Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
М. Зеров Нове українське письменство.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
16.08.2019
Размер:
469.73 Кб
Скачать

Микола Зеров

Нове Українське Письменство

Історичний Нарис

Випуск перший

Зміст

Переднє Слово (4)

Від Управи Товариства Приятелів Творчости M. Зepoвa В Австралії (6)

НОВЕ УКРАЇНСЬКЕ ПИСЬМЕНСТВО

Передмова Автора (7)

Розділ Перший (8)

Вступні уваги. — Періодизації і схеми нового українського письменства. — Напрямки і течії в новому українському письменстві. — Застереження й уваги

Розділ Другий (21)

Котляревський. Біографічні дані.—Котляревський і Осіпов. — «Енеїда»; її літературний жанр. — Герої «Енеїди». — Художнє виконання «Енеїди». — Вірш і мова «Енеїди». — Драматичні твори Котляревського. — Література про Котляревського

Розділ Третій (51)

Травестія після Котляревського. Білець-кий-Носенко. — Гулак-Артемовський. — Переклади-травестії: Гулак-Артемовський, Гребінка. — Травестійний стиль у прозі: Квітка та інші. — Травестія в 40-50 рр.: Олександрів, Копитько, Кухаренко

Розділ Четвертий (76)

Драматична література 20-30 рр. — Байкарі: Гулак-Артемовський, Боровиковський. — Байкарі: Білецький-Носенко, Гребінка. — Сантиментальна повість. Квітка-Основ’яненко. — Повісті Квітчині «Маруся» і «Щира любов». — Загальний характер раннього українського письменства

Переднє слово

 

Перший випуск історичного нарису «Нове українське письменство» вийшов з друку 1924 року в Києві, як публікація видавництва «Слово». М. Зеров присвятив його добі Котляревського-Квітки. Другий випуск, як заповів автор у своїй передмові, мав охопити добу романтизму та початки реалізму. В третьому випуску М. Зеров планував зайнятися дальшим розвитком реалізму та модерними течіями, і виклад мав закінчитися «на самім порозі сучасности».

Але випуски другий і третій не появились, і ми не знаємо, чому підприйняття не було закінчене.

Проте свій намір дати повний огляд нової української літератури М. Зеров здійснив пізніше. Цей огляд являє собою курс його лекцій, читаних у Київськім Інституті Народньої Освіти в другій половині 20-тих років. У спогадах п. н. «М. Зеров, П. Филипович, М. Драй-Хмара», друкованих у мюнхенській «Українській літературній газеті», Г. Костюк у числі 12(54) за грудень 1959 року розповів про те, як був цей курс укладений і виданий:

 “На другий рік, коли загальний курс факпрофосу (факультету професійної освіти) розподілився на відповідні фахові відділи, Микола Костьович почав читати для нашого мовнолітературного відділу вже спеціяльний курс історії української літератури. Він провів з нами нараду, на якій сказав, що, оскільки університетського курсу історії української літератури ще немає, він пропонує нам записувати його лекції, потім давати йому на остаточний перегляд, а опісля друкувати матеріял частинами, обмеженим тиражем, на циклостилі. Ми прийняли цю пропозицію з ентузіязмом.

 “Робота пішла споро і солідно. Кожний з нас протягом двох років записав три-чотири лекції. Уважно переписавши занотований матеріял, ми вручали його Миколі Костьовичу. Він вносив у наші записи свій «дух» і стиль, уточняв виклад, додавав джерела і, дістаючи кожного разу дозвіл від окрліту (тобто від цензури), здавав їх до друку. І коли лекції закінчилися, всі ми мали на руках товстелезний (якщо пам’ять не зраджує, понад 500 сторінок машинопису) курс історії нової української літератури, від кінця XVIII століття починаючи і кінцем XIX століття кінчаючи. Хоч виданий він був на циклостилі, але виглядав дуже пристойно, а головне — це був перший справжній університетський курс нового українського письменства. Тираж був, здається, всього 300 примірників”.

Уже з огляду на те, що цей курс є повним, його годилося б перевидати в першу чергу. Але нам не пощастило знайти його по цей бік кордонів СССР.

А втім потреба перевидати і перший випуск “Нового українського письменства” була гострою. Адже він появився 36 років тому, і на західньо-українських землях його друком не повторяли. Без перебільшення можна сказати, що у специфічних умовах нашого культурного життя на еміграції він буде сприйнятий як невідома досі публікація.

До нашого видання “Нового українського письменства” ми додали чотири роботи М. Зерова, які були написані ним після укомплектування збірника “Від Куліша до Винниченка” (вийшов 1929 року) і були опубліковані в київському журналі “Життя й революція”, а саме: “Квітка й пізніша українська проза” (кн. XII, 1928), “Літературна позиція М. Старицького” (кн. VI, 1929), “Іван Бєлоусов, російський перекладач «Кобзаря»“ (кн. III, 1930) і “У справі віршованого перекладу” (кн. IX, 1928).

Ці чотири статті являють собою лише частину літературно-критичного доробку М. Зерова, створеного ним наприкінці 20-тих років. Зокрема ми не могли знайти його студії про поетів пошевченківської пори, яка з’явилася при виборі з них, виданому “Книгоспілкою” в 1930 році, і статті “Коцюбинський і Чехов”, надрукованої в третьому томі книгоспілчанського видання творів М. Коцюбинського.

Нове видання цих праць М. Зерова уможливили кошти, що їх зібрало серед українського громадянства “Товариство приятелів творчости М. Зерова в Австралії”. Невдовзі після того, як старанням товариства вийшов “Corollarium” M. Зерова, управа товариства, очолена І. Сторожуком-Вознюком, прийняла мою пропозицію перевидати “Нове українське письменство” і цим відзначити 70-ліття з дня народження його автора (26 квітня 1890 року). І. Сторожукові-Вознюкові, відданому прихильникові М. Зерова, не судилося дожити до здійснення цього пляну: він помер 27 грудня 1959 року. Вислів теплої подяки йому, відійшлому, має стояти на першому місці серед тих, що створили змогу опублікувати цю книгу. Складаю сердечну подяку також новому голові товариства, д-рові І. Ващишинові, заступникові голови Д. Нитченкові, організаційно-фінансовому референтові К. Каздобі, секретареві управи Ю. Словачевському, членам товариства і всім жертводавцям.

М. Орест

 

 

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.