25, Процес, принципи і типи керування в міжнародних корпораціях.

Закон управління Макіавеллі

-авторитет, або влада лідера закорінена в підтримці прихильників;

-підлеглі повинні знати, чого вони можуть очікувати від свого лідера, і розуміти, чого він очікує від них;

-лідер повинен мати волю до виживання;

-лідер — завжди взірець мудрості і справедливості для прихильників.

М. Емерсон у роботі «Дванадцять принципів продуктивності» (1911):

точно сформульовані цілі управління, досягти яких прагнуть керівники і їхні підлеглі на всіх рівнях організації;

підхід із позиції здорового глузду до аналізу кожного нового процесу і з урахуванням перспективних цілей розвитку;

компетентна колегіальна консультація — необхідність спеціальних знань і компетентних нарад з усіх питань, пов'язаних із виробництвом і управлінням;

дисципліна — підпорядкування всіх членів колективу встановленим правилам і розпорядку;

справедливе ставлення до персоналу;

комплексний облік, який забезпечує керівника необхідними для успішного управління даними;

диспетчеризація, яка забезпечує оперативне управління діяльністю колективу;

норми і розклади, які дають змогу точно вимірювати всі недоліки в організації і зменшувати спричинені ними втрати;

оптимізація виробничих умов, що забезпечує таке поєднання часу, зусиль і собівартості, коли досягаються найкращі результати;

нормування операцій, яке передбачає встановлення часу і послідовності виконання кожної операції;

стандартні письмові інструкції, які забезпечують чітке закріплення всіх правил виконання робіт;

винагорода за продуктивність, спрямована на заохочення праці кожного працівника.

Закони Файоля й Урвіка:передбачення, планування, організація, координування і контроль.

26, Типи технологічної політики.

Традиційно багатонаціональні компанії (БНК) використовували два типи технологічної політики: глобального центру та поліцентризму.

Політика глобального центру полягає у пошуку нових технологій в країні базування для створення нових продуктів і процесів, використовуючи централізовані ресурси материнської фірми, та поширення інновацій по світових відділеннях БНК.

Політика поліцентризму передбачає, що дочірні компанії БНК використовують власні можливості та ресурси для розробки нових технологій, що забезпечують їх власні потреби. Ця модель дозволяє відображувати унікальні потреби різних країн, в яких діють БНК. недоліки:

o не завжди обґрунтоване намагання національних відділень до автономії;

o дублювання розробок, вже проведених в інших дочірніх компаніях БНК, у разі пошуку власних рішень загальної проблеми;

o виникнення додаткових видатків на проведення НДДКР. Останнім часом виділяють нові методи здійснення технологічних змін. До таких методів належать:

o розподільча система технологічного розвитку;

o інтегрована система технологічного розвитку.

Технологічна політика типу "розподільча система технологічного розвитку" включає використання ресурсів національного відділення з метою створення інновацій не тільки для місцевого ринку, а й для поширення їх на всесвітній основі.

Інноваційна політика типу "інтегрована система технологічного розвитку" передбачає об'єднання ресурсів та можливостей всіх елементів БНК як на рівні головної компанії, так і на рівні дочірніх фірм для спільного створення та впровадження інновацій.