- •Програмні засоби
- •Лабораторна робота № 1
- •Хід роботи Теоретичні відомості
- •Завдання для виконання
- •Завдання для самостійного виконання
- •Запитання для контролю
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи Теоретичні відомості
- •Завдання для виконання
- •Завдання для самостійного виковання
- •Запитання для контролю
- •Лабораторна робота № 3
- •Хід роботи Теоретичні відомості
- •Завдання для виконання
- •Введення нової адреси I завантаження Web-сторінки.
- •Завантаження адреси вже переглянутих сторінок
- •Управлшня процесом перегляду Web-сторінок
- •Зміна кодової сторінки відображення Web-сторінки
- •Відкриття гіперпосилання у поточному вікні
- •Відкриття гіперпосилання у новому вікні, вкладці
- •Пошук даних на завантаженій сторінці
- •Збереження завантаженої сторінки
- •Завдання для самостійного виконання
- •Запитання для контролю
- •Адреси пошукових серверов
- •Україномовні пошукові системи
- •Російськомовні пошукові системи
- •Англомовні пошукові системи
- •Правила пошуку необхвдної інформації
- •Пошук даних у мережі Інтернет
- •Завдання для самостійного виконання
- •Завдання для самостійного виконання
- •Завантаження повідомлення
- •Завдання для самостійного виконання
- •Запитання для контролю
- •Форматування тексту
- •Гіперпосилання
- •Завдання для виконання
- •Завдання для самостийного виконання
- •Графіка
- •Завдання для самостійного виконання
- •Запитання для контролю
- •Редактор Web-сторінок Конструктор
- •Завантаження редактора Web-сторінок Mozilla Конструктор Інтерфейс редактора Web-сторінок Конструктор
- •Відміна, вилучення заданого форматування
- •Форматування тексту абзаців, заголовків
- •Видшити необхідний текстовий фрагмент.
- •Форматування стилями
- •Зміна стилю форматування
- •Створення таблиць
- •Вставка таблиці
- •Виділення елементів таблиці
- •Зміна властивостей таблиці
- •Послуги зміни параметрів таблиці. Вкладка Таблиця
- •Послуги зміни параметрів вибраних комірок. Вкладка Комірки
- •Форматування списків
- •Створення списку послугами меню
- •Перетворення елементів списку на звичайний текст
- •Використання графічних зображень
- •Вставка зображень
- •Зміна властивостей зображення
- •Послуги встановлення властивостей зображення
- •Створення гіперпосилань
- •Створення гіперпосилань у межах сторінки
- •Створення прив'язки
- •Створення гіперпосилань для переходу до прив'язки
- •Створення гіперпосилань на інші сторінки
- •Використання зображень як гіперпосилань
- •Збереження Web-сторінок у текстовому форматі
- •Завершения роботи
- •Завдання для виконання
- •Завдання для самостійного виконання
- •Запитання для контролю
- •Лабораторна робота № 10
- •Завдання для виконання
- •Завдання для самостійного виконання
- •Запитання для контролю
- •Теми рефератів
Гіперпосилання
Гіперпосилання — це вказівка броузеру звернутися до даних або вказівок у межах (або за межами) HTML-документа. За допомогою гіперпосилань користувачі можуть переходити з однієї сторінки на іншу, документ стає інтерактивним i динамічним. Існують три основних типи гіперпосилань: внутрішні, зовнішні та відносні.
Внутрішні гіперпосилання (internal links ) — це посилання на об'єкти в межах одного документа. За допомогою них користувач може переміщуватися всередині однієї Web-сторінки. Taкі посилання доцільно використовувати на довгих сторінках, щоб швидко переміщуватися між розділами.
Зовнішні гіперпосилання (external links) — це посилання на сторінки, розміщені на іншому Web-cepвеpi.
Відносні (relative links), або локальні (local links), посилання — це посилання на Web-сторінки, розмщені на тому самому cepвepi.
Адреси цих посилань задаються відносно адреси Web-сторінки, на якій вони вміщені.
Для зовнішніх гіперпосилань використовується синтаксис:
<А HREF = «URL»>текст посилання </А>,
де URL — повна адреса документа, на який здійснюється посилання. Текст поміщений у контейнер <А HREF=«URL»> </A> зображаеться в броузері з підкресленням та виділяється кольором (найчастіше синім). URL-адреса в HTML описується відповідно до синтаксису:
протокол://доменне _ім'я:номер_порту/шлях.
Протоколи можуть використовуватися з:
http:// — HTML-cторінка на одному із cepверів глобальної мережі;
gopher:// — база даних формату gopher на одному із cepверів глобальної мережі
telnet:// — служба віддаленого доступу в термінальному режимі;
ftp:// — служба віддаленого доступу в режимі обміну даних за протоколом FTP {File Transfer Protocol);
nntp: — доступ до новин USENET з використанням протоколу NNTP;
news: — адреси групи новин UseNet (оскільки це віртуальна служба, то «//» не використовується);
mailto: — служба « елекронна пошта» ;
file:// — служба звернення до файлової системи комп'ютера, з якого запущено HTML-документ.
Перемістивши курсор на посилання й натиснувши ліву кнопку мишки, даємо вказівку броузеру завантажити сторінку, яка розміщена за адресою URL.
Наприклад:
<А HREF=«http://www.ibm.com/
computers. html«>Комп'ютери компанії IВМ</А> — це гіперпосилання на Web-сторінку, розміщену за адресою http://www.ibm.com/computers.html.
Зв'язуючи сторінки одного сервера гіперпосиланнями, не потрібно записувати до URL доменне ім’я.
