Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
сканер.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.08.2019
Размер:
322.05 Кб
Скачать

Міркування стосовно внутрішнього контролю

  1. Як правило, казначейські операції пов'язані з операціями, які реєструються за допомогою систем ІТ. Ризик помилки при обробці таких операцій зазвичай низький за умови, що вони обробляються надійніші системами. Отже, аудитор перевіряє, чи функціонують ефективне основні заходи контролю за обробкою і процедури до оцінки властивого ризику і ризику контролю як низьких. Типові заходи контролю казначейському середовищі наведені нижче. Вони містять заходи контролю, які стосуються бізнес-ризиків банків і необов'язково являють собою заходи контролю, які стосуються аудиторських ризиків та перевіряються аудитором для оцінки рівнів властивого ризику і ризику контролю.

Типові питання про заходи контролю

Заходи стратегічного контролю

  1. Чи встановили ті, кого наділено найвищими повноваженнями, офіційну політику щодо казначейської діяльності банку, яка передбачає:

  • санкціоновані операції та продукти, з якими банк може здійснювати операції на свій власний розсуд або за дорученням третіх сторін, ідеально класифіковані за групами продуктів чи ризиків;

  • ринки, на яких здійснюються торговельні операції: вони можуть бути регіональними чи позабіржовими ринками цінних паперів (ПРЦП) на відміну від фондової біржі;

  • процедури для оцінки, аналізу, контролю ризиків та управління ними;

  • обсяг дозволених ризикових позицій після врахування ризику, який вважають прийнятним;

  • відповідні обмеження та процедури, що стосуються перевищень установлених обмежень;

  • процедури, включаючи документи, вимоги яких слід дотримуватися до введення нових продуктів чи операцій;

  • тип і періодичність звітів тим, кого наділено найвищими повноваженнями;

  • графік і періодичність перегляду, оновлення та затвердження політики.

Заходи операційного контролю

  1. Чи існує відповідний розподіл обов'язків між загальним і операційний відділом.

  2. Чи здійснюються незалежно від загального відділу/філії такі види діяльності:

  • підтвердження торговельних операцій;

  • реєстрація та звірка позицій і результатів;

  • оцінка вартості торговельних операцій чи незалежна перевірка ринкових цін;

  • розрахунки за операціями.

7. Чи нумерують попередньо бланки реєстрації операцій (якщо вони не створюються автоматично).

8.Чи має банк кодекс поведінки дилерів, який стосується таких аспектів:

  • заборони дилерам здійснювати операції за свій рахунок;

  • обмежень щодо прийняття подарунків та представницької діяльності;

  • конфіденційності інформації про клієнтів;

  • встановлення осіб затверджених контрагентів;

  • процедур огляду діяльності дилерів управлінським персоналом.

  1. Чи є структура політики щодо оплати праці такою, що запобігає прийняттю на себе надмірних ризиків.

  2. Чи вводяться нові продукти лише після отримання відповідного затвердження та встановлення відповідних процедур і систем управління ризиками.

Ліміти і торговельна діяльність

11. Чи має банк докладний перелік лімітів для контролю за ринковим, кредитним ризиками та ризиком ліквідності, встановлених для всієї організації, підрозділів та окремих дилерів. Деякі загальновживані ліміти — це умовні ліміти чи ліміти обсягу (за валютою чи контрагентами); ліміти щодо продажу за найкращою ціною, яка нижча від існуючого рівня; ліміти щодо розриву цін внаслідок відсутності операцій на ринку та ліміти щодо строків і дат платежів; ліміти щодо укладання операцій та ліміти щодо вартості, вразливої до ризиків (ринкового та кредитного ризиків).

12.Чи розподілені ліміти за ризиками відповідно до загальних лімітів банку.

13.Чи знають усі дилери свої ліміти та як їх використовувати. Чи зменшує негайно кожна нова операція існуючий ліміт.

14. Чи встановлені процедури, які стосуються перевищення лімітів. Оцінка ризиків та управління ризиками

  1. Чи існує незалежний підрозділ управління ризиками (іноді його називають «офісом провідників») для оцінки, моніторингу та управління ризиками. Чи звітує цій відділ безпосередньо тим. кого наділено найвищими повноваженнями.

  2. Який метод застосовують для оцінки ризику, що виникає від торговельної діяльності (наприклад, ліміти позицій, ліміти чутливості, ліміти вразливої до ризику вартості тощо).

  3. Чи відповідає обладнання систем контролю та управління ризиками потребам з обробки обсягу, складності й ризику казначейських операцій.

18. Чи охоплює система оцінки ризиків усі портфелі, всі продукти та всі ризики.

19. Чи існують відповідні документи для всіх елементів системи оцінки та управління ризиками (методологія, розрахунки, параметри).

20. Чи регулярно здійснюється переоцінка вартості всіх портфелів торговельних операцій та обчислення вразливості ризикам, принаймні щодня, щодо активних дилерських операцій.

21. Чи регулярно оцінюють, документують, оновлюють (для врахування параметрів, що змінилися) моделі управління ризиками, методології та припущення, застосовані для оцінки ризиків і обмеження ризиків.

22. Чи провадиться аналіз стресових ситуацій та чи моделюють і перевіряють «найгірші сценарії» (в яких розглядають несприятливі ринкові події, наприклад незвичайні зміни чи різкі коливання цін, ліквідність ринку або дефолт основного контрагента).

23. Чи своєчасно отримує звіти управлінський персонал та чи є вони змістовними.

Підтвердження '

24. Чи використовує банк процедури у письмовій формі для:

  • незалежного розсилання пронумерованих вихідних підтверджень, які надсилаються контрагентам щодо всіх операцій, укладених дилерами;

  • незалежного отримання всіх підтверджень, що надходять, та перевірки їх відповідності пронумерованим копіям бланків реєстрації внутрішніх операцій;

  • незалежного порівняння зразків підписів на підтвердженнях, що надходять;

  • незалежного підтвердження всіх операцій, щодо яких не було отримано жодного вхідного підтвердження;

  • проведення незалежного контролю розбіжностей в отриманих підтвердженнях.

Розрахунки за операціями

  1. Чи обмінюються інструкціями у письмовій формі щодо здійснення розрахунків з контрагентами за допомогою використання вхідних і вихідних підтверджень.

  2. Чи порівнюють інструкції щодо розрахунків з контрактами.

  3. Чи здійснюють розрахунки лише відповідно уповноважені працівники, які не пов'язані з ініціюванням та реєстрацією операцій, і на основі затверджених письмових інструкцій.

28. Чи повідомляють щодня відділ розрахунків у письмовій формі про всі заплановані розрахунки (надходження та платежі) для того, щоб вчасно виявити і проконтролювати випадки дублювання запитів і неотримання платежів.

29. Чи ведуться облікові записи на основі первинної документації, чи звіряються вони з первинною документацією працівниками операційного відділу, які не ведуть обліку невиконаних контрактів та не виконують функції, пов'язані з розпорядженням грошима.