2. Серцева недостатність у тварин. Спеціальні методи діагностики та терапія.

Діагн-ка. ЕКГ, ЕхоКГ, R.

Терапія. 1) Зменшення роботи серця; 2) зниження надмірного навантаження за об’ємом та зменшення дилятації серця; 3) підвищення продуктивності роботи серця.

Спокій, зниження АД і ВД (гідралазин, нітрогліцерин, іАПФ), зниження перенавантаження - ↑ діурезу (фуросемід, гідрохлортіазид+спіронолактон), ↓ Naв раціоні.

3. Кардіоміопатії. Види, діагностика та терапія.

ДКМП.Частіше у собак сер. і вел. порід, кобелів, сер. віку. Рідко у дріб. собак до 15 кг, котів (нестача таурину). Етіологія невідома. Хар-ся шароподібною формою серця з розширенням і розтягненням всіх 4 камер. Часто ліва половина уражена сильніше. Є недостатністю систолічної функції з неправильною скоротливістю (недостатністю насосної функції).

Діагн-ка. ЕКГ – розширення порожнин серця, ФП, ШЕ. R– кардіомегалія із заокругленням верхівкової області серця, розширенням ЛП, ознаки ЗСН. Ангіографія – розширене серце з тонкостінними Ш і сповільненою циркуляцією, можливе розширення П, погана візуалізація лівої сторони. ЕхоКГ – збільшення і розширення камер при незадовільній скоротливості Ш.

Лікування. 1) Зниження попереднього навантаження – сечогінні (фуросемід, гідрохлортіазид); 2) Покращення виганяючого кровотоку – судинорозширюючі (еналаприл, беназеприл); 3) Покращення скоротливості – інотропні (дігоксин); 4) Попередження розвитку аритмій – протиаритмічні (дігоксин, дилтіазем, пропранолол, прокаїнамід); 5) Інші – L-карнітин, риб’ячий жир, низькосольовий раціон. Ветмедін (пімобендан).

ГКМП. Частіше у котів незалежно від віку (5 міс – 14 р), самців. Рідко у собак (нім. вівчарки). Етіологія невідома. Хар-ся збільшенням маси ЛШ без дилятації. Спостерігається гіпертрофія перегородки і вільної стінки, об’єм камери Ш зменшений. Перегородка може бути товщою за вільну стінку – ГОКМ. Через недостатність АВ-клапану розширені П. Співвідношення МС/МТ ↑. Є недостатністю діастолічної функції (порушенням релаксації) внаслідок підвищення жорсткості Ш.

Діагн-ка. ЕКГ – дилятація ЛШ і ЛП (заважає ексудат у плевральній порожнині), синусова тахікардія, суправентрикулярна екстрасистолія або порушення провідності. R– малопомітна кардіомегалія, ЛЗСН (рідко ПЗСН), ексудат в плевральній порожнині, помітна дилятація П і рідше Ш, ДВ-проекція – дилятація обох П (типове «сердечко»). Ангіографія – щілиноподібна камера ЛШ з товстою вільною стінкою, потовщення сосочкових м’язів, виражене розширення ЛП, ↑ швидкість кровотоку, звивистість легеневих вен. ЕхоКГ – гіпертрофія ЛШ і сосочкових м’язів, зменшена камера ЛШ, скоротливість вN, явна дилятація ЛП, тромби.

Лікування. 1) Покращення диастолічного наповнення і релаксації Ш (дилтіазем, пропранолол); 2) Зниження тиску в П і легеневих венах; 3) Посилення кровотоку в коронарних артеріях; 4) Попередження тромбоемболії (аспірин). Сечогінні, нітрати (нітрогліцеринова мазь), судинорозширюючі, протиаритмічні, кисень, раціон з низьким Na.

РКМП. Рідко у котів, дуже рідко у собак. Незалежно від породи. Частіше у самців старшого віку. Етіологія невідома. Хар-ся зниженою еластичністю міокарду (недостатня релаксація) при нормальній або злегка зниженій скоротливості. Обмежені діастолічне наповнення і податливість.

Діагн-ка. R– коти – виражене розширення П, набряк легень/ексудат в плевральній порожнині. ЕКГ – збільшення ЛП і ЛШ, у котів – суправентрикулярні аритмії. ЕхоКГ – слабка гіпертрофія Ш (перегородка і вільна стінка можуть бути уN), Ш неправильної форми, порушена ехогенність міокарду і ендокарду, зменшена рухливість стінок Ш, зменшений показник відносного зменшення серця, сильна дилятація П.

Лікування. При ЗСН – форсований діурез. Аналогічно до ГКМП.