- •Передмова
- •Частина і. Методичні вказівки до розділів курсу
- •Модуль 1. Сучасна екологія, її предмет, методи і структура
- •1. Основні визначення, поняття і головні завдання сучасної екології
- •1.1. Екологія як наука і навчальна дисципліна
- •1.2 Структура сучасної екології та її взаємозв’язки з іншими науками.
- •Екологія
- •1.3. Основні закони та принципи екології
- •Додаткова інформація
- •Додаткова інформація
- •Питання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •2. Основи Теоретичної екології
- •2.1. Сучасні концепції природознавства2
- •. Елементи еволюційного вчення
- •Становлення біосфери та її характеристика
- •Додаткова інформація
- •2.4. Жива речовина
- •Додаткова інформація
- •2.5. Екологічні фактори середовища
- •Додаткова інформація
- •Додаткова інформація
- •2.6. Екосистеми
- •Додаткова інформація
- •2.6.1. Принципи функціонування екосистем
- •Т рава
- •Додаткова інформація
- •Додаткова інформація
- •2.7 Характеристики природних екосистем.
- •Модуль іі. Прикладні аспекти екології
- •3. Техногенний вплив на біосферу
- •3.1. Забруднення довкілля
- •Додаткова інформація
- •Додаткова інформація
- •Фізичні:
- •Біологічні:
- •3.2 Природоохоронне районування та регіональні екологічні проблеми.
- •Додаткова інформація
- •Зверніть увагу
- •Додаткова інформація
- •Додаткова інформація
- •Додаткова інформація
- •3.3. Особливості агроекосистем
- •3.3.1. Енергетичний аналіз агроекосистем
- •3.3.2. Ресурси в агроекосистемах
- •3.3.3. Перспективи альтернативного землеробства
- •3.4. Еколого-економічні проблеми урбанізованих територій
- •Зверніть увагу
- •Питання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •4. Сталий розвиток – проблеми і перспективи30
- •4.1. Стратегічні парадигми сталого розвитку
- •Економіка
- •4.2. Деякі еколого-економічні показники розвитку України 34
- •5. Екологічне законодавство україни
- •Частина іі. Самостійна робота студентів
- •6. Питання для підготовки до заліку
- •6.1. Мета дисципліни та її місце серед інших наук
- •6.2. Природне середовище
- •6.3. Основні поняття та закони екології
- •6.4. Антропогенні забруднення біосфери
- •6.6. Екологічні проблеми повітряного середовища
- •6.6. Захист та раціональне використання гідросфери
- •6.7. Охорона та використання земельних ресурсів
- •6.8. Принципи раціонального природокористування
- •6.9. Правові основи охорони навколишнього середовища
- •Творчі завдання та Методичні вказівки до їх виконання
- •На допомогу студенту
- •Варіанти творчих завдань
- •Стратегічні парадигми сталого розвитку
- •Стратегічні парадигми сталого розвитку
- •8. Методичні вказівки до виконання контрольних завдань для студентів заочної форми навчання
- •8.1 Теми рефератів і контрольних завдань
- •8.2. Таблиця варіантів питань для виконання рефератів
- •Словник екологічних термінів
- •Література
Додаткова інформація
У випадку враження грибами або бактеріями багато рослин виділяють жироподібні антибіотики, що називаються фітоалексинами. Інші рослини замість фітоалексинів виділяють таніни та леткі речовини. Так, при поїданні листків дуба гусінню непарного шовкопряда, нові листки, що відростають, містять велику кількість танінів. Такі листки стають мало їстівними і личинки шовкопряда гинуть. Подібний захист і у інших рослин. Коли зайці об`їдають кору берези, то нові пагони містять значно більше смол та отруйних речовин, ніж до пошкодження. У верби та вільхи було виявлено, що при нападі гусені, ці дерева утворюють певні леткі сполуки. Вони потрапляють, мабуть, через повітря від дерева до дерева і, неушкоджені рослини реагують таким же чином, як і ушкоджені. Але ця речовина, не дивлячись на всі зусилля вчених, ще не отримана.
