11. Підходи до відбору персоналу.

Підходи до відбору персоналу, що використовують МНК:

1) Етноцентризм – управлінський персонал на всі ключові посади як дома, так і за кордоном підбирається з числа “домашніх” керівників. Цей підхід використовується в фірмах з підвищеною централізацією управління.

2) Поліцентризм – призначаються на керівні посади в країні базування і в країнах-реципієнтах представники національності даної країни. Цей підхід ґрунтується на довірі до місцевих керівників і кращому розумінні ними місцевих ринків, людей та політики в країні перебування.

3) Регіоцентризм – передбачається, що глобальні ринки повинні управлятись регіонально, і призначення на ключові посади визначається специфікою регіону.

4) Геоцентризм – призначення на ключові посади визначається кваліфікацією працівника і не залежить від національності, культури, оточення.

11. Дайте характеристику банківських структур з точки зору організаційно-правового створення?

Інтегровані банківські структури

Інтегровані банківські структури представляють собою групи утворені міжнародними банками. Їх діяльність тісно звязана з бізнесом БНК, тобто надання фінансових послуг.

Напрямки діяльності:

• фінансування міжнародних експортно-імпортних операцій;

• торгівля іноземною валютою;

• операції з іноземними цінними паперами;

• залучення позик і надання кредитів;

• проектне фінансування;

• консультування своїх клієнтів.

Міжнародний банк має закордонні представництва для надання інформації та консультування.

Банківська філія – частка головного банку, що надає повноцінні банківські послуги від імені головного банку, веде власну звітність, але не має самостійності та власних установчих документів.

Дочірні банки – самостійні установи в вигляді відкритих чи закритих акціонерних товариств, де майже 100% акцій належить міжнародному банку, надають повноцінні послуги та мають свої установчі документи.

Асоційовані банки – самостійні установи, де контрольний пакет акцій належить іноземному банку.

Банківська холдінгова компанія – акціонерне товариство, що володіє пакетами акцій юридично самостійних банків і небанківських організацій з метою здійснення управлінських, фінансово-кредитних та контрольних функцій стосовно них.

Білет 5

19, Види,джерела,форми фінансування

Існує короткострокове, середньострокове і довгострокове фінансування.

Метою короткострокового фінансування є поповнення оборотного капіталу, виконання поточних зобов¢язань. Середньо та довгострокове фінансування відбувається з метою отримання грошових коштів для фінансування довгострокових інвестицій та інших проектів фірми, формування доходного довгострокового портфелю цінних паперів, що приводять до зростання вартості компанії в майбутньому, та зрості акціонерного капіталу.

Джерело короткострокового фінансуванням:

- внутрішнє;

- зовнішнє.

Різновидами внутрішнього фінансування є само та внутрішньо фірмове фінансування. В загальному випадку внутрішніми джерелами є нерозподілений прибуток та амортизація, що перерозподіляються в середині фірми за допомогою внутрішньо фірмових міжнародних позик. Зовнішніми джерелами фінансування фірми або її підрозділів є банківське фінансування та отримання коштів за допомогою ринка цінних паперів.

Внутрішньо фірмові міжнародні позики:

- пряме фінансування;

- компенсаційний внутрішньо фірмовий кредит;

- паралельний внутрішньо фірмовий кредит.

Зовнішні джерела фінансування:

- Банківське

- кредитна лінія – угода між банком та його клієнтом, що має обіцянку надати клієнту певну суму коштів до деякого ліміту на протязі певного строку;

- револьверний кредит – відновлюванні на протязі тривалого періоду часу кредитні лінії, юридично формалізовані контракти.

- термінова позика – прямий, незабезпечений кредит на строк не більше 90 днів, звичайно оформлюється у вигляді простого векселю, підписаного позичальником;

- овердрафт – це допущення дебетового залишку на рахунку клієнта.

- Використання цінних паперів

Довгострокове фінансування міжнародної компанії здійснюється в двох основних видах:

від інвесторів (через купівлю акцій та облігацій);

від кредиторів (в формі банківського кредиту або купівлі довгострокових цінних паперів - облігацій).

