Додаткова інформація

Теоретична основа районування – вчення В.В Докучаєва про зональність природи, яке сприяло розробці теорій та принципів зонального районування. Внаслідок фундаментальних досліджень В.В Докучаєва і О.Гумбольдта виявлена просторова, підпорядкована відповідним законам диференціація земної поверхні залежно від різноманітних факторів, розкриті складні взаємозв’язки та взаємозалежності між різноманітними компонентами природного середовища, які виявляються неоднаковими в різних умовах (Генсірук, 1992).

Природоохоронне районування, яке відображає весь комплекс завдань охорони, раціонального використання та відновлення природних ресурсів, сприяє вирішенню питань раціонального природокористування.

Для України розроблен6а схема районування за комплексом несприятливих факторів пов‘язаних з господарською діяльністю людини. В основу цієї схеми покладено фізико-географічне районування України. При розробці схеми районування враховувались такі наслідки антропогенного впливу, як змив ґрунтового покриву, засолення ґрунтів, пилові бурі, суховії, заболочування, побутове (хімічне) забруднення ґрунтів, води, повітря, руйнування поверхні землі внаслідок шахтних, дорожніх, будівельних та інших робіт (табл. 3.2.1).

Таблиця 3.2.1. Розміщення несприятливих компонентів антропогенного впливу на території України (Генсірук, 1992)

Ступінь антро-поген-ного впливу	Кількість несприят- ливих компонентв	Номер регіону	Назва регіону	Переважаючі несприятливі фактори
1	2	3	4	5
I	Більше 6	1	Донбас	Забруднення води та повітря, змив ґрунту, яружність, пилові бурі
		2	Степове правобережне Подніпров`я	Змив ґрунту, пилові бурі, суховії, засолені ґрунти, яружність
II	Від 5 до 6	3	Приазовська височина та південно-західні відроги Донецького кряжа	Змив ґрунту, яружність, забрудненість повітря і води
II	Від 5 до 6	4	Північній захід Полтавської рівнини	Змив ґрунту, яружність, засолення ґрунтів
ІІІ	Від 4 до 5	5	Лівобережжя Сіверського Дінця та відроги Середньо-Руської височини	Змив ґрунту, яружність, вітрова ерозія
ІІІ	Від 4 до 5	6	Степове лівобережне Подніпров`я та північна частина Кримського півострова	Пилові бурі, засолення ґрунтів, розвіювання пісків
ІІІ	Від 4 до 5	7	Придніпровська височина	Змив ґрунту, суховії, яружність
ІІІ	Від 4 до 5	8	Північний захід Подільської височини та Передкарпаття	Карст, яружність, забрудненість повітря
IV	Від 3 до 4	9	Придніпровська низовина	Засолення ґрунтів, заболочування, вітрова ерозія
IV	Від 3 до 4	10	Південно-східна частина Донецького кряжа	Змив ґрунту, суховії, яружність
IV	Від 3 до 4	11	Тарханкутська височина, північні схили Кримських гір, Керченський півострів	Змив ґрунту, засолення, суховії
IV	Від 3 до 4	12	Південні відроги Буджака	Змив ґрунту, пилові бурі, яружність
IV	Від 3 до 4	13	Лісостепове правобережне Подніпров`я	Змив ґрунту, яружність, суховії
IV	Від 3 до 4	14	Волинська та Подільська височини	Яружність, змив ґрунту, карст
V	Від 2 до 3	15	Закарпатська низовина та південно-західні схили Вулканічних гір	Яружність, карст, селі
V	Від 2 до 3	16	Лівобережне Полісся	Заболочування, розвіювання пісків, яружність
V	Від 2 до 3	17	Південний схід Полтавської рівнини	Змив ґрунту, яружність,
V	Від 2 до 3	18	Побережжя Азовського моря	Засолення, змив ґрунту
V	Від 2 до 3	19	Гірський Крим	Селі, карст
V	Від 2 до 3	20	Західне побережжя Чорного моря	Засолення, пилові бурі, яружність
V	Від 2 до 3	21	Українські Карпати	Селі, вітровали
V	Від 2 до 3	22	Правобережне Полісся	Заболочування, карст, розвіювання пісків
V	Від 2 до 3	23	Мале Полісся	Слабка ерозія ґрунтів

Зверніть увагу

Як видно з таблиці 3.2.1, найбільш складна несприятлива ситуація у центральній частині Донецької області та степовому правобережжі Придніпров’я. Там переважають забруднення води та повітря, змив ґрунту, пилові бурі, засолення ґрунтів, яружність. Дещо нижчий ступінь антропогенного впливу в районах північно-західної Полтавщини, лівобережжя Сіверського Дінця, степового Лівобережного Подніпров’я, Північного Криму, Придніпровської та північного заходу Подільської височини та Прикарпаття. В інших районах комплекс несприятливих факторів менш складний, проте й там трапляється кілька компонентів антропогенного впливу. У деяких районах України, крім вищевказаних несприятливих компонентів, під впливом господарської діяльності можуть активізуватися й інші. Наприклад, у Поліссі внаслідок великомасштабної осушувальної меліорації збільшилася вітрова ерозія, знизився рівень ґрунтових вод та ін.

Виявлені негативні наслідки господарської діяльності людини в конкретних регіонах з урахуванням комплексу несприятливих факторів - необхідний вихідний матеріал для прогнозування несприятливих явищ та розробки системи природоохоронних заходів різного характеру для їх усунення. У цьому полягає основне завдання природоохоронного районування.

Найбільш напружена екологічна ситуація склалася в регіонах, котрі мають значне соціально економічне значення для України: Донецько-Придніпровський, Поліський, Карпатський та Азово-Чорноморський із річкою Дніпро (слід зазначити, що надалі будемо розглядати райони (регіони) більш укрупнено ніж у запропонованій вище схемі районування).

Так, у Донецько-Придніпровському регіоні проживає близько 28 % населення країни, розташовано майже 5 тис. підприємств, більшу частину яких слід вважати гігантами металургії, хімії, енергетики, машинобудування, гірничої, вугільної та інших галузей промисловості. Це район інтенсивного сільського господарства, причому майже три чверті ґрунтів деградує. Ґрунти надмірно забруднені не тільки пестицидами та мінеральними добривами, а й важкими металами, особливо поблизу міст у радіусі 20—25 км.

До основних екологічних проблем Донецько-Придніпровського регіону відносяться наступні:

• підприємства цього регіону викидають в атмосферу більш як 70 % загального в Україні обсягу викидів оксидів вуглецю та азоту, сірчистого ангідриду, вуглеводнів;

• в регіоні не вирішується проблема утилізації промислових відходів;

• основні фонди підприємств зношені в середньому на 70 %( що спричиняє часті аварії);

• на більшості підприємств немає очисних споруд, або вони не діють;

• нові ресурсозберігаючі технології не впроваджуються за браком коштів;

• регіон недостатньо забезпечений власними водними ресурсами та переобтяжений водомісткими виробництвами.