Тема 1

ЗНАЧЕННЯ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

Лекція 1.1

СУТЬ, ЗАДАЧІ ТА ВИДИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

Питання:

1. Поняття і значення фінансового аналізу.

2. Принципи і види фінансового аналізу.

3. Формування системи фінансових показників.

1. Поняття і значення фінансового аналізу

Ринкове середовище вимагає від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції і послуг, раціонального управління виробничими і фінансовими ресурсами. Важлива роль в рішенні цієї задачі відводиться економічному аналізу в цілому і фінансовому аналізу зокрема. З його допомогою проводиться оцінка фінансових результатів діяльності підприємства, виявляються резерви зростання ефективності функціонування підприємства, на основі чого виробляються стратегія і тактика фінансової діяльності підприємства, обгрунтовуються фінансові плани і управлінські рішення.

Поняття «аналіз» походить від грецького слова «analyzis», що означає «розділяю», «розчленовую». Отже:

Аналіз у вузькому плані – це розчленовування явища або предмету на складові частини для вивчення їх як частин цілого (мал. 1).

Таке розчленовування дозволяє зрозуміти внутрішню суть явища або предмету, визначити його склад і структуру. (Наприклад, структура собівартості). Проте знання структури собівартості недостатньо для управління нею, необхідно знати взаємозв'язки між її елементами. Отже, необхідний синтез.

Синтез – це побудова явища або предмету з окремих частин з виявленням взаємозв'язків між ними.

Рис. 1. Поняття аналізу

Сучасна наука виходить з єдності аналізу і синтезу як наукових методів вивчення реальності. Тому:

Аналіз в широкому плані – це спосіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, заснований на розчленовуванні цілого на складові частини і вивчення їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей.

Аналітичні здібності людини виникли і удосконалювалися у зв'язку з об'єктивною необхідністю постійної оцінки своїх дій в умовах навколишнього середовища і пошуку найбільш ефективних способів праці, використання ресурсів. Проте як самостійна наука ФА виділився відносно недавно – на початку ХХ століття.

Фінансовий аналіз є частиною загального економічного аналізу підприємства, який складається з:

• фінансового аналізу;

• управлінського аналізу.

Аналіз господарської діяльності підприємства
Управлінський аналіз	Фінансовий аналіз
Внутрішньогосподарчий виробничий аналіз	Внутрішньогосподарчий фінансовий аналіз	Зовнішній фінансовий аналіз
Внутрішній аналіз		Зовнішній аналіз

Фінансовий аналіз – процес дослідження фінансового стану і основних результатів діяльності підприємства з метою виявлення і кількісної оцінки резервів підвищення його ринкової вартості.

Об'єкти фінансового аналізу – фінансові результати і фінансовий стан підприємства.

Об'єкти фінансового аналізу
Результати діяльності підприємства	Фінансовий стан підприємства
об'єм основної діяльності дохід прибуток	майнове положення платоспроможність фінансова стійкість ділова активність

Кожна наука має свій предмет дослідження, який вона вивчає з відповідною метою властивими нею методами. Предметом тієї або іншої науки вважається те специфічне, що дозволяє відрізнити її серед безлічі інших наук. Тому визначення предмету ФА має принципове значення.

Предмет фінансового аналізу – причинно-наслідкові зв'язки між фінансовими процесами в діяльності підприємства.

Основна мета фінансового аналізу – отримання невеликої кількості ключових, найбільш інформативних параметрів, що дають об'єктивну і точну характеристику фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін в структурі активів і пасивів балансу, розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Функції фінансового аналізу:

• об'єктивна оцінка фінансового стану, фінансових результатів, ефективності і ділової активності підприємства;

• виявлення чинників і причин, що вплинули на досягнутий рівень і отримані результати діяльності;

• підготовка і обгрунтування управлінських рішень в області фінансів;

• виявлення і мобілізація резервів поліпшення фінансового стану і фінансових результатів.

2. Принципи і види фінансового аналізу

Фінансовий аналіз повинен відповідати певним вимогам, які накладають свій відбиток на само дослідження і повинні обов'язково враховуватися при організації, проведенні і практичному використанні результатів аналізу.

Найважливіші принципи фінансового аналізу:

1. Комплексність – обхват всіх ланок і сторін діяльності підприємства;

2. Системний підхід – підприємство розглядається як система взаємозв'язаних елементів, виявляється характер зв'язку між ними;

3. Об'єктивність і точність – базою повинна служити достовірна і об'єктивна інформація, а виводи повинні обгрунтовуватися точними аналітичними розрахунками;

4. Плановість і систематичність – проводиться планомірно, а не від випадку до випадку;

5. Оперативність – необхідність швидко проводити аналіз і ухвалювати відповідні управлінські рішення;

6. Ефективність – витрати на проведення аналізу повинні давати багатократний ефект.

