
- •Розділ 1. Основи комерційної діяльності підприємства
- •Тема 1.1. Суть, завдання та принципи комерційної діяльності підприємства
- •Зміст, предмет та завдання дисципліни, послідовність вивчення, зв’язок з дисциплінами
- •Зміст і завдання дисципліни
- •Завдання дисципліни
- •Послідовність вивчення, зв’язок з дисциплінами
- •2. Суть комерційної діяльності підприємства
- •3. Суб’єкти та об’єкти комерційної діяльності. Суб’єкти комерційної діяльності.
- •Класифікація суб’єктів комерційної діяльності
- •Об’єкти комерційної діяльності.
- •Класифікація продукції виробничого призначення
- •Блочна систематизація послуг
- •3. Поняття та принципи комерційної діяльності
- •5. Характеристика основних елементів комерційної діяльності
- •6. Фактори, що впливають на комерційну діяльність підприємства
- •Фактори макросередовища комерційної діяльності підприємства.
- •7. Суть та функції комерційної служби підприємства
- •8. Комерційна таємниця
- •Тема 1.2. Комерційні зв’язки підприємства
- •1. Суть господарських зв'язків, їх значення
- •2. Класифікація господарських зв'язків
- •3. Способи пошуку потенційних контрагентів
- •4 . Участь підприємства в ярмарку (виставці)
- •Порядок підготовки та проведення ярмарків
- •Технологія ярмарково-виставкової діяльності
- •Вимоги до презентації товару на ярмарку
- •Організація роботи стенду
- •5. Участь підприємства в оптових аукціонах, біржових торгах
- •6. Організація тендерних торгів
- •Етапи проведення тендерів
- •Процедура підготовки та проведення тендерів
- •Розгляд тендерної пропозиції
- •7. Умови переходу на прямі зв’язки
- •Тема 1.3. Нормативно-правове регулювання комерційної діяльності
- •1. Суть та завдання нормативно-правового регулювання комерційної діяльності підприємств.
- •2. Основні положення Господарського кодексу України, що регулюють комерційну діяльність підприємства
- •Стаття 181. Загальний порядок укладання господарських договорів
- •Стаття 182. Особливості укладання попередніх договорів
- •Стаття 188. Порядок зміни та розірвання господарських договорів
- •Стаття 189. Ціна у господарських зобов’язаннях
- •Стаття 193. Загальні умови виконання господарських зобов’язань
- •Стаття 230. Штрафні санкції
- •Стаття 231. Розмір штрафних санкцій
- •Стаття 263. Господарсько-торговельна діяльність
- •Стаття 297. Предмет агентського договору
- •Стаття 301. Взаєморозрахунки в агентських відносинах
- •3. Основні положення Цивільного кодексу України
- •Стаття 257. Загальна позовна давність
- •Стаття 258. Спеціальна позовна давність
- •Стаття 261. Початок перебігу позовної давності
- •Стаття 638. Укладення договору
- •Стаття 639. Форма договору
- •4. Основні положення Господарського процесуального кодексу України г осподарський процесуальний кодекс n 1799-XII ( 1799-12 ) від 06.11.91 зі змінами та доповненнями
- •Стаття 1. Право на звернення до господарського суду
- •5. Характеристика основних нормативних документів, що регулюють комерційну діяльність підприємства
- •Стаття 5. Захист прав споживачів
- •Стаття 6. Право споживача на належну якість продукції
- •Стаття 7. Гарантійні зобов’язання
- •Стаття 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості
- •Стаття 9. Права споживача при придбанні товару належної якості
- •Стаття 10. Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг)
- •Стаття 15. Право споживача на інформацію про продукцію
- •3. Продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов’язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції.
- •Стаття 16. Майнова відповідальність за шкоду, завдану дефектною продукцією або продукцією неналежної якості
- •Стаття 21. Порушення прав споживачів
- •Тема 1.4 договори в комерційній діяльності
- •1. Суть і класифікація господарських договорів.
- •2. Порядок вкладання та підписання договорів між підприємствами
- •3 . Зміст договору, характеристика його умов
- •4. Облік виконання договірних зобов'язань.