Наприклад:
<А HREF-«computers . htm»> Комп'ютери виробництва ІВМ</А> -
створюється гіперпосилання на файл computers.htm, який має знаходитися на тому самому cepвepi й у тому самому підкаталозі що й файл, у якому знаходиться це гіперпосилання.
Якщо файл знаходиться в іншому каталозі, необхідно вказати шлях до нього.
Наприклад:
<А HREF=«ibm/com Комп'ютери виробництва ІВМ</А>
Є й інші способи спрощення записів довгих адрес URL. Наприклад, HTML-код:
<HTML>
<HEAD>
<TITLE> Основні розділи Web-сайту НПУ ім. М.П.Драгоманова </TITLE>
</HEAD>
<BODY>
<А HREF=«http://www.npu.kiev.ua/ABITUR/abitbeg.htm»>Aбітурієнту</A>
<A HREF=«http://www.npu.kiev.ua/ASPIRANT/index.htm»>Аспірантура</A>
<A HREF=«http://www.npu.kiev.ua/FAKULT/infak.htm»>Факультети</А>
<A HREF=«http://www.npu.kiev.ua/REKTORAT/inrek.htm»>Ректорат</A>
</BODY>
</HTML>
можна записати компактніше:
<HTML>
<HEAD>
<TITLE>Основні розділи Web-сайту НПУ ім. Драгоманова</ТITLE>
<BASE HREF=http://www.npu.kiev.ua/>
</HEAD>
<BODY>
<A HREF=«ABITUR/abit-beg.htm»>Aбітурієнту</A>
<A HREF=«ASPIRANT/index.htm»>Аспірантура</A>
<A HREF=«FAKULT/infak.htm»>Факультети</А>
<A HREF=«REKTORAT/inrek.ЬЬп»>Ректорат</А>
</BODY>
</HTML>
Тут використовується дескриптор BASE y складі тегу <BASEHREF=http://www.npu.kiev.ua/>,
в якому вказано базу адреси URL, стосовно якої подаються всі інші відгосні адреси Web-сторінок. Зазначимо, що цей тег використовується всередині контейнера <HEAD>... </HEAD> i його областю ди є вся cторінка.
Створюючи великі Web-сторінки, необхідно зробити так, щоб користувач мав змогу легко переміщуватися з одного розділу в інший. Це забезпечують внутришні гіперпосилання. Для реалізації таких посилань необхідні два елементи: посилання, яке вказує, куди треба перейти, i мітка, яка визначає місце переходу. Посилання на мітку описується кодом :
<А HREF=«#назвa мітки»Текст посилання</А>
Мітка також використовує контейнер <А></А> i описується так:
<А NAME=«назва мітки »>текст</А>
Назва мітки — це довільний текст, який не виводиться на екран броузером i позначає місце переходу. Якщо на сторінці є калька міток, ïx назви мають бути різними. Символ «#» в описі посилання вказує, що після нього записано назву мітки, a не назву файла.
Наприклад:
<HTML>
<HEAD>
<ТIТLE>Колекція програм</ТIТLЕ>
</HEAD>
<BODY>
До вашої уваги пропонується колекція алгоритмів <BR>
<!—далі створюємо внутрішні гіперпосилання — >
<А НRЕF=«#графік»Пошук елемента масиву </A><BR>
<А НRЕF=«#масив»Упорядковування масиву</А><ВК>
<А HREF=«#piвняння»Poзв’язування квадратних рівнянь</A><BR>
<Р>
<!— описуємо місця, на які здійснюються посилання — >
<А NАМЕ=«графік»> Пошук елемента масиву </A><BR>
(приклад алгоритму) <BR><BR>
<А NAME=«масив»> Упорядкування масиву </A><BR>
(приклад алгоритму) <BR><BR>
<А NАМЕ=«рівняння»> Розв'язування квадратних рівнянь </А><ВВ>
(приклад алгоритму)
</BODY>
</HTML>
Посилання на мультимедійний файл чи файл іншого типу передбачає активізацію файла, вадкриття його відповідною прикладною програмою, у разі відсутності останньої користувачу буде запропоновано зберегти вибраний файл.
Посилання на мультимедшш файли *.avi, *.wav, файли іншого типу створюються так само, як посилання на HTML-документи.
В атрибуті HREF контейнера <А></А> необхідно вказати назву файла, в якому міститься потрібна мелодія або відеофільм.
Наприклад:
<Р> Натисніть <А HREF=«c:\present\Globe.avi»>тут</А>, щоб почути улюблену композицію </Р>
Файл my_music.wav має знаходитися на тому самому cepвepi й у тій самій директорії, що й HTML-файл, з якого він викликається. Для створення гіперпосилань на файли мультимедіа, розміщені на інших серверах мережі Інтернет, використовують повні URL-адреси.
Часто виникає необхідність додати до Web-сторінки посилання на адресу електронної пошти. Для цього в атрибуті HREF необхідно вказати адресу електронної скриньки у вигляді «mailto: адреса».
Наприклад:
створення посилання на адресу itc@tspu.edu.te.ua::
<А HREF=«mailto: itc@tspu.edu.te.ua >itc@tspu.edu.te.ua</A>.
Броузер відобразить текст «itc@tspu.edu.te.ua» як гіперпосилання. Якщо клацнути на ньому мишкою, броузер відкрие поштову програму в режимі створення листа i в полі Адреса: вмютить адресу itc@tspu.edu.te.ua.
Текст, що розмщується в контейнері <А></А>, може бути будь-яким, проте доцільно використовувати адресу E-mail, оскільки не Bci користувачі сторінки можуть користуватись поштовими програмами, що встановлені на комп'ютері, з якого переглядається сторінка.