2.4. Методичні рекомендації щодо впровадження активних методів навчання для стимулювання пізнавальної активності студентів у навчально-виховному процесі внз.

Основними методичними рекомендаціями щодо впровадження активних методів навчання для стимулювання пізнавальної активності студентів майбутніх соціальних педагогів у навчально-виховному процесі є:

1. Для стимулювання пізнавальної активності студентів необхідно враховувати головні чинники організації навчального процесу:

• цілі формування пізнавальних мотивів навчання студентів («Який освітній продукт повинен бути створений студентами на занятті?»);

• зміст навчання (що саме ми будемо використовувати для стимулювання пізнавальної активності);

• принципи організації процесу навчання.

2. Для адекватного вибору організаційних форм і методів спрямованих на активізацію пізнавальної активності у навчальній діяльності студента необхідно:

• враховувати категорії студентів: сильні, середні, слабкі (можна використовувати результати попередньої екзаменаційної сесії);

• забезпечувати психологічну сумісність на підставі результатів анкетування та особистісних побажань;

• раціонально облаштувати робочі місця студентів для зручного спілкування один з одним;

3. Особливу увагу приділити організації проведення заняття:

• супроводжувати детальним поясненням завдання, що повинні виконувати студенти на занятті;

• забезпечити студентів повним комплектом навчально-методичної і довідникової літератури;

• надавати час студентам для усвідомлення змісту завдання і внутрішнього його сприйняття.

4. Ефективність впровадження активних методів навчання залежить від взаємодії «викладач – студент», для заохочення студентів до спілкування необхідно:

• надавати допомогу тим студентам, які її потребують (консультації, підказки, просте підбадьорювання).

5. Обов’язково вдосконалювати методичне забезпечення дисципліни, що вивчається.

6. При виконанні будь-яких навчально-пізнавальних дій можуть бути використані активні методи навчання: на практичних заняттях, при виконанні лабораторних (лабораторно-практичних) робіт, при проведенні консультацій або заліків.

7. Навчання з використанням активних методів може бути застосовано як самостійно, так і в інших інноваційних технологіях.

Висновки до другого розділу

У цілому, проведене експериментальне дослідження дає підстави для таких висновків:

1. Педагогічний експеримент було проведено у 2010-2011 навчальному році на базі Харківського гуманітарно-педагогічного інституту з метою стимулювання пізнавальної активності студентів-майбутніх соціальних педагогів у три етапи: констатувальний, формувальний та контрольний. Констатувальний етап мав на меті перевірку рівня пізнавальної активності студентів, а також порівняння контрольної та експериментальної груп за визначеним критерієм – пізнавальна активність студентів за двома складовими: мотивація досягнення успіху та мотивація професійного вибору студентів.

Констатувальне дослідження дозволяє зробити висновок про те, що в групі досліджуваних досить велика кількість студентів з недостатнім і середнім рівнем мотивації досягнення успіху та мотивації професійного вибору, що відповідає репродуктивному та нульовому рівням пізнавальній активності студентів. Таким чином, ми дійшли до висновку щодо важливості стимулювання пізнавальної активності студентів-майбутніх соціальних педагогів шляхом впровадження у навчальний процес активних методів навчання.

2. На формувальному етапі експерименту відбувалася робота з експериментальною групою щодо стимулювання пізнавальної активності студентів-майбутніх соціальних педагогів через реалізацію активних методів навчання. В контрольній групі проводилися традиційні для навчально-виховного процесу ВНЗ заняття, з використанням звичних дидактичних засобів.

На формувальному етапі дослідження проведено заняття зі студентами з впровадженням активних методів навчання у навчальний процес ВНЗ. У процесі реалізації експериментальної роботи у групі ЕГ використано широкий спектр дидактичних засобів стимулювання пізнавальної активності студентів. Це ігри "Свічка", "Хустинки та кульки", "Психологічний портрет команди", "Струм", "Співанки", "Мозковий штурм", "Банк цікавих ідей", "Коло привітань-комплімент", "Коло знайомств-інтерв'ю", вікторини, змагання та ін.

3. Наприкінці експериментального дослідження було проведено контрольний експеримент, у ході якого підведено підсумок експериментальної роботи. Данні контрольного дослідження свідчать про позитивні зміни, що відбулися у експериментальній групі, тоді як показник «мотивація досягнення успіху» у контрольній групі залишився майже без змін. У експериментальній групі, на відміну від контрольної, відбувся також позитивний кількісний приріст студентів за показником «мотиви професійного вибору» на високих рівнях розвитку пізнавальної активності і від’ємний приріст на низьких рівнях. Найбільш значущі зміни відбулися у показниках представників високого рівня (у ЕГ з 16 % зріс до 32 %, у КГ з 20 % - до 28 %). Це дає підстави стверджувати, що експериментальна робота з формування пізнавальної активності є більш ефективною, ніж традиційний навчальний процес у педагогічному ВНЗ.