Використовувані вогнегасійні порошки.

Вогнегасійні порошки являють собою маленькі подрібнені мінеральні солі з різними добавками, що перешкоджають злежуванню й комкованню. Як основу для вогнегасійних порошків використовують фосфорноаммонійні солі (моно-, диаммонійфосфати, аммофос), карбонат і бікарбонат натрію й калію, хлориди натрію й калію й ін. Як добавки - кремнійорганічні сполуки, аеросіл, біла сажа, стеарати металів, нефелін, тальк та ін.

Порошки зберігають у спеціальних упакуваннях, охороняючи їх від зволоження. Під час зберігання порошки хімічно неактивні, не мають абразивну дію. При впливі вогнегасійного порошку на чорні й кольорові метали при нормальній вологості корозії не відбувається. Корозія металів протікає тільки при змочуванні (зволоженні) порошку на металевих поверхнях. Вплив вогнегасіного порошку на лакофарбові поверхні не відзначено. Вплив вогнегасійного порошку на полімерні матеріали (обмотки, оплетка проводів, пластмасові шланги й т.п.) укупі з високими температурами - высокоагресивне, що руйнує.

Загальний клас небезпеки вогнегасійного порошку - 3, 4.

Типи порошкових вогнегасників.

Порошкові вогнегасники можна розділити на закачні й газогенераторні.

Закачні.

Заряджені вогнегасійним порошком і закачені інертним газом (це може бути азот, вуглекислота) або повітря під тиском приблизно 16 атм. Даним типом вогнегасника можливе гасіння: якщо тип порошку А, В, З, Е - палаючих твердих речовин, що горять; рідин, що запалюються; газів; електропроводки під малою напругою до 1000 В, якщо тип порошку В, З - невеликих загорянь рідин і газів у легкодоступних місцях. У конструкцію даного вогнегасника входить запірний пристрій, що дозволяє, не прикладаючи особливих зусиль, подавати порошок на полум'я простим натисканням рукою на верхню ручку або, відпускаючи ручку, припиняти його подачу. Перевагою даного типу вогнегасника є індикатор внутрішнього тиску, установлена на голівці вогнегасника та показуючий його працездатність (зелений сектор шкали) на відміну від усіх інших типів вогнегасників.

Газогенераторні.

Принцип дії полягає у використанні енергії генерованої в момент запуску газу для викиду вогнегасійної речовини. Можуть застосовуватися в будь-яких умовах як первинний засіб гасіння пожеж. Крім необхідного часу очікування (6...10 сек.) у перший момент після запуску принципово не відрізняються від закачних вогнегасників.

Особливості застосування порошкових вогнегасників:

• Необхідно знати можливості вашого вогнегасника - на кожному з них на етикетці зазначені класи пожежогасіння як то: "А В С D" або "У С D",також обов'язково зазначений тип порошку, наприклад "АВС" або "ВР". Ще при покупці обов'язково зверніть на це увагу, тому що намагатися гасити дерево, дрантя, папір і пластик вогнегасником, у якого на етикетці символ "А" перекреслять, а тип порошку зазначений як "ВС" - даремно! Це приводить до повторного запалення вже погашеного пального матеріалу від залишкового тління або нагрітих елементів будівельних конструкцій і встаткування. Саме добавки в порошок компонентів, що піднімають ранг вогнегасника до класів "А В С D" і охороняють вас від повторного загоряння вже погашеного полум'я;

• Значне забруднення порошком об'єкта, що захищає, не дозволяє використати порошкові вогнегасники для захисту обчислювальних залів, електронного встаткування, електричного встаткування з обертовими елементами, музейних експонатів і т.п..

• У результаті утворення порошкової хмари при гасінні утвориться висока запыленность і різко знижується видимість (особливо в приміщеннях невеликого розміру), а також у деяких людей може проявлятися алергійна реакція (особливо сильна при вдиханні)на компоненти порошку.

• Маючи високу дисперсність, огнетушащие порошки при зберіганні проявляють схильність до комкованню й злежування, що може привести до втрати вогнегасійної здатності. Тому при використанні порошків у вогнегасниках необхідно строго дотримуватися рекомендованого режиму зберігання, а також пам'ятати про строки перевірки робочого тиску й строки перезарядження.