Тема: Робочі документи аудитора

ПЛАН:

1. Поняття робочих документів аудитора.

2. Класифікація робочих документів аудитора.

3. Робоче досьє аудитора: постійний і тимчасовий файли.

4. Методика складання робочих документів аудитора.

1. Поняття робочих документів аудитора.

Хід аудиторської перевірки та її результати мають бути документально оформлені. З проблемою ведення робочих документів аудитор стикається з першої аудиторської перевірки. Належна організація аудиту, забезпечення можливості контролю роботи аудитора, поліпшення її якості вимагають глибокого дослідження даного питання.

Згідно МСА 230 «Документація» під документацією розуміють робочі документи й матеріали, підготовлені аудитором й для аудитора або одержані ним у зв’язку з проведенням аудиторської перевірки та зберігаються у нього.

(СЛАЙД 3) Робочі документі аудитора — це записи, зроблені аудитором під час планування, підготовки, проведення перевірки, узагальнення її даних, а також документальна інформація, отримана в ході аудиту від третіх осіб, підприємства-клієнта, чи усні відомості, задокументовані аудитором за допомогою тестування.

Робочі документи аудитора тісно пов'язані з отриманням і відображенням аудиторських доказів (свідчень), оскільки перші документально фіксують останні. (що таке Аудиторські Докази?)

Робочі документи повинні відображати процедури збору аудиторських доказів, які підтверджують думку аудитора, яка є метою аудиту.

(СЛАЙД 4) Відповідно до МСА 230 робочі документи використовують:

• при плануванні та проведенні аудиту;

• при здійсненні поточного контролю та перевірці виконання аудитором роботи;

• для фіксації аудиторських доказів, отриманих для підтвердження думки аудитора.

Аудиторська перевірка повинна проводитись відповідно до стандартів, тому робочі документи по суті – це протоколювання здійснення перевірки, тобто відображення ходу планування, виконання процедур, формулювання висновків, логіки підготовки даного конкретного аудиторського висновку.

Аудитор зобов'язаний документувати весь хід аудиту – від планування до підготовки думки аудитора про достовірність фінансової звітності.

Аудитор повинен складати робочі документи у достатньо повній та детальній формі, необхідній для забезпечення загального розуміння аудиту.

МСА 230 не містить конкретного переліку робочих документів, але в ньому зазначена інформація, яка має бути задокументована.

Склад і кількість аудиторських документів аудитор визначає в кожному конкретному випадку. При цьому вирішальне значення має мета складання робочих документів (СЛАЙД 5) а саме:

— планування аудиторської перевірки;

—документальне підтвердження виконаних аудитором процедур, робіт;

—збирання матеріалів з перевірки фінансової звітності з наступним узагальненням їх;

—складання аудиторського звіту і підготовка висновку про фінансову звітність;

—здійснення поточного контролю самим аудитором за ходом виконання аудиту згідно з планом і програмою;

—контроль робочого часу аудитора і оплата його праці (гонорару);

—контроль якості проведеної перевірки;

—отримання за необхідності інформації про перевірку конкретного підприємства, здійснену кілька років тому, наприклад у разі судового розгляду, спорів, претензій, які виникли, тощо;

—забезпечення можливості отримати відповіді на так звані зворотні питання (від клієнта, акціонерів та інших заінтересованих юридичних і фізичних осіб), тобто довести правоту аудитора чи внести додаткову ясність у деякі питання;

—обґрунтований вибір методики, методів і прийомів проведення аудиту, напрямів і підходів перевірки;

—документальне оформлення встановленого чи визначеного самим аудитором аудиторського ризику з зазначенням його величини;

—формування уявлення про професіоналізм, кваліфікацію, компетентність аудитора і сприяння підвищенню їх;

—отримання матеріалів для наступних аудиторських перевірок.

На вибір кількості, складу, змісту і форми подання аудиторських документів впливають також такі фактори: кваліфікація аудитора, його попередній досвід роботи (як загальний, так і на конкретному підприємстві-клієнті); умови договору на проведення аудиту; нормативи, правила і внутрішні стандарти, встановлені та використовувані аудиторською фірмою або приватним аудитором.

