6.7. Охорона та використання земельних ресурсів

1. Склад, структура та властивості ґрунтів. Родючість ґрунтів.

2. Вплив антропогенної діяльності на родючість ґрунтів.

3. Які основні джерела забруднення ґрунтів?

4. Які екологічні наслідки хімізації сільського господарства та використання пестицидів?

5. Які екологічні наслідки меліорації та зрошування земель?

6. Які класифікують промислові та побутові відходи за токсичністю?

7. Які види рекультивації земель Ви знаєте?

6.8. Принципи раціонального природокористування

1. Наведіть класифікацію природних ресурсів.

2. Поясніть суть поняття „раціональне природокористування” та „ресурсний” цикл.

3. Поясніть значення мало – і безвідхідних технологій для охорони навколишнього середовища і збереження природних ресурсів.

4. Який економічний механізм забезпечення охорони навколишнього середовища в Україні?

5. Які є джерела фінансування природоохоронних заходів?

6. Який порядок стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища та використання природних ресурсів?

7. Куди надходять кошти за забруднення навколишнього середовища і як вони розділяються?

6.9. Правові основи охорони навколишнього середовища

1. Яка роль юриспруденції в регулюванні взаємовідносини суспільства та навколишнього середовища?

2. Які Ви знаєте основні нормативні документи з охорони навколишнього середовища?

3. Система стандартів у галузі охорони навколишнього середовища.

4. Закон про екологічну експертизу. Його значення для охорони довкілля.

5. Які види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення Ви знаєте?

6. У яких випадках притягаються до відповідальності за екологічне правопорушення?

7. Які особливі застосування цивільної відповідальності?

6. Творчі завдання та Методичні вказівки до їх виконання

Творчі завдання використовують студенти денної форми навчання. Основна мета завдань – зміцнити, поглибити, розширити та довести вміння студента користуватися знаннями, отриманими на лекціях та при самостійній роботі над матеріалом курсу. Протягом семестру студент за вказівками викладача виконує творче завдання, яке він зобов’язаний захистити згідно з встановленим кафедрою графіком. Творчі завдання подаються у вигляді детальних відповідей на задачі та питання з наведенням ілюстрацій, необхідних рисунків і таблиць. Обсяг роботи – до 10 сторінок рукописного тексту. При відповідях на питання не допускається механічне переписування з підручників та інших літературних джерел.

При оформленні творчого завдання рекомендується така схема: відповіді на питання; список використаної літератури, наведений згідно з вимогами ГОСТ; підпис студента..

На допомогу студенту

Оцінка екологічних проблем території має певну послідовність. Вона містить декілька блоків, приклади яких наведені нижче і можуть бути доповненні ( або скорочені) на погляд виконавця.

І-й блок – опис території і місцезнаходження, забудова території, сільськогосподарське (рілля, наявність комплексів по вирощуванню тварин і ін.) або промислове (заводи, фабрики, комбінати та ін.) освоєння ландшафту, рельєф місцевості (яри, балки, стан берегів, ухил поверхні ґрунту відносно водойми та ін.).

Особливої цінності тут набуває надання характеристики антропогенних змін рельєфу, що відбулися з часом і були зв’язані, наприклад із зрошуванням ґрунтів, міським та промисловим будівництвом.

Така постановка питання потребує проведення певного ретроспективного (історичного) пошуку даних, які б допомогли з’ясувати еволюцію ландшафту, що була викликана антропогенним впливом.

ІІ-й блок – аналіз екологічних проблем ландшафту: присутність (або відсутність) водоохоронних, санітарно-захисних зон підприємств; наявність (або відсутність) протифільтраційного захисту у гноєсховищах, шлако-шламосховищах, водойм-накопичувачів, відстійників та інших технічних споруд; ступінь еродованості ґрунтового покриву; стан поверхневих водних об’єктів; наявність скидів стічних вод та категорій їх якості; використання природних ресурсів.

Важливо також описати або зафіксувати факти екологічних злочинів та стихійних лих.

Дуже суттєвими і доречними можуть бути такі натурні та лабораторні експерименти (кожне з яких може бути розширене навіть до окремої науково-практичної роботи):

• Визначити вплив (або його відсутність) урбанізації території на температурний режим території, забрудненість атмосферного повітря; динаміка рН дощової води і поява (або відсутність) „кислотних дощів” над територією, що досліджується;

• Виявити пошкодження листя поблизу промислових об’єктів та на різних відстанях від них; мета – дослідження поширення на території, що досліджується, шкідливих промислових викидів;

• Провести спостереження за ерозійними процесами: мета – визначити появу або зростання ярів після чергової зливи; при цьому порівняти швидкість „росту” ярів, схили яких зміцнені рослинністю, з інтенсивністю „росту” ярів, схили яких не мають рослинної дернини;

• Визначити стан ґрунтів за допомогою рослин-індикаторів: мета – виявити процеси забруднення, сильного зволоження; підтоплення; засолення та інших негативних впливів;

• Визначити стан водойм (річка, озеро, водосховище, ставок та ін.) мета – прослідкувати антропогенне порушення стану водної екосистеми за гідрохімічним і біологічним показникам.

Аналіз екологічних проблем супроводжується інвентаризацією (складання якомога більш повного списку джерел забруднення довкілля) та класифікацією антропогенного впливу на територію.

Фактори можна класифікувати за такими ознаками джерел:

• вид джерела (локальне, поширеного впливу);

• періодичність появи;

• черговість виникнення ( первинна, вторинна);

• середовище виникнення (атмосферне, водне, едафічне, ґрунтове);

• характер дії (інформативне, фізичне, хімічне та ін.);

• умови впливу;

• спектр впливу;

• ступінь впливу.

ІІІ-й блок – заходи щодо вирішення виявлених екологічних проблем. Такими заходами в залежності від проблеми можуть бути: оптимізація транспортних потоків (удосконалення дорожнього покриття, регулювання руху, контроль за технічним транспортних засобів тощо); удосконалення водовідведення (норми скиду та очистка стічних вод); створення водоохоронних зон та лісозахисних смуг (або розширення їх меж), заповідників, заказників, рекультивація ґрунтів, більш жорстке нормування внесення добрив и використання пестицидів, здійснення зеленого будівництва та інше.