2.3. Аналіз результатів експериментального дослідження

Наприкінці експериментального дослідження було проведено контрольний експеримент, у ході якого було проаналізовано результат експериментальної роботи.

На контрольному етапі експерименту нами були використані для вивчення пізнавальної активності студентів експериментальної та контрольної груп. Контрольний етап мав на меті перевірку змін рівня пізнавальної активності студентів ЕГ після впровадження у навчально-виховний процес активних методів навчання, а також порівняння контрольної та експериментальної груп за критерієм – пізнавальна активність студентів.

Критерій «пізнавальна активність» вивчався на констатувальному та контрольному етапі дослідженні за двома складовими: мотивація досягнення успіху та мотивація професійного вибору студентів. Для порівняння обраних для експерименту академічних груп та оцінки їх за показником «мотивація досягнення успіху» використовувалася методика тест-опитувальник

А. Мехрабіана (для виміру мотивації досягнення успіху). Для порівняння обраних студентських груп та оцінки їх за показником «мотиви професійного вибору» використовувалася методика дослідження мотивації професійного вибору (за К. Пашневим). Кількість досліджуваних студентів були розподілені за наступними рівнями: нульова пізнавальна активність; репродуктивна пізнавальна активність; частково-пошукова пізнавальна активність; пошукова активність; творча активність.

Вивчивши на контрольному етапі експерименту студентів ЕГ та КГ за показником «мотивація досягнення успіху» встановили, що у розподілі студентів за рівнями пізнавальної активності відбулися певні зміни. Так, у ході констатувального експерименту ми визначили, що немає значущої різниці у показниках першокурсників двох досліджуваних груп, у яких потреба в досягненні успіху і униканні невдач розвинуті майже однаково. Результати розподілу студентів за рівнями пізнавальної активності показником «мотивація досягнення успіху» на констатувальному та контрольному етапах експерименту занесено в таблицю 2.5. та відображено на діаграмі (рис. 2.3.).

Таблиця 2.5

Порівняльна таблиця розподілу студентів експериментальної та контрольної груп за рівнями розвитку пізнавальної активності за показником «мотивація досягнення успіху» на констатувальному та контрольному етапах експерименту (у відсотках)

Рівні пізнавальної активності
	Констатувальний етап			Контрольний етап
	ЕГ	КГ		ЕГ	КГ
Творча та пошукова активність (високий рівень)	24	32		48	36
Частково пошукова активність (відносно високий)	52	40		48	44
Репродуктивна активність (низько позитивний)	16	20		4	12
Нульова активність (низько негативний)	8	8		0	8

Якісний аналіз кількісних даних щодо рівнів пізнавальної активності студентів показав, що найбільш значущі зміни відбулися у показниках представників високого рівня (у ЕГ з 16 % зріс до 32 %, у КГ з 20 % - до 28 %). Це свідчить про потенціальні можливості пізнавальної активності студентів, які обов’язково розвиваються у навчального виховному процесі ВНЗ і можуть бути ще більш ефективно розвинені за умов, близьких до тих, що були створені в процесі нашого експерименту.

Рис. 2.3. Динаміка змін рівнів пізнавальної активності за показником «мотивація досягнення успіху» у студентів КГ і ЕГ до і після формувального експерименту

Таблиця 2.6

Розподіл студентів експериментальної групи за рівнями розвитку пізнавальної активності за показником «мотивація досягнення успіху» на констатувальному та контрольному етапах експерименту (у відсотках)

Рівні пізнавальної активності	Констатувальний етап	Контрольний етап	Різниця між даними
Творча пошукова активність (високий рівень)	24	48	+24
Частково пошукова активність (відносно високий)	52	48	-4
Репродуктивна активність (низько позитивний)	16	4	-12
Нульова активність (низько негативний)	8	0	-8

Як видно з рисунків, у експериментальній групі відбувся позитивний приріст показника «мотивація досягнення успіху» на високих рівнях розвитку пізнавальної активності (високо позитивний - +8 % та високий рівень - +16 %) і від’ємний приріст на низьких рівнях (низко позитивний – (-12 %) та низько негативний – (-8 %)). Наведені дані свідчать про позитивні зміни, що відбулися у експериментальній групі, тоді як показник «мотивація досягнення успіху» у контрольній групі залишився майже без змін. У ході дослідження було також здійснено порівняння обраних студентських груп та оцінка їх за показником «мотиви професійного вибору» у контрольному та констатувальному етапах експерименту.