- •Організація оперативного контролю
- •Картка обліку виконання договору
- •5. Порядок вирішення спірних питань між підприємствами
- •Тема 1.5. Організація перевезень товарно-матеріальних цінностей різними видами транспорту
- •1. Роль транспорту в перевезенні вантажів та його види
- •Класифікація транспортних засобів
- •2. Планування перевезення товарів
- •3. Організація перевезень автомобільним транспортом
- •4. Організація перевезень залізничним транспортом
- •Умови оформлення актів на транспорті
- •5. Технологія розвантажування транспортних засобів, транспортування до місць зберігання
- •6. Транспортно-експедиційне обслуговування підприємств
- •Тема 1.6. Організація складських операцій
- •Види складських приміщень та їх особливості
- •Суть і значення складів
- •2 . Визначення потреби у складах Елементи загальної площі складу
- •Середні норми складської площі камер зберігання на один двовісний вагон запасу товару при висоті укладки
- •5 М (включаючи площу проїздів і проходів)
- •3. Порядок приймання товарно-матеріальних цінностей за кількістю
- •Документальне оформлення приймання
- •4. Порядок приймання товарно-матеріальних цінностей за якістю, документальне оформлення приймання. Організація приймання товарів за якістю
- •5. Організація розміщення товарно-матеріальних цінностей на складі
- •Способи розміщення тмц на складі
- •Організація укладання товарів на складі
- •6. Відпуск товарно-матеріальних цінностей в виробництво та на сторону, способи відпуску та документальне оформлення
- •Тема 1.7. Роль тари та упаковки в організації торгово-технологічних процесів
- •1. Роль і функції тари та упаковки
- •2. Основи класифікації тари
- •3. Вимоги та якість тари
- •4. Організація тарних операцій
- •5. Технологія операцій з тарою на підприємствах торгівлі
3. Порядок приймання товарно-матеріальних цінностей за кількістю
Приймання товарів за кількістю полягає у визначенні кількості товарів, що надійшли покупцеві, і зіставленні фактичної їх кількості з даними транспортних і супровідних документів відправника (постачальника, виробника) та умовами договору, угоди, контракту.
У разі відсутності супровідних документів (або їх частини) приймання товарів не припиняється, але додатково складається акт про фактичну наявність вантажу, в якому також перераховуються документи, яких бракує.
Перевірку кількості товарів проводять у тих одиницях виміру, які зазначені у супровідних документах. Якщо відправник (постачальник, виробник) вказав не тільки масу товарів, але й кількість вантажних місць, то під час приймання необхідно визначити як масу товарів, так і кількість місць.
Як правило, приймання товарів за кількістю здійснюють способом суцільного підрахунку кількості одиниць, визначення міри або маси товарів у даній партії (окрім товарів у фабричній упаковці).
Проведення вибіркової перевірки кількості товарів з поширенням її результатів на всю партію товарів допускається лише у випадках, передбачених державними стандартами, технічними умовами чи укладеними угодами.
Визначення маси вантажів може здійснюватися різними способами, зокрема, зважуванням, обмірюванням, за трафаретом або за стандартом; при цьому найточнішим способом визначення маси товарів вважається їх зважування.
Масу насипних, навальних, наливних вантажів (товарів), які надходять без транспортної тари, визначають зважуванням транспортного засобу разом з наявними в ньому товарами або розрахунком маси даного вантажу за його об'ємом і питомою вагою.
Основними елементами процесу приймання за кількістю товарів у транспортній тарі є:
• підрахунок кількості тарних місць, визначення маси брутто;
• розкривання тари;
• підрахунок кількості одиниць або зважування товарів (визначення маси нетто);
• звіряння з транспортними та супровідними документами;
• укладання товарів на піддони.
У всіх випадках, коли кількість товарів, установлена при їх прийманні, відповідає даним, вказаним у транспортних і супровідних документах, приймання товарів оформляється накладенням на супроводжувальний документ постачальника штампа підприємства-покупця (одержувача товарів) зі вказівкою дати, номера штампа, кількості й суми прийнятого товару, а також підписом матеріально відповідальної особи, яка приймала товар (інколи накладення штампа замінюється складанням прибуткової накладної).
Виявивши невідповідність кількості тарних одиниць вантажу, одержувач зобов'язаний призупинити приймання, забезпечити збереження отриманих товарів до прибуття постачальника, здійснити заходи з недопущення змішування даної партії з однорідним товаром, який уже зберігається на складі (для цього існують конфліктні камери). Про виявлену нестачу має бути складений односторонній акт про виявлення розбіжностей за підписами осіб, котрі проводили приймання товарів.
Одержувач товарів зобов'язаний одночасно із призупиненням приймання товарів для участі у перевірці їх кількості і складання двостороннього акта викликати телеграмою або телефонограмою представника місцевого постачальника, а якщо товари отримані в оригінальній упаковці або в непошкодженій тарі виробника, котрий не є відправником, — представника місцевого виробника. Представник постачальника, який перебуває в іншому населеному пункті, викликається в тих випадках, коли це передбачено договором чи іншими документами.
