Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Реферат Анатомия!.doc
Скачиваний:
37
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
93.7 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації Комунальний заклад

«Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Реферат на тему

«Глистові захворювання у дітей.Профілактика кишкових захворювань»

Виконала

студентка 111 Д групи

факультету дошкільної та

корекційної освіти

Грицунова Наталія Олегівна

Харків-2014

Зміст

ВСТУП

1.Глистові хвороби у дітей та їх профілактика…………………………………4

2. Кишкові інфекції у дітей……………………………………………………...7

3. Профілактика кишкових інфекцій……………………………………………9

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

Гострі кишкові інфекції — це група захворювань, які характеризуються враженням різних відділів шлунково- кишкового тракту, явищами загальної інтоксикації і порушеннями водно-мінерального обміну. До гострих кишкових інфекцій (ГКІ) належать дизентерія (шигельоз), сальмонельоз, ешеріхіоз, холера, велика група захворювань, які викликаються умовно-патогенними мікробами ( клебсієла, синьогнійна паличка, протей, стафілококи, цитробактер, клострідії та ін.), а також різними вірусами.

Ці захворювання виникають внаслідок вживання інфікованих харчових продуктів або води, які проникають в організм людини через брудні руки, продукти харчування. Кишкові інфекції поширені повсюдно, навіть у розвинутих країнах, характеризуються високим рівнем захворюваності.

Серед дітей рівень захворюваності кишкові інфекції приблизно утричі вищий, ніж у дорослих. При цьому половина зареєстрованих випадків захворювань припадає на дітей раннього віку - до 3 років.

За даними ВООЗ у світі щорічно реєструється від 68,4 млн. до 275 млн. діарейних захворювань. Найчастішими збудниками гострих кишкових інфекцій у дітей є віруси.

Глисти, цей ворог великої кількості людей, навіть піклуються про своє здоров’я, на сьогоднішній недооцінюється. Більшість людей вважає, що заразитися глистами можна, тільки в тропіках (а ми там не буваємо), ще одне помилкова думка — глистяні інвазії, це захворювання брудних рук, охайна людина при сучасному рівні гігієни, не може захворіти.

Глистяні інвазії — дуже поширений вид хвороб. За офіційними даними всесвітньої організації охорони здоров’я, глистова інвазією щорічно заражається близько 1,2 млрд людей. У Європі глистами вражений кожен третій житель. Хоч глистяні інвазії часто і не має яскраво виявлених проявів, існування глистів надає несприятливу дію.

Глистові хвороби у дітей та їх профілактика

Аскариди — досить великі круглі черв’яки, що нагадують дощових черв’яків. Живуть аскариди у людини в тонких кишках. Вони дуже плідні: одна самка відкладає в добу близько 200 000 яєць, які разом з випорожненнямихворого виділяються назовні. Яйця аскарид, щойно виділилися з калом з кишечника людини, ще не заразні. Для того щоб яйце могло викликати зараження, в ньому повинна розвинутися личинка. Цей процес відбувається у зовнішньому середовищі і лише за певних кліматичних умовах. Яйця аскарид розвиваються звичайно навесні, влітку або ранньої осені, коли земля достатньо тепла і волога. Личинка формується в яйці протягом 2-4 тижнів. Якщо ж яйця потрапляють у грунт взимку або пізно восени, вони не розвиваються, але часто залишаються живими і з настанням теплої пори року розвиток їх поновлюється.

Якщо людина проковтне яйце аскариди, що містить зрілу личинку, то в його кишечнику оболонка яйця розчиняється і звільнилася личинка через 2-3 місяці перетворюється на дорослу аскариду. Живуть аскариди в організмі людини близько року, потім старіють, гинуть і виділяються з кишечника з калом.

Зараження аскаридами відбувається різними шляхами. Оскільки яйця зазвичай розвиваються в землі, куди вони потрапляють при забрудненні нечистотами території навколо жител, убиралень, надвірних будівель тощо, то заражаються аскаридами найчастіше через грунт під час роботи у дворі, на городі і т. д., якщо зайняті такою роботою люди недостатньо ретельно миють забруднені землею руки. Особливо легко заражаються аскаридами діти, які часто грають і возяться на землі. Із землі яйця аскарид разом з пилом нерідко потрапляють на різні продукти харчування і таким чином можуть бути легко проковтнуті людиною. Велику роль у забрудненні продуктів яйцями аскарид грають мухи, які переносять яйця з вбиралень в оселі на своїх лапках і крильцях.