Нагадаємо, що у ході констатувального експерименту ми визначили, що немає значущої різниці у показниках мотивів професійного вибору першокурсників двох досліджуваних груп. Результати розподілу студентів за показником «мотиви професійного вибору» на констатувальному та контрольному етапах експерименту ми занесли в таблицю 2.7. та діаграму (рис. 2.4.).

Таблиця 2.7

Порівняльна таблиця розподілу студентів експериментальної та контрольної груп за рівнями розвитку пізнавальної активності за показником «мотиви професійного вибору» на констатувальному та контрольному етапах експерименту(у відсотках)

Рівні пізнавальної активності
	Констатувальний етап			Контрольний етап
	ЕГ	КГ		ЕГ	КГ
Творча та пошукова активність (високий рівень)	20	16		32	20
Частково пошукова активність (відносно високий)	44	40		52	48
Репродуктивна активність (низько позитивний)	24	28		12	24
Нульова активність (низько негативний)	12	16		4	8

Рис. 2.4. Динаміка змін рівнів пізнавальної активності за показником «мотиви професійного вибору» у студентів КГ і ЕГ до і після формуючого експерименту

Таблиця 2.8

Розподіл студентів експериментальної групи за рівнями розвитку пізнавальної активності за показником «мотиви професійного вибору» на констатувальному та контрольному етапах експерименту (у відсотках)

Рівні пізнавальної активності
	Констатувальний етап	Контрольний етап	Різниця між даними
Творча та пошукова активність (високий рівень)	20	32	+12
Частково пошукова активність (відносно високий)	44	52	+4
Репродуктивна активність (низько позитивний)	24	12	-12
Нульова активність (низько негативний)	12	4	-8

Якісний аналіз кількісних даних, показаних у таблиці 2.8 показав, що найбільш значні зміни відбулися у показниках представників відносно високого рівня (у ЕГ з 44 % зріс до 52 %, у КГ з 40 % - до 48 %). Це дозволяє стверджувати, що навчально-виховний процес ВНЗ містить значний потенціал для розвитку професійної мотивації.

Найнижчим виявився покажчик зростання низько негативного рівня. І в КГ, і в ЕГ він виявився однаковим – (-8 %). Це пояснюється недосконалістю або відсутністю традиції зовнішніх педагогічних впливів на психічну сферу студентів внаслідок притаманного сучасним методикам консерватизму. Але те, що покажчик все ж таки змінився, свідчить про позитивний вплив навчально-виховного процесу ВНЗ на пізнавальну активність студентів.

Як бачимо, у експериментальній групі відбувся позитивний кількісний приріст студентів за показником «мотиви професійного вибору» на високих рівнях розвитку пізнавальної активності (високий рівень - +20 %) і від’ємний приріст на низьких рівнях (низко позитивний – (-12 %) та низько негативний – (-8 %)). Наведені дані свідчать про позитивні зміни, що відбулися у експериментальній групі, тоді як показник «мотиви професійного вибору» у контрольній групі залишився майже без змін.

У цілому, результати експерименту свідчать про те, що показники сформованості пізнавальної активності (мотиваційний компонент) у студентів експериментальної групи, де впроваджено активні методи навчання, на завершальному етапі експерименту стали вищими, ніж у студентів контрольної групи. Це дає підстави стверджувати, що експериментальна робота з формування пізнавальної активності є більш ефективною, ніж традиційний навчальний процес у педагогічному ВНЗ.

Як додаткові показники розвитку пізнавальної активності студентів було використано результати абсолютної успішності під час складання зимової сесії.

Якість знань і середній бал успішності, що їх показали студенти ЕГ та КГ під час диференційованих заліків з дисциплін професійно-педагогічного циклу наведено у таблиці (Табл. 2.9).

Таблиця 2.9

Результати успішності студентів контрольної та експериментальної групи після експерименту (у відсотках)

Група	Успішність
	Оцінка				Абсолютна успішність	Якісна успішність
	«5» відмінно	«4» добре	«3» задовільно	«2» незадовільно
ЕГ	16	44	40	0	100 %	60 %
КГ	8	32	52	8	92 %	40 %

Результати застосування традиційних форм контролю також підтверджують ефективність впровадження активних методів навчання для стимулювання пізнавальної активності студентів ХГПІ.

Таким чином, як підтверджують результати дослідження, розвиток пізнавальної активності у студентів проходить більш успішно, тому що впроваджені методи активного навчання: ігри, вправи, бесіди, тести самодіагностики, ситуаційні технології, творчі завдання тощо, сприяють адаптаційному процесу, стимулюють ресурси організму, «загартовують» адаптаційні механізми особистості.