35, Нетрадиційні методи фінансування експорту?

Зустрічна торгівля — зовнішньоторговельні операції, при здійсненні яких у документах фіксуються тверді зобов'язання експортерів і імпортерів зробити повний чи частково збалансований обмін товарами.

На долю зустрічної торгівлі приходиться в даний час від 25 до 30 % обсягу міжнародних торгових операцій.

У таких операціях закупівлі товару зв'язуються з зобов'язаннями по прийому, а продажу — із зобов'язаннями по постачанню товарів. Оплата при цьому нерідко заміняється чи цілком частково трансфертом товарів і послуг.

Експертами ООН виділяються три основні види міжнародних зустрічних операцій:

1) бартерні угоди;

2) торгові компенсаційні угоди;

3) промислові компенсаційні угоди.

Бартер. При обміні товарами експортер і імпортер укладають один договір про прямий обмін товарами, тобто без оплати товару грошима. Хоча бартер є найпростішим видом зустрічної торгівлі, він зустрічається не часто. Проблеми бартеру мають двоякий характер. По-перше, якщо товари не обмінюються одночасно, одна сторона змушена певний час фінансувати іншу. По-друге, фірми, задіяні в бартерних операціях, ризикують одержати не потрібні їм товари, якими неможливо скористатися або неможливо продати за відповідною ціною.

Клірингова угода. Полягає між двома державами і передбачає обмін товарами між ними протягом визначеного терміну. Оплата товарів, що поставляються, виробляється не в іноземній валюті, а у вітчизняній валюті держави на рахунок відповідного центрального банку.

Рівнобіжні угоди. Рівнобіжні угоди на відміну від бартерних, що передбачають прямий обмін товарами між експортером і імпортером, припускають підписання двох договорів, що виконуються зовсім незалежно друг від друга. При цьому в контракті передбачається грошова оцінка вартості товару, що поставляється.

Попередня закупівля. Попередня закупівля припускає, що зустрічна операція й еквівалентне постачання погодяться двома окремими контрактами. Спочатку виробляється закупівля товарів-еквівалентів із країни-імпортера експортером, причому покупна ціна нерідко вноситься на спеціальний фидуціарний рахунок (escrow account).

Експортер може передати закупівлю товарів в імпортера третій стороні.

Зворотна покупка. У даній угоді оплата експортованих інвестиційних товарів виробляється за рахунок імпорту товарів, що виготовляються на установці, що була предметом первісної експортної угоди. Угода про зустрічне постачання при цьому може поширюватися на весь обсяг чи постачання тільки на частину постачань.

Промислова кооперація Промислова кооперація, на відміну від попередніх видів угод, здійснюваних в основному банками, реалізується самими експортерами. Звичайно це угоди дуже великого обсягу на мультинаціональному рівні.

Зустрічна закупівля – це угода про взаємну купівлю. Вона має місце тоді, коли фірма погоджується придбати певний обсяг продукції для тієї країни, яка здійснила продаж.

Офсет – подібний до зустрічної закупівлі тим, що одна сторона погоджується придбати товари й послуги за певний відсоток суми виторгу від початкового продажу. Різниця полягає в тому, що ця сторона може виконати зобовязання перед будь-якою фірмою з країни, до якої здійснено продаж. З позиції експортера це виглядає привабливіше, ніж пряма угода про зустрічну закупівлю, оскільки надає експортерові більшу гнучкість у виборі товарів, які він хоче придбати.

Продаж через третю сторону – означає користування послугами спеціалізованого торгового дому у здійсненні операції зустрічної торгівлі. Коли фірма укладає угоду по зустрічній закупівлі або здійснює офсет з певною країною, угода часто завершується кредитами зустрічних закупівель, якими можна скористатися для закупівлі товарів у цій країні. Продаж через третю сторону має місце тоді, коли третя сторона – торговий дім – купує кредити зустрічної закупівлі у фірми і продає їх іншій фірмі, яка може скористатися ними краще.

Компенсація, або купівля “заднім числом” – має місце тоді, коли фірма споруджує в якійсь країні завод і погоджується взяти як часткову оплату за угодою певний відсоток продукції цього заводу.

Факторинг — різновид посередницьких операцій, проведених банками і спеціальними компаніями, що представляє собою покупку грошових вимог експортера до імпортера і їхню інкасацію.

Компанія, що купує грошові вимоги, називається фактором-фірмою, чи факторинговою компанією.

За допомогою факторингу рефінансуються вимоги експортера терміном не більш 360 днів.

Форфейтинг — покупка середньострокових векселів, інших боргових і платіжних документів, що виникають з товарних постачань, спеціальним кредитним інститутом (форфейтором} за готівку без права регресу на експортера при наданні останнім достатнього забезпечення.

Лізинг — це комплекс майнових і економічних відносин, що виникають у зв'язку з придбанням у власність майна і наступною здачею його в тимчасове користування і володіння за визначену плату.