Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Реферат Анатомия!.doc
Скачиваний:
39
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
93.7 Кб
Скачать

Кишкові інфекції у дітей

Кишкові інфекції викликаються бактеріями або вірусами і, як правило, протікають з високою температурою, блювотою і рідким стулом (проносом). Зараження можливо повітряно-крапельним, харчовим, водним, фекально-оральним або контактно-побутовим шляхом. Батькам необхідно щонайшвидше звернутися до лікаря – оскільки самолікування в такій ситуації може виявитися неефективним і привести до важких наслідків для здоров'я дитини.

Серед кишкових інфекцій бактерійної природи в середній смузі найбільш відомими є дизентерія, сальмонельоз і колі-інфекція. Вони можуть протікати з високою або субфебрільною температурою (37-38 градусів), часто (але не завжди) з блювотою, з проявами коліту: стулець із слизом, зеленню, при важких формах – з кров'ю; нерідко наголошуються так звані тенезми – хворобливі позови на дефекацію. При лікуванні таких інфекцій лікар може призначити курс антибіотиків.

Існує близько 10 груп кишкових вірусів, серед яких найбільш поширені ротавірусна і ентеровірусна інфекції. На ротавірусні інфекції (у побуті їх називають кишковим грипом) за статистикою доводиться близько половини всіх кишкових захворювань. Кишковий грип починається звичайно гостро, раптово, протікає частіше з високою температурою, багатократною блювотою і рясним і частим водянистим ясно-жовтим стульцем.

Ентеровірусні хвороби протікають також дуже гостро, з високою температурою, проте діагностуються складніше, оскільки мають вкрай різноманітну клінічну картину (м'язові і головні болі, гарячковий стан, запалення носоглотки, сльозоточивість, світлобоязнь, судоми, болі в серці, прискорений пульс, слабкість, сонливість, пронос). До цієї групи входить декілька десятків вірусів, кожний з яких викликає певне захворювання. Ентеровіруси можуть вражати не тільки шлунково-кишковий тракт, але і центральну нервову систему, серце, м'язи, шкіру.

При аденовірусной інфекції набагато більше виражені катаральні явища (нежить, кон'юнктивіт), проте іноді аденовіруси вражають і слизисту тонкого кишечника, викликаючи пронос, відсутність апетиту, рідше – блювоту. Як правило, ці прояви характерні для гострої стадії захворювання і тримаються не довше за два-три дні.

Вірусні кишкові інфекції не можна у прямому розумінні назвати сезонними. Періодично – і взимку і влітку – виникають підйоми захворюваності цими інфекціями. Проте переважна більшість заражень ротавірусними інфекціями відбуваються в холодну пору року, в період з листопада по квітень. А деякий підйом ентеровірусної інфекції в середній смузі, навпаки, відбувається, за статистикою, в кінці літа і початку осені – що пов'язано з купанням у відкритих водоймищах і дозріванням фруктів. З цієї ж причини влітку частіше зустрічаються бактерійні кишкові інфекції. В першу чергу це відноситься до дизентерії, а колі-інфекція носить навіть вельми образну назву «діареї мандрівників» (зараження колі-інфекцією, як правило, виникає через неможливості дотримувати санітарно-гігієнічні норми в поїздках).

Найбільш небезпечні симптоми і ускладнення кишкових інфекцій

Найбільшу небезпеку для дитини раннього віку представляє висока температура, оскільки вона у дітей іноді викликає судоми і порушення енергетичного обміну на клітинному рівні. Живильні речовини і кисень, необхідні для підтримки життєдіяльності, при високій температурі витрачаються організмом набагато швидше, що може привести до різкого, небезпечного для життя виснаження організму дитини.

Небезпечною вважають температуру вище 38 градусів за Цельсієм у дітей перших місяців життя; у дітей старше за один рік, що не мають патології нервової системи і у яких раніше не бувало судом – вище 39 градусів за Цельсієм.

Багатократна блювота часто приводить до обезводнення, створюючи великі труднощі для виліковування (випита рідина виділяється з блювотними масами, не встигнувши засвоїтися). Обезводнення – це дуже серйозне ускладнення, в результаті якого може порушитися водно-сольовий баланс організму, що в свою чергу може привести до збоів в роботі серця (уповільнення ритму), нервової і м'язової систем (можуть початися судоми).

При важкій стадії обезводнення дитина вже не в змозі самостійно пити, шкіра її втрачає еластичність, очі «западають», може навіть відбутися втрата свідомості. У такому разі дитині вже потрібна інфузійна терапія (крапельниці із сольовими розчинами) в умовах стаціонару. Тому вкрай важливо не допускати розвитку обезводнення. Для цього необхідно при перших ознаках хвороби звертатися до лікаря, щоб лікар призначив терапію і детально пояснив, як правильно виліковувати дитину і як контролювати ефективність виліковування.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.