в тому, що вони є юридично дійсними.

62. Чи розглядається й затверджується документація, що підтверджує заявку на одержання позики, незалежним службовцем, не підпорядкованим інспектору з кредитів.

63. Чи є контроль, що забезпечує належну реєстрацію заставного забезпечення (наприклад, реєстрацію в державних органах заставних прав на майно).

64. Чи є адекватний фізичний захист векселів, заставного забезпечення та підтвердних документів.

65. Чи є контроль, що забезпечує негайний облік виплати коштів за позиками.

66. Чи є контроль, що забезпечує, наскільки можливо, використання суми позики позичальником за призначенням.

Моніторинг

67. Чи складаються пробні баланси і чи звіряються з контрольними рахунками тими працівниками, які не беруть участі в обробці й реєстрації кредитних операцій.

68. Чи готуються вчасно звіти за позиками, щодо яких прострочені платежі основної суми або відсотків.

69. Чи розглядаються ці звіти працівниками, незалежними від відділу кредитування.

70. Чи використовуються процедури, що дають змогу контролювати дотримання позичальником кредитних обмежень (наприклад, умов кредитної угоди) та вимог з надання інформації банку.

71. Чи прийняті процедури, що вимагають періодичної переоцінки вартості застав.

72. Чи прийняті процедури, що дають змогу переконатися в тому, що проводиться регулярний аналіз фінансового стану позичальника і результатів його діяльності.

73. Чи прийняті процедури, які забезпечують точну реєстрацію важливої адміністративної інформації (наприклад, продовження реєстрації забезпечення) і виконання дій після її отримання.

Одержання платежів

74. Чи ведеться облік платежів за основною сумою боргу і відсотків, а також оновлення залишків на рахунках позик працівниками, незалежними від відділу надання кредитів.

75. Чи прийнятий контроль, що забезпечує своєчасне нагадування про строки платежів за простроченими кредитами.

76.- Чи прийняті письмові процедури, які визначають політику банку щодо відшкодування простроченої основної суми кредиту та відсотків законним порядком, таке як відчуження чи вступ кредитора у володіння майном боржника.

77. Чи прийняті процедури з надання регулярних підтверджень залишків на рахунках позик за допомогою прямих письмових контактів з позичальником, які здійснюються працівниками, незалежними від відділів надання і реєстрації кредитів, а також чи проводиться незалежне дослідження виявлених розбіжностей.

Періодичний огляд та оцінка

78. Чи прийняті процедури незалежного огляду всіх позик, включаючи: • огляд результатів зазначених вище процедур моніторингу;

• огляд поточних обставин, що безпосередньо впливають на позичальників у відповідних географічних регіонах і галузях.

79. Чи існують відповідні політики у письмовій формі з установлення критеріїв для:

• створення резервів на збитки за позиками;

• припинення нарахування відсотків (чи створення резервів на згортання);

• оцінки заставного забезпечення з метою створення резервів на збитки;

• сторнування раніше встановлених резервів;

• поновлення нарахування відсотків;

• списання позик.

80. Чи використовуються процедури, які забезпечують своєчасне відображення в бухгалтерському обліку всіх необхідних резервів.

Загальні аудиторські процедури

81. Наведені нижче аудиторські процедури призначені для того, щоб аудитор мав можливість виявити операційні стандарти та процеси, встановлені банком, і перевірити дотримання вимог заходів контролю щодо управління кредитним ризиком.

Планування

82. Аудитор отримує знання та розуміння щодо методу контролю кредитного ризику банку. Це включає такі питання:

• процес моніторингу ризику та систему забезпечення виявлення й агрегування кредитів пов'язаним сторонам;

• метод банку щодо оцінки вартості заставного забезпечення ризику та ідентифікації потенційних і точних збитків;

• практику кредитування в банку та базу клієнтури.

83. Аудитор розглядає, чи забезпечує програма огляду ризиків незалежність від підрозділу кредитування, включаючи те, чи достатня періодичність для надання вчасної інформації щодо нових тенденцій у портфелі та загальних економічних умов, а також чи збільшують періодичність для визначених проблемних кредитів.

84. Аудитор розглядає кваліфікацію персоналу відділу перевірки кредитів. Галузь кредитування змінюється швидко та фундаментально, що призводить до відсутності кваліфікованого досвіду щодо неї. Аудитор розглядає, чи має персонал відділу перевірки кредитів знання та навички, необхідні для управління й оцінки діяльності з кредитування

85. Аудитор розглядає на основі попередньо отриманої інформації причини існуючих проблем або недоліків системи. Аудитор розглядає, чи створюють ці проблеми та недоліки можливості для майбутніх проблем.

86. Аудитор оглядає звіти управлінського персоналу та розглядає, чи досить вони докладні для оцінки ризиків контролю.

87. Слід зазначити, що важко визначити та провести аудит операцій кредитування пов'язаних сторін, оскільки важко ідентифікувати операції з пов'язаними сторонами. Для того щоб ідентифікувати всі пов'язані сторони та операції з пов'язаними сторонами, треба розраховувати в основному на управлінський персонал; ідентифікувати такі операції за допомогою системи внутрішнього контролю банку може бути важко.