Загальні висновки

У цілому, проведений аналіз дає підстави для таких висновків:

1. Студент є суб'єктом навчання тоді, коли працює на вищому рівні активності, здатний ініціювати й здійснювати пізнавальну діяльність і брати на себе відповідальність за свої дії. Особливо це стосується підготовки соціальних педагогів – фахівців, що забезпечують інтеграцію цілеспрямованих і середовищних впливів на особистість, що розвивається, а також стимулюють розвиток суб'єктної позиції людини в цьому процесі, що регулює взаємини в системі «особистість-сім'я-суспільство».

2. Активність у навчанні це виявлення перетворювального, творчого ставлення індивіда до об'єктів пізнання, яке передбачає наявність таких компонентів активності, як вибір підходу до об'єктів пізнання, постановку після вибору об'єкту мети, завдання, яке необхідно виконати, перетворення об'єкта в наступній діяльності. Пізнавальна активність – це ініціативне, дійове ставлення студентів до навчання, виявлення ними інтересу, самостійності в мисленні, а також енергійності і наполегливості у виконанні пізнавальних завдань.

3. Мотив, як рушійна сила пізнавальної активності є її автономною одиницею, конкретним виявом безперервної і зростаючої пізнавальної активності. Отже, мотиви є важливим показником пізнавальної активності, що може вивчатися та вимірюватися у педагогічних дослідженнях.

Серед пізнавальних мотивів визначено такі, що безпосередньо сприяють формуванню пізнавальної активності студента, оскільки він у процесі навчання виявляє інтерес до різних засобів оволодіння знаннями, до прийомів самостійного придбання знань, до методів наукового пізнання. Визначено, також, мотиви професійного вибору, що свідчать про вияв студентами пізнавальної активності у сфері професійних інтересів. Це дало нам підстави для розгляду критерію «пізнавальна активність» за двома складовими: мотивація досягнення успіху у навчанні та мотивація професійного вибору студентів, та визначення таких рівнів сформованості пізнавальної активності: нульова активність (низко негативний рівень мотивації досягнення успіху та дуже низький рівень мотивації професійного вибору); репродуктивна активність (низко позитивний рівень мотивації досягнення успіху та низький рівень мотивації професійного вибору); частково пошукова активність (відносно високий рівень мотивації досягнення успіху та середній рівень мотивації професійного вибору); творча та пошукова активність (високий рівень мотивації досягнення успіху та високий рівень мотивації професійного вибору).

4. Проведене експериментальне дослідження зі студентами підтвердило гіпотезу дослідження, що розвиток пізнавальної активності студентів суттєво підвищується за рахунок упровадження активних методів навчання.

Додатки

Додаток А

Методика дослідження мотивації (тест-опитувальник а. Мехрабіана)

Для дослідження мотивації досліджуваних використовувався тест-опитувальник А. Мехрабіана для виміру мотивації досягнення успіху, призначений для діагностики двох узагальнених стійких мотивів особистості: мотиву прагнення до успіху і мотиву уникання невдач.

При цьому оцінюється, який з цих двох мотивів у досліджуваного домінує. Тест являє собою опитувальник, що має дві форми: чоловічу (форма А) і жіночу (форма В).

Тест складається з ряду тверджень, які стосуються окремих сторін характеру, а також думок і почуттів із приводу деяких життєвих ситуацій. Досліджуваних ми попросили оцінити ступінь їхньої згоди або незгоди з кожним твердженням, використовуючи наступну шкалу:

+3 - цілком згодний;

+2 - згодний;

+1 - скоріше згодний, чим не згодний;

0 - нейтральний;

-1 - скоріше не згодний, чим згодний;

-2 – не згодний;

-3 - категорично не згодний.

Числову оцінку за кожним твердженням досліджувані занесли у відповідну клітку бланка для відповідей (число треба було обов'язково писати разом зі знаком + або -).

Таблиця А.1

Бланки відповідей до тесту-опитувальнику Мехрабіана

№ п/п	Відповідь	№ п/п	Відповідь
1 2 … 16		17 18 … 32

Відповідно до ключів, дані досліджуваних по кожному із суджень опитувальника ми перевели в бали в такий спосіб. Якщо в ключі дане судження позначене «+», то оцінки (представлені у верхньому рядку таблиці А.2) переводяться в бали (представлені в нижньому рядку таблиці А.2) у наступному порядку:

Таблиця А.2

Результати обробки позитивних відповідей до тесту-опитувальнику Мехрабіана

–3 –2 –1 0 +1 +2 +3

1 2 3 4 5 6 7

Якщо в ключі відповідне судження позначене знайомий «–», то застосовується наступне співвідношення (Таблиця А.3):

Таблиця А.3

Результати обробки негативних відповідей до тесту-опитувальнику Мехрабіана

–3 –2 –1 0 +1 +2 +3

7 6 5 4 3 2 1

Додаток Б