Управління активами

Наведені нижче чинники ризику надані у вигляді міркувань при плануванні - стратегії та виконанні аудиту діяльності банку з управління активами. Воно охоплює управління коштами, управління пенсійним фондом, інструментами передачі деякого ступеня права власності на активи / контролю за активами сторонам, включаючи трасти або інші подібні угоди тощо. Перелік не є вичерпним, оскільки індустрія фінансових послуг швидко змінюється.

• Аудит менеджера з управління активами та самих активів виконують різні і Майорські фірми. Результати діяльності менеджера з управління активами : самі активи, як правило, тісно пов'язані. Легше ідентифікувати і зрозуміти наслідки проблеми, що виникає в одному банку з фінансовою звітністю іншого, якщо їхній аудит виконує та сама аудиторська фірма або якщо укладено угоди на дозвіл відповідного обміну інформацією між двома - ангорськими фірмами. Якщо відсутня вимога аудиту як активів, так і менеджера з управління активами або якщо неможливий відповідний доступ до другої аудиторської фірми, аудитор розглядає, чи зможе він -: сформулювати повне судження.

• Фідуціарна відповідальність перед третіми сторонами. Неналежне правління коштами третіх сторін може мати фінансовий вплив чи вплив на репутацію менеджера з управління активами. Питання, які належать до цієї категорії, можуть охоплювати:

неналежне ведення бухгалтерського обліку;

• неадекватні заходи контролю за захистом та оцінкою вартості активів;

• недостатні заходи контролю із запобігання шахрайству з боку менеджера, який управляє фондами;

• неприйнятне відокремлення — фізичне та юридичне — коштів клієнта від коштів менеджера чи коштів інших клієнтів (часто це законодавчий аспект);

• неприйнятне відокремлення інвестицій клієнтів від власних інвестицій менеджера (особистих чи корпоративних або обох типів) чи інвестицій інших клієнтів;

• неприйнятний розподіл обов'язків між персоналом банку з управління активами та персоналом, що здійснює інші банківські операції;

• недотримання розпоряджень клієнтів чи вимог інвестиційної політики, згідно з якими, як передбачалося, управляють активами;

• недотримання вимог звітності (договірних чи законодавчих), яка надається клієнтам.

• Розглядаються політики та заходи контролю щодо прийняття клієнтів; інвестиційних рішень; дотримання інструкцій клієнтів; конфліктів

інтересів; дотримання вимог законодавчих актів; відокремлення та безпечне зберігання фондів і відповідна звітність про активи й операції клієнтів.

• Винагороди менеджерам з управління фондами. Менеджери з управління фондами мають великі можливості приймати нераціональні чи незаконні ділові рішення, причиною яких є прагнення до особистого збагачення за допомогою угод про премії чи матеріальне заохочення.

• Технології. Технології необхідні для діяльності більшості компаній з управління активами, тому перевіряють захищеність, повноту та точність даних і введення даних, якщо заходам контролю за комп'ютерами, а також загальному середовищу контролю можна довіряти з погляду аудиту. Перевіряються також, чи існують відповідні заходи контролю для забезпечення відокремлення реєстрації операцій за дорученням клієнтів від власних операцій банку.

• Глобалізація та міжнародна диверсифікація. Це характеристики багатьох менеджерів з управління активами, що можуть призвести до додаткових ризиків унаслідок різноманітності практики в різних країнах стосовно таких питань, як правила з ціноутворення та зберігання, нормативні акти, юридичні системи, ринкова практика, норми розкриття інформації та стандарти бухгалтерського обліку.