33, Висвітліть основні мотиви вступу організацій в мса?

Необхідно виділити особливості, притаманні стратегічним альянсам: - це угоди про співпрацю між фірмами, що йдуть далі звичайних торговельних операцій, але не приводять до злиття компаній;

- стратегічні альянси засновані на укладенні середньо- або довгострокових;

дво- або багатосторонніх угод на певний термін, вони розпадаються, коли необхідність в об'єднанні зникає;

- альянс, як правило, не є самостійною юридичною особою;

- компанії можуть бути учасниками безліч стратегічних альянсів.

За сферою діяльності стратегічні альянси умовно можна поділити на три види:

- з реалізації проектів НДДКР;

- з організації спільного виробництва;

- з сумісного освоєння нових ринків [1, с. 176]

Найбільшого поширення набули альянси, що створюються з метою співпраці у сфері НДДКР - на сьогодні до цієї групи входить більше ніж половина всіх стратегічних союзів.

Переваги для фірм, що вступають в стратегічний альянс, полягають в економії на багатьох видах виробничих витрат; в отриманні нових знань;у зменшенні ризиків в діяльності; у доступі до матеріальних і нематеріальних активів партнерів по стратегічному альянсу та до нових ринків. Усі ці переваги можуть проявитися не тільки в довгостроковому, але й у короткостроковому періоді.

№15

34, Назвіть фактори, що впливають на ріст та розвиток бнк?

Багатонаціональні корпорації — це, власне, міжнародні корпорації, які об'єднують національні компанії низки держав на виробничій і науково-технічній основі.

Ріст і розвиток багатонаціональних компаній викликаний дією ряду взаємовпливаючих факторів, що приводять до глобалізації виробництва і маркетингу:

1. Досягнення в області комп'ютерних технологій і телекомунікацій привели до бурхливого росту взаємообміну інформацією й ідеями через кордон держав, що дозволяє споживачам більше довідатися про закордонні товари. Так, поширення супутникового і кабельного телебачення, а також Інтернет сприяють формуванню глобального попиту на визначені товари чи послуги. Глобальні мережі телекомунікацій дозволяють менеджерам компаній координувати діяльність персоналу по розробці, впровадженню, виробництву і продажах продукції на численних підприємствах у всьому світі.

2. Уряди багатьох країн послідовно знімають бар'єри для інвестицій і торгівлі, що відкриває нові ринки для міжнародних компаній. Так, більшість країн Східної Європи прийняли законодавчі акти, що стимулюють зовнішньоторговельні операції і прямі інвестиції з-за кордону.

3. Існує тенденція до уніфікації й об'єднання в рамках світового співтовариства. Наприклад, у європейських країнах, що підписали догоди про створення Європейського Союзу, з 1993 створюють єдиний ринок товарів, послуг, капіталу і трудових ресурсів, а з 1999 діє Європейський монетарний союз одинадцяти держав і починається перехід на єдину валюту — євро. Реалізація цієї стратегії надає компаніям величезні ринкові можливості вже в найближчій перспективі.

У той же час, як і раніше зберігаються розходження багатьох національних ринків, а також властиві їм недосконалості, що виражаються, зокрема, у відносній дешевині окремих ресурсів (сировини, праці, технології, капіталу). Використання таких розходжень і недосконалостей дозволяє БНК здійснювати, з одного боку, глобальний ріст свого бізнесу, зниження витрат виробництва, підвищення прибутку, а з іншого боку - залучення для цього міжнародних ресурсів. Все це забезпечує фінансову стійкість БНК стосовно криз і потрясінь різного роду.

За рахунок використання міжнародної мережі підрозділів (дочірніх компаній, філій, спільних підприємств) БНК реалізує різноманітні цілі; нижче перелічимо основні з них.

Підвищення ефективності і конкурентноздатності. Ця позначка досягається за рахунок подолання правових обмежень входження на закордонний ринок, відкриття сприятливих ринків з погляду каналів збуту і надходження ресурсів, підвищення ефективності використання виробничих потужностей.

Доступ до нових джерел ресурсів. БНК через свої закордонні підприємства одержує можливість доступу до додаткового (можливо — більш дешевого) ринку сировини, трудових, фінансових і інформаційних ресурсів закордонних країн.

Зниження витрат. Досягається в міру розширення виробництва («ефект масштабу»). Зниженню витрат сприяють також відхід від дублювання інвестицій і витрат на НДДКР, поширення й обмін технологіями і ноу-хау, відкриття сприятливих сировинних ринків, міжнародний поділ праці, можливості фінансового і податкового планування з урахуванням особливостей функціонування фінансових ринків і державної економічної політики в різних країнах.

Зниження ризиків. Зниження ризиків досягається шляхом диверсифікованості операцій в країні (регіоні), виходу на нові перспективні ринки, використання більш різноманітних каналів збуту. З іншого боку, можливе зниження ризику капіталовкладень при залученні в кооперацію партнерів з числа національних інвесторів.