Від управи товариства приятелів творчости m. Зepoba в австралії

Завдяки щедрим пожертвам порівняно невеликої кількості жертводавців маємо змогу вручити українській громаді і вислати в головні бібліотеки світу другу книгу М. Зерова, метра неоклясичної школи і видатного історика нашої літератури. На черзі стоїть видання ще двох книг: «Камени», що буде повною збіркою ориґінальних поезій М. Зерова, і збірника спогадів про М. Зерова і його літературних однодумців, П. Филиповича та М. Драй-Хмару, які поділили з ним чорну долю в’язня совєтської каторги.

Споминів про життя і творчість діячів нашої культури, що загинули від руки сьогочасного окупаційного режиму на батьківщині, у нас дуже мало. Те, що під цим поглядом дасться зафіксувати на папері сьогодні, може бути втрачене назавжди вже за кілька років. Інститут Літератури заходився збирати мемуарний матеріял, що стосується трьох названих письменників-неоклясиків, і його похвальна праця вже наближається до кінця. Управа товариства не має сумніву, що вона диспонуватиме фінансовими засобами, потрібними для реалізації друком обох згаданих книг. Частину грошей ми вже маємо, частину одержимо з продажу «Нового українського письменства», а решту сподіваємося дістати від шановної громади, яка вже дала багато доказів свого доброзичливого і шляхетного зрозуміння для наших починань.

Користаємося з приємної нагоди, щоб висловити нашу щиру подяку всім особам, які своїми пожертвами уможливили появу «Corollarium-y» і «Нового українського письменства». Зокрема складаємо наше сердечне спасибі жертводавцям-фундаторам. Списки жертводавців-фундаторів, які повністю вплатили здекляровані ними суми, будуть уміщені в двох наступних, згаданих вище книгах.

 

Управа

Товариства приятелів творчости М. Зерова в Австралії

 

 

 

 

Микола Зеров

НОВЕ УКРАЇНСЬКЕ ПИСЬМЕНСТВО

 

ПЕРЕДМОВА АВТОРА ДО ПЕРШОГО ВИДАННЯ

 

Не претендуючи на ролю підручника, на широкого читача розрахований, цей «Нарис нового українського письменства» має охопити найголовніші історично-літературні факти всього ХІХ-го та перших двох десятиліть XX віку і закінчитися на самім порозі сучасности.

Весь матеріял його розподілено на три випуски: перший містить вступні міркування та огляд доби Котляревського — Квітки (псевдоклясицизм, сантименталізм); другий торкається романтичної пори та початків реалізму; третій — поглиблення реалізму і модерних течій.

В періодизації я додержувався принципу зміни літературних поглядів та уподобань. Періодизацію соціологічного типу я вважав неможливою з різних причин, — між іншим, і тому, що покищо вона не має стійкої опори в спеціяльних дослідах та статтях. Щодо другої і головної, по-моєму, вимоги соціологічної методи — розглядання літературних з’явищ в їх історично-соціяльній обстанові — то весь час я мав її на увазі. Ні на хвилину я не спускав з ока клясового, групового обличчя українського письменника і українського читача. Мені цікаво і важливо було стежити за змінами в цьому обличчі і в наслідок цього за змінами в тих літературних «замовленнях», які ставали перед українськими авторами.

Такої настанови основного історично-літературного інтересу, гадаю, не може нехтувати ні один історик письменства.

 

Київ, 21. X. 1923 М. Зеров

 

 

 

Микола Зеров

НОВЕ УКРАЇНСЬКЕ ПИСЬМЕНСТВО

 

I