- •2.Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
- •3.Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право».
- •4. Поняття і предмет конституційного права України
- •5.Роль конституційного права України в системі права України
- •6.Метод конституційно-правового регулювання
- •7. Основні принципи та система конституційного права України.
- •8. Поняття і система інститутів конституційного права України.
- •9.Критерії класифікації інститутів конституційного права.
- •10.Загальні, основні та початкові інститути конституційного права
- •11.Сутність і зміст конституційно-правової норми
- •12. Види конституційно-правових норм.
- •13. Особливості конституційно-правової норми
- •16.Суб'єкти і об'єкти конституційно-правових відносин
- •18. Підстави виникнення і припинення конституційно-правових відносин
- •19. Поняття джерел конституційного права. Формалізовані та неформалізовані джерела конституційного права.
- •3.Постанови, декларації, звернення, заяви Верховної України
- •24.Суть фактичної і юридичної конституції:
- •26.Структура та основні положення Конституції України.
- •27.Конституційний процес в Україні.
- •29.Розкрити види законів України.
- •31.Значення і юридична сила конституційних і звичайних законів.
- •40.Організація державної влади в Україні.
- •41. Розподіл державної влади.
- •45. Поняття і ознаки правової держави.
- •47. Інститут захисту конституційного ладу України
- •49. Поняття, форми і принципи державного устрою.
- •54. Поняття державних символів України
- •55. Функції державних символів України
- •56. Суть і зміст народовладдя в Україні.
- •57. Форми здійснення прямого народовладдя
- •62. Принципи участі громадян у референдумах.
- •64 . Ініціювання та призначення референдуму. Порядок формування ініціативних груп.
- •66. Суб’єкти референдного процесу в Україні.
- •Поняття і форми представницької демократії.
- •Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.
- •Демократизм виборчої системи в Україні.
- •Види виборчих систем.
- •Позитиви й негативи мажоритарної виборчої системи.
- •Позитиви й негативи пропорційної виборчої системи.
- •Основні принципи виборчої системи України.
- •Порядок організації та проведення виборів.
- •Процедура реєстрації виборців України.
- •Суб’єкти виборчого права в Україні.
- •Види виборчих комісій на виборах в Україні.
- •Статус цвк.
- •Виборчий процес в Україні.
- •Види виборчих дільниць на виборах в Україні.
- •Проведення передвиборної агітації на виборах в Україні
- •Структура виборчого бюлетеня
- •Гарантії здійснення виборчого права.
- •Види правових статусів осіб.
- •Гуманістична спрямованість основ правового статусу
- •Поняття, принципи і зміст правового статусу особи.
- •Конституційно-правовий статус особи, його структура
- •Співвідношення конституційних прав та конституційних свобод.
- •Покоління прав людини.
- •Поняття громадянства і засоби його набуття.
- •Ознаки громадянства.
- •Натуралізація за національним законодавством.
- •Філіація за національним законодавством.
- •Порядок набуття громадянства України.
- •Підстави набуття громадянства України.
- •Порядок припинення громадянства України.
- •Порядок набуття громадянства України дітьми.
- •Документи, що підтверджують громадянство України.
- •Обмеження щодо набуття громадянства України.
- •Органи, що приймають рішення про громадянство та їх компетенція.
- •Класифікація прав і свобод громадян.
- •Сутність позитивного та негативного права.
- •Громадянські права та свободи людини та громадянина в Україні.
- •Принцип рівності прав і свобод, його сутність.
- •Політичні права і свободи громадян України.
- •Соціально-економічні права громадян України.
- •Культурні права громадян України.
- •Система обов'язків громадян України.
- •Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •Організаційно-правові інститути як гарантії прав і свобод.
- •Судові гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •Механізми захисту прав людини.
- •Міжнародно-правові механізми захисту прав людини.
- •Порядок звернення до Європейського Суду з прав людини.
- •Правовий статус іноземців в Україні та його основні принципи.
- •Принцип національного режиму та принцип взаємності.
- •В’їзд іноземців в Україну.
- •Виїзд іноземців з Україну.
- •Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.
- •Скорочення терміну перебування на території України
- •Видворення за межі України.
- •Транзитний проїзд по території України.
- •Правовий статус осіб без громадянства.
- •Співвідношення соціальних прав громадянина України та іноземця.
- •Статус закордонного українця.
- •Поняття права притулку.
- •Статус біженця в Україні.
- •Поняття та ознаки органу Української держави.
- •Система органів Української держави
- •Порядок утворення вру.
- •Компетенція вру.
- •Парламентська більшість та опозиція.
- •136. Законодавча діяльність Верховної Ради України
- •137. Суб’єкти розробки законів та суб’єкти законодавчої ініціативи
- •138. Парламентські читання.
- •139. Бюджетна процедура Верховної Ради України.
- •140. Комітети вру
- •141. Тимчасові та спеціальні слідчі комісії Верховної Ради України. ????
