4.2 Показники, що характеризують стан використання майна підприємства

 

Для аналізу майна підприємства можуть застосовуватися фінансові коефіцієнти:

·коефіцієнт зносу основних засобів;

·коефіцієнт відновлення основних засобів;

·коефіцієнт вибуття основних засобів;

 ·фондоємність та фондовіддача.

Ці коефіцієнти розраховуються за такими формулами:

 

Коефіцієнт зносу основних засобів                   Кз = З / ПВ                        (4.1)

 

де: З - знос основних фондів; ПВ - первісна вартість основних фондів.

Коефіцієнт придатності

                                           Кп = 1 – Кз  =  ЗВ / ПВ                                       (4.2)

де, ЗВ – залишкова вартість основних фондів.

 Коефіцієнт оновлення

                                                    Ко = Вн / ПВк ,                                            (4.3)

де: Вн –  вартість основних засобів, що надійшли за період; ПВк – первісна вартість основних засобів на кінець періоду.

 Коефіцієнт вибуття

                                                     Кв = Вв / ПВп,                                         (4.4)       

де: Вв -  вартість основних засобів,що вибули за період;

Ефективність використання основних засобів на підприємстві визначається показниками фондоємності і фондовіддачі.

Фондовіддача відображає обсяг випущеної за рік продукції  на кожну грошову одиницю вкладену в основні фонди:

                                                        Фв = ЧД / ПВ                                       (4.5)

        де, ЧД – чистий дохід.

Фондоємність – це відношення вартості основних виробничих фондів до вартості продукції, зробленої напідприємстві протягом року

                                               Фє = 1 / Фв = ПВ / ЧД                                  (4.6)                

Зростання ефективності використання майна підприємства дозволяє скоротити потребу в ньому, так як між цими показниками існує зворотній взаємозв’язок.

Таким чином, по забезпеченню підвищення ефективності використання майна можна розглядати як заходи по скороченню потреби в позиковому капіталі і підвищенню темпів економічного розвитку підприємства за рахунок більш раціонального використання власних фінансових ресурсів.

Формування оптимальної структури джерел фінансування необоротних активів підприємства полягає в тому, що основним джерелом фінансування повинен бути лише власний капітал і в деякій мірі довгостроковий позиковий капітал. Не є оптимальним фінансування майна (необоротних активів) за рахунок короткострокового позикового капіталу.

 

Тема 5. Оцінка ділової активності підприємства Тема 5. Оцінка ділової активності підприємства

 

5.1 Аналіз структури оборотних активів

Оборотні активи – це кошти інвестовані підприємством в поточні операції в кожному циклі виробництва. Характерними особливостями оборотних активів є:

- повне використання протягом одного операційного циклу і повне перенесення своєї вартості на виготовлену продукцію;

- перебування в постійному обігу;

- зміна своєї форми з грошової на товарну і з товарної на грошову протягом одного обороту, в процесі проходження трьох стадій: закупки, виробництва і реалізації.

Весь процес обороту оборотних активів (операційного циклу) можна відобразити наступною схемою:

 

 

Очевидно, що основною метою підприємства є досягнення умови "Гроші 2" > "Гроші 1". Різниця між цими показниками (як позитивна так і негативна) в подальшому формує фінансовий результат.

Очевидно, що чим більше разів прокрутяться оборотні кошти від «грошей 1» до «грошей 2», тим більше разів підприємство отримає додатковий прибуток, відповідно до цього проводиться аналіз ділової активності підприємства. Тобто чим вища ділова активність підприємства, чим швидше вони обертаються, тим ефективніше воно використовує свої оборотні активи.

Відповідно до П(С)БО Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів (еквівалентів грошових коштів) від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Виробничий цикл – це період часу, протягом якого підприємство виконує певні роботи в рамках одного кругообігу коштів ( від покупки сировини до продажу готової продукції).

Фінансовий (грошовий) цикл – це період часу від вкладення коштів у вигляді оплати сировини до одержання коштів у вигляді оплати готової продукції. Фінансовий цикл може суттєво відрізнятися від виробничого (і операційного) циклів. Ще однією особливістю фінансового циклу є те що він може бути від’ємним – це можливо, коли оплата за готову ппродукцію надходить швидше ніж йде виплата за отриману сировину.

Оборотні активи підприємства являють собою кошти, які вкладено в оборотні виробничі фонди (виробничі запаси, незавершене виробництво) і фонди обігу (готова продукція, дебіторська заборгованість, гроші в касі і на рахунках).