11.2 Оцінка впливу інфляції

На практиці існує 2 підходи до оцінки інфляційного обезцінювання:

1) через приведення даних звітного року до реальної купівельної здатності базового чи минулого року;

2) приведення даних в поточні ціни

Найчастіше застосовується метод приведення в поточні ціни: в першу чергу коректується актив балансу, тобто те чим реально володіє підприємство. Відповідповідно до зміни загальної суми активу змінюється пасив підприємства (в першу чергу нерозподілений прибуток).

Коректуванню по індексу інфляції підлягають лише так звані “негрошові” статті фінансової звітності. (основні засоби, нематеріальні активи, виробничі запаси, готова продукція, незавершене виробництво).

“Грошові” статті балансу (грошові кошти, дебіторська заборгованість та ін.) коректуванню за інфляцією не підлягають.

Найбільш розповсюджений метод коректування по інфляції:

                                          Pt = ∑Pіt * It / I                                                                    (11.1)

Де, It – індекс цін на момент придбання активу, І – індекс цін, Pit –  номінальна ціна активу.

Індекс цін = (сукупна вартість товарів та послуг у цінах періоду, що ми аналізуємо) / (сукупна вартість аналогічного товару у цінах базового періоду).

Метод оцінки зміни загального рівня цін полягає в тому, що різні статі фінансового балансу розраховуються в грошових одиницях фінансової купівельної здатності (без оцінки структури активу).

Відповідно до «Податкового кодексу України» платники податку на прибуток всіх форм власності мають право проводити переоцінку об’єктів основних засобів, застосовуючи щорічну індексацію вартості основних засобів, що амортизується, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

                                            Кі = [I(а-1) - 10]:100,                                                        (11.2)

де І(а-1) – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Відповідно до індексації основних засобів змінюються амортизаційні відрахування, тобто витратипідприємства.

Крім того витрати підприємства при інфляції залежать від метеодів відпуску запасів у виробництво, з виробництва, у продаж та іншому вибутті.

П(С)БО 22 «Вплив інфляції» визначає порядок коригування фінансової звітності,  яка оприлюднюється, на вплив інфляції. Статті фінансової звітності які піддають коректуванню (тобто ті статті значення яких не відповідає реальній їх вартості на момент складання звітності) помножуються на коефіцієнт коригування, тобто приводяться до поточних цін. Коефіцієнт коригування - відношення індексу інфляції на дату балансу (кінець звітного року) та індексу інфляції на дату визнання (переоцінки) відповідної статті звітності.

Приклад

Провести коригування статей активу на інфляцію, якщо щомісяця темп інфляції становив 1%.

Показники станом на 31.12.2010р.	Значення на кінець періоду, тис. грн.	Дата визнання (переоцінки)	Коефіцієнт коригування	Скориговане значення на кінець періоду, тис. грн.
Нематеріальні активи(залишкова вартість)	100	31.03.2010р.	1,01(12-3)=1,094	109,4
Основні засоби (залишкова вартість)	700	31.12.2009р.	1,0112=1,127	788,7
Необоротні активи	800	-	-	898,1
Виробничі запаси	200	31.10.2010р.	1,01(12-10)=1,02	204
Дебіторська заборгованість за товари, робот, послуги	300	30.11.2010р.	1	300
Грошові кошти	50	30.09.2010р.	1	50
Оборотні активи	550	-	-	554
Активи	1350	-	-	1452,1

 

Очевидно, що для цілей оподаткування прибутку дозволяється використовувати лише формулу (11.1), а коригування фінансової звітності згідно з П(С)БО 22 «Вплив інфляції» може проводитись лише для відображення у фінансовій звітності.