Тема 2 Громадськість і громадська думка у pr-діяльності

Основні поняття теми 2.

Головна громадськість - та, що може надати найбільшу допомогу або принести найбільшу шкоду зусиллям організації.

Громадська думка – складна сукупність суперечливих суджень, на які впливають маса факторів.

Громадськість – це утворення та індивіди, які формують або можуть формувати внутрішнє і зовнішнє середовище об’єкту управління паблік рилейшнз.

Другорядна громадськість - та, що має визначене значення для організації.

Латентна громадськість - охоплює об'єктивно-причетних до проблемної ситуації людей, які ще просто не усвідомлюють своєї причетності до інших осіб або організацій у даному питанні чи проблемній ситуації.

Маргінальна громадськість - найменш істотна для організації аудиторія.

Обізнана громадськість - це люди, які усвідомили, що на них певним чином впливає проблемна ситуація, або вона їх певним чином зачепає, але вони ще не обмінювалися думками (не спілкувалися) між собою з цього приводу.

Основні комунікативні конкуренти - суб’єкти господарської діяльності, які ведуть боротьбу за людську свідомість та прихильність.

Основні прямі конкуренти - це суб’єкти господарської діяльності, які приймають участь у суперництві за внутрішньогалузевою, міжгалузевою ознаками та функціональними, видовими і фірмовими аспектами.

Потенційно-цільовий рівень громадськості – це сегменти громадськості, які мають високу вагомість для підприємства або окремого проекту в області комунікацій та відзначаються високою/середньою активністю та мають нейтральну/негативну прихильність.

Стан громадської думки „важкий вплив” - негативні напрямки попередньої інформованості та особиста зацікавленість громадськості при позитивному стереотипі; негативні стереотипи й особиста зацікавленість при позитивній або негативній інформованості.

Стан громадської думки „відкрите сприйняття” - відкритість громадськості при двох протилежних комбінаціях: позитивна оцінка всіх критеріїв; негативна оцінка напрямків (стереотипів та інформованості) і значна позитивна особиста зацікавленість.

Цільовий рівень громадськості – рівень, який формується найбільш привабливими сегментами, які при високому рівні позитивної прихильності мають високу/середню активність.

Стислий зміст теми 2. Значення громадськості у встановлені і підтримці паблік рилейшнз.

Наукові підходи до визначення громадськості. Наукові підходи до виділення груп громадськості за: напрямом впливу; впливом на проблемну ситуацію; вагомістю; походженням; категоріями; комунікаційною поведінкою; напрямом орієнтації.

Інтереси категорій громадськості (персоналу, акціонерів, засобів масової інформації, споживачів, органів влади, постачальників, посередників, контактних аудиторій, конкурентів, широкої громадськості).

Матриця визначення рівнів громадськості: загального, потенційно-цільового, цільового.

Загальна і спеціальна інформація.

Взаємодія підприємства з цільовою громадськістю. Громадська думка: сутність, важливість у комунікаційному процесі.

Процес формування громадської думки.