У зараженої аскаридами людини може не бути ніяких хворобливих явищ, і тоді він навіть не підозрює про наявність у нього глистів. Частіше, однак, у хворих, особливо у дітей, спостерігаються різні розлади кишечника і нервової системи. У хворого з’являється нудота, блювота, слинотеча, особливо вранці, часто виникають болі в животі. Болі можуть бути такими сильними, що хворий не знаходить собі місця, перевертається з боку на бік, кидається на ліжку. Діти нерідко стають примхливими, плачуть; у них можуть з’явитися судоми.

Волосоголовці — круглі черв’яки завдовжки 3-5 см. Головний кінець їх витягнуть, як волосся, а хвостовий — потовщений. Живуть власоглави у людини в товстих кишках, проникаючи волосоподібним кінцем свого тіла в стінку кишечника. Волосоголовці викликають болі в животі, пронос йди запор, запаморочення і недокрів’я.

З усього сказаного видно, що для того, щоб оберегти людину від зараження аскаридами і власоглавами, треба перш за все утримувати в чистоті двір і територію, навколишнє житло, не допускати забруднення їх випорожненнями. Надвірні вбиральні та грунт навколо них треба заливати розчином негашеного або хлорного вапна (з розрахунку 2 кг вапна на відро води) або розчином карболової кислоти.

У тому випадку, якщо городи удобрюють нечистотами, останні необхідно попередньо знешкодити. Знешкодження нечистот досягається шляхом закладання їх влітку в особливі компостні купи разом із сміттям, землею, торфом або гноєм. У компості яйця глистів гинуть через 2 місяці. Можна також вивозити нечистоти у город за 7-8 місяців до посадки овочів і переорювати грунт восени і навесні. Величезне значення для запобігання від зараження аскарид і власоглавами має дотримання правил особистої гігієни. Треба ретельно мити руки після роботи у дворі або на городі, після кожного відвідування вбиральні, а також перед їжею. Овочі та фрукти перед вживанням в їжу треба мити і обдавати окропом. У приміщеннях необхідно знищувати мух.

Гострики — дрібні круглі черв’яки; розмір самок 9-12 мм, самців — 2-3 мм. Гострики живуть у людини в нижніх частинах тонких кишок і у верхньому відділі товстих кишок, накопичуючись тут часто (особливо у дітей) в дуже великих кількостях. Коли настає час відкладання яєць, самки гостриків спускаються в пряму кишку, виповзають з анального отвору і відкладають яйця навколо нього. Після відкладання яєць самки гинуть, самці ж гинуть ще раніше; живуть гострики в тілі людини не більше 3-4 тижнів.

Виповзаючи з кишечника людини, самки викликають зазвичай сильний свербіж, який змушує хворих часто розчісувати область заднього проходу. При цьому яйця гостриків потрапляють на пальці, а нерідко і під нігті, де вони можуть зберігатися досить довго. З рук яйця легко потрапляють в рот. Таким чином, людина нерідко сам себе багаторазово заражає гостриками.

Діти, у яких є гострики, стають неспокійними, нервовими, примхливими, погано сплять ночами, кидаються в ліжку. Іноді в таких хворих розвивається нетримання сечі. У дівчаток гострики можуть заповзати у статеві органи, викликаючи при цьому поява Белей. Різкий свербіж навколо заднього проходу і розчісування шкіри цій галузі ведуть до утворення саден і тріщин, а іноді і до важкої екземі.Оскільки гострики живуть у людини недовго, захворювання могло б швидко закінчуватися без усякого лікування, якби воно не підтримували багаторазовим самозараженням і зараженням від оточуючих. Тому необхідно, щоб сам хворий і всі члени його сім’ї суворо дотримувалися правил особистої гігієни. На ніч хворому потрібно надягати закриті труси. Труси треба щоранку кип’ятити або проглаживать дуже гарячою праскою. Вранці і ввечері хворому слід обмивати задній прохід теплою водою з милом. Необхідно також ретельно мити руки, чистити нігті і коротко підстригати їх. Спати з хворим у спільному ліжку не можна. У приміщенні треба щодня робити вологе прибирання.