У повідомленні про виклик представника постачальника має бути зазначено:
— найменування товарів, дата і номер рахунка-фактури або номер транспортного документа, якщо до моменту виклику рахунок не отриманий;
— кількість товарів, яких не вистачає, і характер нестачі (кількість окремих місць, внутрішньотарна нестача, нестача в пошкодженій тарі тощо);
— стан пломб;
— вартість товарів, яких не вистачає;
— час, на який призначено приймання товарів за кількістю, і місце (адреса), в якому має проводитись остаточне приймання партії товарів.
Представник місцевого постачальника зобов'язаний з'явитися не пізніше від наступного дня після отримання виклику (для товарів, що швидко псуються, — 4 год.); представник іногороднього постачальника — не пізніше ніж у 3-денний термін після отримання виклику, не враховуючи часу для проїзду, якщо інший строк не встановлений договором. До закінчення строків прибуття представника відправника повинні бути збережені товари, тара і всі пакувальні матеріали.
Особи, котрі здійснюють приймання товарів за кількістю, можуть своїм підписом підтверджувати тільки ті факти, котрі були встановлені за їх участі.
Запис в акті даних, не встановлених безпосередньо учасниками приймання, забороняється під загрозою карної відповідальності. Представники інших підприємств чи громадськості не можуть отримувати від підприємства — одержувача винагороду за участь у прийманні товарів.
Приймання товарів, як правило, проводиться без перерви. Якщо у зв'язку із тривалістю перевірки або з інших поважних причин робота переривалася, одержувач зобов'язаний забезпечити збереження продукції і можливості якнайскорішого закінчення її приймання. Про перерву в роботі, її причини та умови зберігання товарів під час перерви робиться запис в акті приймання.
Якщо під час приймання товарів виявлена нестача або надлишок товарів проти даних, вказаних у транспортних і супровідних документах, то за результатами двостороннього приймання (приймання з участю представника незацікавленої організації чи громадськості) в день його закінчення складається Акт про виявлення розбіжностей за кількістю товарів під час приймання (Акт приймання).
В акті про виявлення розбіжностей за кількістю товарів під час приймання зазначаються:
найменування товару (вантажу), адреси відправника і одержувача;
дата і номер: акта про нестачу (одностороннього акта), телеграми (телефонограми про виклик представника постачальника (відправника, виробника), рахунка-фактури і транспортної накладної, комерційного акта (якщо він був складений);
місце і час приймання товарів;
дані про осіб, котрі брали участь у прийманні товарів, їх посвідчення;
дата відправлення і прибуття товарів, час видачі вантажу, розкривання вагона чи контейнера, його доставки на склад одержувача;
стан тари і упаковки в момент огляду товару, а також маркування тари;
умови зберігання товарів на складі одержувача до приймання, відомості про способи визначення кількості продукції, якої не вистачає, і підтвердження про користування справними вагами та іншими вимірювальними приладами, повіреними у встановленому порядку;
ким зважені, опломбовані та відвантажені товари, справність пломб, фактична маса товарів згідно з даними документів та за трафаретом;
точна кількість товарів, якої не вистачає, і їх ціна;
детальний висновок про причини і місце виникнення нестачі (надлишку) товарів.
Акт повинні підписувати всі особи, які брали участь у прийманні товарів за кількістю. У разі коли особа, яка брала участь у прийманні товару, не згодна зі змістом акта, вона зобов'язана підписати його з зазначенням своїх зауважень.
До акта приймання товарів за кількістю (акт про виявлення розбіжностей за кількістю товарів під час приймання) додаються копії супровідних доку ментів, транспортний документ або його копія, акт про нестачу (надлишок) товарів (вантажу), посвідчення представника постачальника, документ із даними вимірювань чи зважувань фактичної кількості товару, інші документи про причини виникнення нестачі (аналізи вологості продукції, комерційні акти та ін.).
Акти приймання товарів за кількістю реєструються в спеціальному журналі і зберігаються в порядку, встановленому підприємством-одержувачем.
Акт приймання товарів за кількістю (акт про виявлення розбіжностей за кількістю товарів під час приймання) затверджується керівником підприємства не пізніше від наступного дня після його оформлення. Претензія про виявлення нестачі (повідомлення про надлишки виявленої продукції) пересилається відправнику (постачальнику) у 10— денний термін після складання акта про нестачу.