Здатність рослин виробляти токсичні речовини необхідно враховувати і в сільському господарстві. Багато культурних сортів порівняно з їх дикорослими предками не здатні виробляти токсичні речовини в необхідній для захисту кількості. Тому зараз приділяється особлива увага отриманню отруйних або відлякуючих для рослиноїдних тварин речовин рослинного походження.
Виявлено, що хімічними засобами захисту володіють не лише наземні рослини, але й багато водоростей.
В цілому взаємовідносини рослин в угрупуванні дуже складні і різноманітні. Деякі їх прояви ми починаємо розуміти лише зараз. Ті випадки, які тут описані, скоріш початок досліджень, які віщують багато цікавих та значних відкриттів.
На відміну від рослин тварини значно менше залежать від наявності світла. Якщо автотрофні організми конкурують здебільшого саме за світло, то тварини весь час проводять в пошуку їжі. Їжа - це те основне, що забезпечує організм поживними речовинами. На довгому шляху еволюції виникало і вдосконалювалося безліч варіантів добування харчів. Тварини вимушені були вступати в певні взаємовідносини між собою. Такі взаємовідносини можна поділити на певні групи. Коротко згадаємо про них.
Взаємовідносини хижак-жертва найбільш показові і відомі мабуть кожному. Вислів "хижак" можна застосувати в різних значеннях. Звичайно хижаками називають тварин, що живляться іншими тваринами, що близькі за систематичним положенням. Наприклад такі, які відносяться до одного класу або ряду (вовк та заєць, тріска та оселедці тощо). Тварини, що живляться молюсками, комахами або червами звичайно не відносять до хижаків. Іноді, як відомо з біології рослин, деякі комахоїдні рослини теж називають хижаками. При вивченні біології тварин, якщо у вас виникне таке бажання, можна буде спостерігати цікаві пристосування до лову здобичі у хижаків та пристосування у жертв щоб вислизнути з пазурів хижака.
Досить різноманітне за формами у тварин, як і у рослин, явище симбіозу - взаємовигідного співіснування (мутуалізм), співіснування вигідного для одного з партнерів або нейтрального співіснування.
Ц І К А В О
Можна навести багато прикладів таких форм взаємовідносин. Рак-самітник та актинія, де рак використовує щупальця актинії для захисту, а актинія харчується залишками їжі рака. Це типовий приклад мутуалізму. Особливо поширені форми симбіозу між деякими морськими тваринами та одноклітинними водоростями. Наприклад найкрупніший молюск тридакна, що досягає розміру 1,5 м і ваги 200-300 кг надає притулок великій кількості одноклітинних водоростей і без яких не може існувати. В цьому випадку тварини постачають водоростям вуглекислий газ та азотисті сполуки (продукти метаболізму), а отримують від рослин кисень і частково органічні речовини. Часто можна спостерігати зграйки рибок, що ховаються поміж щупалець медуз, що є прикладом однобічного симбіозу.
Надзвичайно різноманітний також паразитизм, коли організми використовують інших тварин як середовище існування та джерело їжі. Особливо він поширений серед одноклітинних тварин, а також серед безхребетних. При паразитизмі між тваринами встановлюються взаємовідносини паразит-хазяїн.
Коменсалізм, або нахлібництво - харчування залишками їжі інших тварин - також поширене серед тварин. Наприклад у мурашниках живуть кілька видів жуків, що живляться за рахунок запасів працелюбних мурашок. Також коменсалами можна вважати рибок-лоцманів, рибок-прилипал, що постійно супроводжують акул і харчуючись залишками їх їжі.
Вільна конкуренція - взаємовідносини, що виникають між організмами одного або різних видів в однакових умовах середовища. Наприклад гризуни, саранові, копитні, що споживають трави. Такі ж відносини складаються і серед хижаків - між хижими птахами та лисицями, які живляться гризунами.
В сучасній екології, як зазначено вище, до екологічних факторів середовища відносять не лише абіотичні та біотичні фактори, а й антропогенні. Ці фактори обумовлені господарською діяльністю людини і їх вплив на функціонування екосистем має здебільшого негативний характер. Тому ми розглянемо їх у розділі 6, спільно з тими екологічними проблемами, які вони спричинюють.