Фінансовий аналіз класифікується по видах залежно від наступних ознак.

Види фінансового аналізу
За методами проведення	За змістом	За періодом проведення	За суб'єктами аналізу	За об'єктами аналізу
вертикальний горизонтальний порівняльний коефіцієнтний чинник	повний тематичний	перспективний оперативний ретроспективний	внутрішній зовнішній	підприємства підрозділи окремих операцій

3. Формування системи показників фінансового аналізу

Кожне економічне явище, кожен процес звичайно визначається не одним показником, а цілим комплексом взаємопов’язаних показників. Наприклад, ефективність використання майна підприємства описується показниками віддачі, рентабельності і т. п. У зв’язку з цим вибір і обгрунтування системи показників для відображення економічних явищ і процесів є важливим етапом аналітичної роботи. Для того, щоб правильно ормувати такі системи показників, необхідно знати їхню класифікацію та характеристики.

Класифікація аналітичних показників:

1. за змістом:

кількісні – описуют об’ємні характеристики економічного явища чи процесу (кількість робітників, обсяг виробництва чи реалізації продукції);

структурні – характеризують частку частини у цілому (наприклад, питома вага матеріальних витрат у собіварності, частка власного капіталу в пасивах підприємства);

якісні – описують суттєві особливості та якісні характериатики явищ і процесів, що вивчаються (наприклад, рентабельність активів, собівартість продукції);

2. за ступенем синтезу:

узагальнюючі – використовуються для узагальнюючої оцінки складних економічних явищ та процесів (для рентабельності реалізації – рентабельність продажу усієї продукції);

часткові – відображають окремі сторони, елементи явищ і процесів, що вивчаються (для рентабельності реалізації – рентабельність продажу окремих видів продукції);

3. за характером розрахунку:

абсолютні – виражаються в вартісних, натуральних вимірювачах і через трудомісткість, тобто у гривнях, тонах, метрах, штуках, годинах, днях (собівартість, прибуток, відпрацьований час);

відносні – показують співвідношення абсолютних показників і визначаються у відсотках, коефіцієнтах, індексах (темп росту показника, рентабельність, фондовіддача);

питомі (різновид відносних) – покаують співвідношення двох різних абсолютних показників (реалізація продукції на одну гривню активів, матеріальні витрати на одну гривню товарної продукції);

4. за вимірювачами абсолютних показників:

натуральні – виражають величину явища чи процесу у фізичних одиницях, таких как маса, довжина, об’єм (кількість виробленої продукції, чисельність співробітників);

вартісні – показують величину складних явищ у вартісних вимірювачах (вартість реалізованої продукції, величина прибутку, статутний капітал);

5. за причинно-наслідковими зв’язками:

факторні – такі, що впливають на зміну будь-якого показника (ціна реалізації виробу та обсяг реалізації – на виручку від реалізації);

результативні – такі, що розглядаються як результат взаємодії факторів (виручка від реалізації як результат взаємодії обсягу та ціни реалізації);

6. за способом формування:

нормативні – отримуються в результаті розробки різних норм та нормативів;

планові – є результатом розробки різних планів;

облікові – дані бухгалтерського, управлінського, статистичного, оперативного обліку;

звітні – дані бухгалтерської, статистичної, оперативної звітності;

аналітичні – розраховуються у процесі проведення аналізу.

Вибір показників, їх аналіз повинний проводиться з позиції системного підходу.

При формуванні системи показників треба виконувати наступні вимоги:

1) у систему повинні входити кількаа часткових і один узагальнюючий показник, що забезпечує єдність системи;

2) системі повинна бути притаманна інтегрованість, що дозволяє використовувати її при програмно-цільовому управлінні підприємством і будувати “дерево цілей” розвитку підприємства;

3) необхідна достатня кількість показників для оцінки окремих сапектів роботи підприємства та його підрозділів;

4) усі показники повинні бути адекватними, тобто відображати реальні процеси, динамічними, забезпечувати однозначне тлумачення процесів, що вивчаються.

Комплексне вивчення економіки підприємства передбачає систематизацію показників, оскільки без урахування взаємозв’язків між показниками неможливо скласти вичерпного уявлення про ефективність діяльності підприємства.