4. Поняття закону мислення. Основні логічні закони.

Закон мислення, чи логічний закон – це необхідний, суттєвий зв’язок думок в процесі міркування. Виділяють чотири основні закони логіки:

1) закон тотожності (кожна вірно логічно сформульована думка чи поняття про предмет повинні бути чітко визначеними і зберігатися одночасно протягом всього процесу мислення. Тобто А=А);

2) закон протиріччя (не можуть бути істинними два несумісні висловлення про один і той самий предмет, який береться в один і той самий час в одному й тому самому відношенні – одне з цих висловлень обов’язково хибне);

3) закон виключення третього (дві суперечливі одна одній думки не можуть бути одночасно істинними чи хибними. Якщо одна з них істинна – друга хибна, і навпаки. Третього не дано);

4) закон достатньої підстави (будь-яка думка, щоб стати достовірною, повинна бути обґрунтована іншими думками, істинність яких доведена чи очевидна).

5. Мова логіки. Природні і штучні мови. Мова логіки висловлень і логіки предикатів.

Мова логіки – це знакова система, яка виконує функцію формування, зберігання, передачі інформації в процесі пізнання дійсності і спілкування між людьми. Основним компонентом мови є знак, під яким розуміють будь-який предмет, який чуттєво сприймається і виступає представником іншого предмету і є носієм інформації про останній. Розрізняють природні і штучні мови. Природні мови – це ті, які ми використовуємо у мовленні. Логіка використовує штучні мови висловлень і предикатів. Мовою логіки висловлень називається штучна мова, призначена для аналізу логічної структури складних висловлень. Вона характеризується списком знакових засобів, які застосовуються у цій логічній теорії, і визначенням формули. Мова логіки предикатів – це штучна мова, пристосована до аналізу логічної структури простих висловлень. До неї належить список відповідних знакових засобів і визначення правильно побудованих виразів. Такими виразами є теореми і формули.

6. Поняття як форма мислення. Ознаки предметів. Логічні прийоми утворення понять.

Поняття – це форма мислення, яка відображає предмети в їх суттєвих ознаках. Ознака предмета – це будь-які його властивості, риси, стани, які його характеризують і дозволяють відрізняти від інших предметів. Логіка виділяє суттєві та несуттєві ознаки. Тому можна сказати, що поняття як форма мислення відображає предмети і їх сукупності в абстрактній, узагальненій формі на основі їх суттєвих ознак. Для утворення понять потрібно виділити суттєві ознаки предмета. Для цього використовують логічні прийоми утворення понять. Алгоритм утворення поняття про предмет має наступний вигляд:

1) спочатку відбувається порівняння предмета з іншими, внаслідок чого виділяють суттєві схожі та відмінні ознаки;

2) на основі аналізу відбувається мислене розчленування предмета на складові частини;

3) далі несуттєві ознаки предмета відкидаються – це називається абстрагуванням;

4) відбувається синтез (логічний прийом, протилежний аналізу), на основі якого відбувається мислене об’єднання суттєвих ознак предмета, розчленованого аналізом;

5) нарешті відбувається узагальнення – поширення виділених попередніми логічними прийомами ознак на всі схожі предмети, внаслідок чого утворюються групи однорідних предметів.