Внутрішнім джерелом фінансування є накопичені нетто-грошові потоки, що виникають при здійсненні міжнародних операцій.

Зовнішніми джерелами виступає банківське фінансування у вигляді банківського кредиту та в формі купівлі банками довгострокових цінних паперів компанії, які не надходять у відкриту продаж, а розміщуються в приватному порядку серед крупних інвесторів, та залучення коштів за рахунок емісії акцій та облігацій.

Фінансування зовнішньої торгівлі

Експортне фінансування — залучення, забезпечення і використання фінансових засобів з метою здійснення експортної угоди.

В основі такої угоди може лежати не тільки торгівля товарами народного споживання, але і постачання машин і устаткування, продаж нематеріального майна (права, ліцензії).

Форми фінансування експорту

Фінансування експорту може бути отримано звичайними чи нетрадиційними методами і надається банками, небанківськими чи організаціями державними установами.

Короткострокове фінансування

Короткострокове (у загальному випадку — до 12 місяців) у рамках зовнішньої торгівлі фінансуються періоди, необхідні для виготовлення і/чи закупівель товару, його транспортування, продажі й оплати в термін до 90 днів.

Фінансування оборотного капіталу шляхом обліку чи векселів чеків можливо в тому випадку, якщо експортер продає свої товари на умовах відкритого рахунка, чи інкасо документарного акредитива з акцептом тратт.

Експертами ООН виділяються три основні види міжнародних зустрічних операцій:

1) бартерні угоди;

2) торгові компенсаційні угоди;

3) промислові компенсаційні угоди.

імпортерів зробити повний чи частково збалансований обмін товарами.

Середньострокове і довгострокове фінансування зовнішньої торгівлі звичайно здійснюється у виді банківського фінансування. Так, наприклад, це може бути кредит покупцю, здійснюваний за допомогою банку, у якому обслуговується експортер.

Такий кредит надається банком країни-продавця безпосередньо чи покупцю його банку на суму укладеного контракту.

Різноманітні форми кредитів покупцю можна згрупувати по трьох категоріях:

• кредити по окремих контрактах на постачання машин, устаткування;

• кредитні лінії, що поширюються протягом тривалого часу на ряд контрактів, що укладаються покупцями;

• кредити на спорудження цілих об'єктів з постачанням устаткування і наданням послуг по будівництву, монтажу і налагодженню.

Договірні відносини між учасниками угоди, заснованої на кредиті покупцю, оформляються в більшості випадків трьома видами угод:

• контрактом між експортером і імпортером;

• фінансовою угодою між банком, що кредитує, і позичальником (банком імпортера);

• гарантією, виданої страховою установою банку, що кредитує.

Для експортера перевага даної форми кредитування полягає в одержанні платежу відразу ж після відвантаження товару.

Найчастіше під проектним фінансуванням розуміється специфічна техніка фінансування на безобіговій основі. Особливість цих проектів складається не стільки в масштабах, скільки в інвестиційному характері вкладень. При цьому банки, відкриваючи кредит, керуються не кредитоспроможністю позичальника, а рентабельністю майбутнього об'єкта, за рахунок прибутків якого буде погашатися заборгованість.

Нетрадиційні методи фінансування.

Зустрічні операції

Зустрічна торгівля — зовнішньоторговельні операції, при здійсненні яких у документах фіксуються тверді зобов'язання експортерів і імпортерів зробити повний чи частково збалансований обмін товарами.

Експертами ООН виділяються три основні види міжнародних зустрічних операцій:

1) бартерні угоди;

2) торгові компенсаційні угоди;

3) промислові компенсаційні угоди.

Способи фінансування імпортерів включають:

банківський овердрафт в національній чи іноземній валюті;

позику в національній чи іноземній валюті;

торгівлю по відкритому рахунку;

фінансування посередником комісійної фірми;

розрахунки за допомогою акцептного акредитиву та акредитиву з розстрочкою платежу;

лізинг;

форфейтинг;

фінансування покупцю;

зустрічну торгівлю;

банківський акцепт;

позику під продукцію.