Ціп’як карликовий — стрічковий хробак довжиною 3-4 см. Тіло його складається з безлічі дрібних члеників і голівки, забезпеченою чотирма присосками і віночком гаків. Живе карликовий ціп’як в тонких кишках людини, причому особливо часто зустрічається у дітей. Задні, наповнені яйцями членики паразита відриваються, і оболонка їх швидко руйнується в кишечнику.Зараження карликовим ціп’яком відбувається через забруднені предмети вжитку. Яйця карликового ціп’яка нестійкі і швидко гинуть у зовнішньому середовищі, тому зараження відбувається тільки при ковтанні яєць, нещодавно виділилися з кишечника хворого. Такі яйця разом з частками випорожнень можуть потрапляти на ручки дверей і стульчаки вбиралень, на нічні горщики. Карликовий ціп’як викликає у дітей загальну слабкість, недокрів’я, пронос. Діти худнуть, іноді у них з’являються судоми.

Необхідно підкреслити, що широке поширення гостриків та карликового ціп’яка може мати місце тільки при недостатньому дотриманні санітарних правил і правил особистої гігієни. Тому, щоб уберегтися від зараження, потрібно завжди ретельно прибирати приміщення, стирати пил вологою ганчіркою, обдавати окропом підлоги і всі предмети у вбиральні. Необхідно мити руки кожного разу після відвідин убиральні, а також перед їжею, стежити за чистотою тіла й білизни.

Ціп’як бичачий — стрічковий черв’як, що досягає в довжину 6-10 м. Тіло його складається з безлічі великих члеників і невеликої круглої головки, забезпеченою присосками. Живе бичачий ціп’як у людини в тонких кишках. Розташовані в хвостовій частині його тіла зрілі членики містять матку, наповнену безліччю яєць. Ці членики відокремлюються від усієї стрічки хробака і разом з калом хворого виділяються назовні. Часто членики самостійно виходять з кишечника і навіть повзають по тілу хворого. Членики, що потрапили в зовнішнє середовище, можуть бути проковтнуті великою рогатою худобою. Зазвичай худобу заковтує членики разом з травою, сіном або водою, забрудненими випорожненнями хворих людей. У кишечнику великої рогатої худоби членики розчиняються, а з звільнених яєць розвиваються особливого виду личинки — фіни, що поселяються в м’язах.

Трихинелли — дуже дрібні круглі черв’яки завдовжки до 4 мм. Дорослі трихінел живуть у тонких, кишках у людини, свині, собаки, щури і багатьох диких тварин. Самки трихінели, на відміну від більшості інших видів глистів, відкладають НЕ яйця, а вже сформовані личинки. Останні проникають в кровоносні судини і током крові заносяться в м’язи, де і поселяються.

Для того щоб запобігти зараженню населення глистами через м’ясо свиней і великої рогатої худоби, на всіх бойнях, ясокомбінатах і мясоконтрольних станціях виробляється спеціальний огляд м’ясних туш. Туші тварин, у яких виявлено фіни бичачого або свинячого ціп’яка, а також уражені личинками трихінел, бракуються.

Кожен глистова хворий є джерелом зараження для оточуючих, тому лікуватися він зобов’язаний не тільки у власних інтересах, а й в інтересах інших. При кожному підозрі на глистове захворювання необхідно звернутися до лікаря і провести лабораторне дослідження на наявність глистів. У разі виявлення у випорожненнях яєць тих чи інших глистів лікар призначає лікування різними ліками, залежно від виду виявлених глистів та стану хворого. Одночасно з протиглисними ліками хворому зазвичай призначається проносне для видалення глистів з кишечника. У дні лікування і в продовженні декількох днів після нього випорожнення хворого потрібно знешкоджувати, заливаючи їх крутим окропом у горщику або відрі і залишаючи на годину закритими щільною кришкою.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.