Тема 4 планування аудиту

1. Планування аудиту його мета та стадії

2. Аудиторський ризик та його оцінка

3. Суттєвість помилки та порядок її визначення

4. Аудиторська вибірка

Планування аудитором своєї роботи сприяє тому, щоб важливим областям аудиту було приділено належну увагу, щоб були виявлені потенційні проблеми і робота була виконана з оптимальними затратами якісно і своєчасно. Планування дозволяє розподіляти роботу між членами групи спеціалістів, що беруть участь в аудиторській перевірці, а також координувати таку роботу.

Належне планування дозволяє зосередити увагу на найбільш важливих ділянках аудиту, що в свою чергу дає змогу виявити потенційні проблеми, виконати роботу більш ефективно й у стислий термін, правильно скоординувати дії усіх членів аудиторської групи.

Планування - це процес, який дає можливість найбільш раціонально виконати аудит і одночасно зменшити ризик не виявлення найсуттєвіших моментів діяльності клієнта.

Призначення планування полягає у:

- розробленні загального плану аудиту з визначенням очікуваного обсягу, графіків та термінів проведення аудиту;

- підготовці аудиторської програми з встановленням обсягу, видів та послідовності проведення аудиторських процедур/

Планування здійснюється протягом усієї аудиторської перевірки і, як правило, до дати підготовки фінансової звітності.

Обсяг планування залежить від: розмірів економічного суб’єкта; складності аудиторської перевірки; досвіду роботи аудитора з певним економічним суб’єктом; знання бізнесу клієнта.

Метою процесу планування є:

• розроблення стратегії аудиту – це сукупність багатьох рішень, які приймає аудитор із моменту планування роботи і до її завершення;

• управління та контроль за роботою аудиторів;

• забезпечення необхідної уваги важливим аспектам аудиту;

• забезпечення ефективного виконання робіт.

Планування аудиту складається з попереднього (стратегічного) планування, складання загального плану аудиту, розробки програми аудиту.

Одним з головних завдань аудитора на етапі планування є розуміння бізнесу клієнта та його середовища, у тому числі його внутрішнього контролю. Розуміння бізнесу клієнта – це безперервний процес збору, оновлення та аналізу інформації у ході перевірки, який розпочинається на етапі планування і по завершенню аудиту дозволяє сформувати інформаційну базу для наступних переві­рок.

Розуміння бізнесу клієнта є необхідним для:

• оцінки суттєвості;

• оцінки адекватності обраної облікової політики діяльності під­приємства;

• розроблення плану й процедур зменшення ризику суттєвих викрив­лень до прийнятного рівня;

• визначення достатності та відповідності отриманих аудиторських доказів.

Негативні зовнішні чинники (недосконале законодавство, недос­татність розвитку галузі, монополізм, або навпаки сильна конкурен­ція) призводять до неточного відображення результатів операцій у звітності або спонукати до її викривлення з метою ухилення від сплати податків або, навпаки, для підвищення прибутковості акцій. Складна структура підприємства може зумовити труднощі консоліда­ції та управління. Недостатньо кваліфікований персонал ставить під сумнів правильність прийнятих управлінських рішень, якість контро­лю й достовірність обліку. Ризики бізнесу з часом матимуть вплив на фінансову звітність. Розуміння системи внутрішнього контролю дозволяє визначити типи потенційних помилок або можливість умисного викривлення фінансової звітності і є основою для визначення часу, характеру та обсягу подальших аудиторських процедур.

За результатами отримання розуміння зазначених питань ауди­тор отримує змогу приблизно оцінити ризик суттєвого викривлення фінансової звітності. На точність оцінки значною мірою впливає досвід роботи аудитора з даним підприємством.

На стадії попереднього планування аудитором визначається наявна та доступна йому інформація про підприємство-замовника, погоджуються з керівником підприємства основні організаційні питання з аудиту, формується робоча бригада для його проведення.

У процесі планування необхідно отримати інформацію про:

- організаційно-управлінську структуру підприємства;

- види виробничої діяльності та номенклатуру виготовленої продукції (наданих послуг);

- структуру капіталу та курс акцій;

- технологічні особливості виготовленої продукції;

- рівень рентабельності;

- основних покупців та постачальників;

- порядок розподілу чистого прибутку;

- організацію системи внутрішнього контролю;

- принципи організації та розподілу оплати праці.

Зібрана аудитором інформація про діяльність підприємства дозволяє визначити коло проблем, для вирішення яких необхідно залучити сторонніх спеціалістів.

Аудитор може отримати інформацію про діяльність клієнта з наступних джерел:

• офіційні публікації в юридичних, галузевих виданнях;

• статистичні дані, офіційні звіти господарюючих субєктів, банківські звіти;

• нормативні та законодавчі акти, що регламентують діяльність клієнта;

• розяснення отримані від персоналу клієнта;

• консультації аудитора, який проводив попереднью аудиторську перевірку.;

• контракти, договори, угоди;

• документи, що регламентують виробничц та організаційну структуру клієнта.

Одержавши в процесі попереднього планування дані про підприємство, аудитор приступає до розробки загального плану аудиту.

Загальний план аудиту – це документ організаційно-методологічного характеру, який містить основні стадіїї процесу аудиту, розміщені в логічній послідовності, із зазначенням видів запланованих робіт, періоду їх проведення, відповідальних виконавців, аудиторського ризику, рівня суттєвості, строки проведення перевірки.

На основі визначеного обсягу робіт розробляється бюджет витрат часу, де відображено запланований бюджет часу та реально витрачений час на проведення аудиту. Для його розрахунку беруться до уваги: попередня оцінка властивого ризику й ризику контролю; попередня оцінка рівня суттєвості; попередній досвід; основні види робіт, що підлягають виконанню. Бюджет витрат часу є підставою для формування кошторису перевірки.

Загальний план розробляється настільки докладно, щоб аудитор мав змогу на його основі підготвати програму аудиту.

Програма аудиту є переліком етапів, прийомів і способів аудиту, необхідних для його реалізації.

Програма складається до початку аудиту, але в ході первірки до неї можуть бути внесені як незначні так і суттєві зміни.

Програма є детальною інструкцією асистентам аудитора та одночасно є засобом контролю якості роботи для керівників аудиторської фірми та аудиторської групи.

Основні цілі програми аудиту:

• надати детальне уявлення аудиторських процедур, необхідних для виконання завдання;

• розподіл відповідальності між членами робочої групи;

• установлення взаємозв’язку між різними етапами робочої групи;

• задокументування факту виконання аудиторських процедур.

Програма аудиту також може бути складена у вигляді програми тестів контролю та тестів (процедур) по суті.

Програма тестів контро­лю являє собою сукупність дій, спрямованих на збір інформації про ефективність функціонування системи внутрішнього контролю клієн­та.

Програма тестів по суті – це детальна перевірка правильності відображення у бухгалтерському обліку оборотів та залишків по рахунках, тобто перелік дій для детальних конкретних перевірок.

Підсумковим документом планування аудиту є Меморандум планування, який містить відомості щодо основних результатів та прийнятих рішень по всіх етапах планування.