31, Дайте характеристику банківських структур з точки зору організаційно-правового створення?

Інтегровані банківські структури

Інтегровані банківські структури представляють собою групи утворені міжнародними банками. Їх діяльність тісно зв¢язана з бізнесом БНК, тобто надання фінансових послуг.

Напрямки діяльності:

фінансування міжнародних експортно-імпортних операцій;

торгівля іноземною валютою;

операції з іноземними цінними паперами;

залучення позик і надання кредитів;

проектне фінансування;

консультування своїх клієнтів.

Міжнародний банк має закордонні представництва для надання інформації та консультування.

Банківська філія – частка головного банку, що надає повноцінні банківські послуги від імені головного банку, веде власну звітність, але не має самостійності та власних установчих документів.

Дочірні банки – самостійні установи в вигляді відкритих чи закритих акціонерних товариств, де майже 100% акцій належить міжнародному банку, надають повноцінні послуги та мають свої установчі документи.

Асоційовані банки – самостійні установи, де контрольний пакет акцій належить іноземному банку.

Банківська холдінгова компанія – акціонерне товариство, що володіє пакетами акцій юридично самостійних банків і небанківських організацій з метою здійснення управлінських, фінансово-кредитних та контрольних функцій стосовно них.

32, Як відбувається реалізація науково-технічного проекту?

Від науково-технічного дослідження до його впровадження в масове виробництво складний та ризикований шлях, реалізацією якого займається венчурний бізнес.

Основні ризики венчурних інвестицій пов¢язані з:

високою ступінню технічної невизначеності в створенні продукту;

технологічно досконалий продукт може не відповідати ринковому попиту;

управлінська команда може не мати кваліфікації або досвіду.

Сутність венчурного бізнесу як високо ризикованої та потенційно високоприбуткової діяльності визначається наступними особливостями його функціонування:

об¢єктом капіталовкладень є ризиковані проекти;

здійснюється портфельне управління капіталом;

значна частина вкладень вноситься в статутний капітал інноваційних фірм;

венчурний капіталіст приймає активну участь в управлінні проектом або забезпечує собі надійний контроль;

реалізується гнучкий механізм узгодження інтересів інвесторів та менеджерів в залежності від етапу розвитку проекту;

з самого початку визначається спосіб виходу з бізнесу венчурного капіталіста в фазі зрілості проекту.

Етапи венчурного бізнесу:

старт (мала кількість інвесторів, великий ризик, значний потенціальний прибуток);

вивід продукції на ринок (зростання кількості інвесторів, зниження ризиків, очевидний потенціальний прибуток, поява стратегічного інвестору, що намагається захопити контроль над підприємством, зниження рентабельності вкладень);

завоювання ринку (створення спільних компаній, викуп компанії стратегічним інвестором, реорганізація підприємства в ВАТ).

Основним джерелом венчурного капіталу є:

приватні інвестори;

малі інвестиційні компанії;

крупні корпорації;

трастові фонди;

спеціальні державні фонди і програми.