3.2 Современное состояние и перспективы развития теории государства и права

Теория права и государства и история права и государства изучают одни и те же объекты (право и государство), но предметы исследования в этих объектах у них разные: если задача истории - в хронологическом порядке и во всей полноте конкретики реконструировать процессы, происходящие с правом и государством в истории общества, то теорию интересуют лишь общие закономерности этих процессов, очищенные от наслоений случайных исторических фактов. Вместе с тем именно историческая наука дает теории права и государства материал для обобщений.

Теория права и государства и политическая наука (политология) контактируют по поводу, прежде всего, государства. Разница в их подходах к этому объекту состоит в том, что теория изучает государство в основном с внутренней стороны (сущность, строение, механизм и т. п.), а политология рассматривает его как элемент политической системы общества. Вместе с тем оба эти подхода взаимно обогащают друг друга. Кроме того, в рамках политической науки разрабатываются весьма важные как для теории государства, так и для теории права вопросы политической власти.

Серьезное значение для теории права и государства имеют ее связи с экономической теорией. Без анализа экономической структуры общества, материальных факторов понять природу права и государства невозможно. В этом марксистская теория, безусловно, права.

Интересный материал дают теории права и государства археология и этнография.

Развитие теории государства и права необходимо и для того, чтобы совершенствовать правовой механизм государства с учетом мирового опыта, накопленного в области государствоведения; совершенствовать практическое законодательство, с тем, чтобы оно соответствовало уровню демократического правового государства; создать подлинно самостоятельную ветвь судебной власти, способной решать юридические дела на основе справедливости; справедливости такой ветви исполнительной власти, которая функционировала бы только на основе законов и стала бы эффективным инструментом исполнения и обеспечения соблюдения законов; организовать правопросветительскую работы со всем населением в целях обучения граждан свободно пользоваться своими правами и защищать свои интересы.

9.Методологичні гіпотези та передумови загальної теорії держави.

Держава виникає і розвивається в конкретних умовах життя людей і у зв’язку з певним ступенем розвитку суспільства. Безпосередня причина виникнення держави та права – розподіл суспільства на класи з протилежними інтересами. Це дуже тривалий і складний процес. У теорії держави і права розглядають такі передумови виникнення держави:  а) три великі розподіли праці; б) поява надлишкового продукту, патріархальної сім’ї, приватної власності та майнової нерівності; в) утворення класів як великих груп людей з протилежними інтересами та виникнення міжкласових конфліктів; г) неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати класові суперечності й конфлікти. Економіка первісного ладу прогресувала з подальшим удосконаленням знарядь праці. У розподілі праці -  виділення скотарства, відокремлення ремесел від землеробства і появу купців, зайнятих лише обміном. За нових економічних умов одна сім’я мала змогу не тільки забезпечити себе засобами існування, але й мати надлишковий продукт, який зосереджувався в руках старійшин, військових начальників. Важливу роль відігравали також майнова міжродова, а потім і внутрішньородова нерівність, з’являється приватна власність, класи – групи людей, які займають протилежне місце у суспільному виробництві. У цих нових умовах родоплемінна організація існувати не могла. Потрібний був орган, здатний зберегти та забезпечити функціонування суспільства як цілісного організму. Новому органу потрібна була міцна влада з певними установами, особливим загоном людей, які б займалися тільки управлінням і володіли можливістю здійснювати організаційний примус. Таким органом і стала держава. Формування держави пройшло через ряд етапів, яким притаманне поєднання рис родоплемінної та державної організації суспільства.