Але при цьому робочі аудиторські документи мають відповідати ряду вимог: (СЛАЙД 6)

—містити достатньо повну і детальну інформацію, щоб інший аудитор, який не брав участі у цій перевірці, міг скласти чітке уявлення про виконану роботу і підтвердити висновки цієї перевірки;

—документи мають бути складені в ході перевірки, складання їх після завершення перевірки і підготовки аудиторського висновку не допускається;

—складаючи робочі документи, аудитор повинен враховувати не тільки інформацію, що стосується звітного періоду, який перевіряється, а й дані попереднього періоду (наприклад, сальдо за рахунками на кінець періоду, що передував звітному), а також відомості, отримані після складання бухгалтерської звітності, про події, що відбулися після завершення звітного періоду, які можуть суттєво вплинути на діяльність або фінансове становище підприємства;

—документи мають відображати найсуттєвіші моменти, з яких аудитору слід висловити думку, охоплювати найважливіші напрями перевірки і завдання, поставлені й вирішені аудитором;

—давати можливість оцінити фінансову звітність згідно з установленими критеріями й ознаками;

—містити інформацію, необхідну чи корисну для наступних аудиторських перевірок;

—відображати стан і оцінку системи внутрішнього контролю на підприємстві та ступінь довіри до нього;

—фіксувати проведені аудиторські процедури з перевірки та оцінки системи бухгалтерського обліку клієнта, дотримання прийнятої (встановленої) облікової політики і відповідність бухгалтерського обліку клієнта встановленим принципам, стандартам, вимогам і законам;

—документи мають бути складені чітко, розбірливо;

—скорочення або умовні позначення, що використовуються, мають бути пояснені на початку папки робочих документів;

—слід обов'язково зазначати місце і дату складання документа, прізвище аудитора і його підпис, номер документа, порядковий номер сторінки в робочій документації;

—мають бути наведені джерела інформації та дані про походження доданих документів, що фіксують фінансово-господарську діяльність підприємства, а також про виконані аудитором процедури;

—особливі вимоги висуваються до складання робочих документів у випадку, якщо до проведення аудиторської перевірки, крім аудитора, залучаються його асистенти. У цьому разі план аудиторської перевірки та її програма мають бути більш детальними, щоб вони могли бути використані як своєрідні інструкції для асистентів з доручених їм питань. Докази (свідчення), отримані асистентами, слід оформити документально так, щоб аудитор згодом зміг зробити на їх підставі однозначні чіткі висновки.

Обсяг документації аудиторської перевірки повинен бути таким, щоб за потреби роботу можна було передати іншому аудитору, який немає досвіду по даному завданню, і новий аудитор зміг би виключно на основі даної документації (не вдаючись до додаткових бесід або листування з попереднім аудитором) зрозуміти проведену роботу та обґрунтованість рішень і висновків попереднього аудитора.

Аудитор готує аудиторські файли не в угоду вимогам певних регламентуючих документів, і не для можливого зовнішнього перевіряючого, а передусім для зручності власної роботи: щоб більш чітко планувати аудит; чітко ставити завдання підлеглим та мати можливість контролювати їх роботу; мати вагомі аргументи при виникненні спорів, та найголовніше щоб у наступному році швидко відновити всі нюанси та особливості даного аудиторського завдання і провести аудит наступного року більш ефективно, ніж попереднього.

Належне документування, крім того, дозволяє керівнику аудиторської організації легко впевнитися в обґрунтованості зроблених висновків перед підписанням аудиторського висновку та отримати у файлі необхідну інформацію для аргументації у ході переговорів із керівництвом клієнта зроблених застережень, а також на випадок можливого судового розгляду, якщо до аудиторської фірми (аудитора) пост-фактум виникнуть претензії. Ретельно оформлений файл стане у нагоді і у ситуації, коли з будь-яких причин (кадрові переміщення, хвороба) змінюється керівник аудиторської перевірки. Тому кожен етап аудиту неможливий без документів, які є підставою для його здійснення, або свідчать про отримані результати.