- •161. Взаємовідносини Президента України з вру та км.
- •164. Поняття та функції виконавчої влади
- •167. Порядок формування і складу Кабінету Міністрів
- •168. Компетенція Кабінету Міністрів України
- •169 Система органів виконавчої влади
- •170. Міністерство як центральний орган виконавчої влади
- •171. Центральні органи виконавчої влади
- •173. Організація роботи місцевих державних адміністрацій.
- •176. Загальна характеристика судової системи України
- •177. Система судів загальної юрисдикції
- •187.Ознаки унітарності України.
- •189.Порядок зміни адміністративно-територіального поділу України.
- •190.Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •192.Повноваження органів влади в Автономній республіці Крим.
- •193Поняття і принципи місцевого самоврядування.
- •196Форми здійснення місцевого самоврядування в Україні.
- •197.Система органів місцевого самоврядування в Україні.
- •198.Повноваження органів місцевого самоврядування.
- •199.Функції органів місцевого самоврядування.
- •200.Форми роботи органів місцевого самоврядування.
Система органів Української держави
Систему органів Української держави складають органи виконавчої влади,орган законодавчої влади,органи судової влади та глава держави.
Загальними засадами організації (будівництва) органів державної влади є:
- поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову та взаємодія органів державної влади;
- демократичний порядок формування органів державної влади (виборність, призначення за згодою інших органів тощо);
- системність і структурованість;
- конституційність, законність в організації й діяльності;
- постійний характер діяльності і детермінованість повноважень органів державної влади;
- врахування загальновизнаних принципів та норм міжнародного права, досягнень національної і світової конституційної думки й практики державного будівництва;
- гарантування діяльності органів державної влади.
Сучасні моделі системи державних органів
•Центрально-сегментна: виходить з принципу розподілу влади, відповідного комплексу стримань і противаг та постулату, згідно з яким органами державної влади є лише головні центральні органи, які діють в масштабі всієї країни (глава держави, парламент, уряд), а також їхні представники на місцях (голови місцевих державних адміністрацій). Представницькі ж органи на місцях розглядаються лише як органи місцевого самоврядування. Враховуються при цьому також такі принципи, як демократизм держави, верховенства права тощо.
Згадана система складається з кількох видів органів, які формуються специфічними засобами, мають власну компетенцію і особливості формування. Принцип розподілу влад визначає сегментність даної системи, проте це не розрізнений набір елементів. Органи держави об’єднані загальними завданнями, метою управління суспільством, методами управління, які мають загальні принципи. Тільки у своїй сукупності вони складають цілісну систему, що зумовлює її централістську сутність.
Органи даної системи розподіляються на виконавчі, законодавчі та судові.
Ця система є найбільш ефективною в умовах стабільності.
•Моноцефальна: основним принципами даної системи є принцип єдності державної влади зверху донизу – принцип єдиновладдя. Очолює цю систему один орган чи посадова особа, наділені всією повнотою влади, які, у свою чергу, наділяють певними повноваженнями всі інші органи.
“Вертикальна” підпорядкованість – характерна риса цієї системи. При цьому згадана модель пов’язана, звичайно, з однопартійністю, з відмовою від політичного плюралізму, держава “зверху” наділяє громадян правами і свободами. Основними засобами формування органів цієї системи є призначення, а компетенція, як правило, визначається єдиноначально, що пояснюється персоніфікаваністю системи, на чолі якої стоїть одна особа, авторитет якої вважається незаперечним.
Система державних органів при цій моделі складалася з органів державної влади, державного управління, суду, прокуратури, системи народного контролю.
•Монотеократична: існує в державах, де іслам проголошений офіційною ідеологією. Основою духовно-державного єдиновладдя тут є поєднання у одній особі глави держави та вищої духовної особи країни.
ВРУ – єдиний орган законодавчої влади Української держави.
ВРУ (ВРУ) — єдиний законодавчий орган державної влади України, який має колегіальний характер і складається з чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України, обраних строком на п"ять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Ознаки ВРУ:
•Єдиний орган законодавчої влади в Україні (ст. 75 КУ)
•Колегіальний орган (ст. 76 КУ)
•Представницький орган (ст. 5, 76 КУ)
•Виборчий орган (ст. 5, 76 КУ)
•Постійно діючий орган (ст. 78 КУ)
•Однопалатний орган (ст. 76 КУ)
Структура ВРУ:
•Конституційний склад ВРУ-450 народних депутатів
•Депутатські фракції-формуюються на 1 сессії ВРУ нового скликання до розгляду питань про обрання Голови ВРУ. Їх формування відбувається на партійній основі народних депутатів. Політ. Партія формує лише одну фракцію (мінімум-15 народних депутатів)
•Міжфракційне депутатське об’єднання-народні депутати можуть добровільно об’єднуватись в такі об’єднання без реєстрації. Об’єднання не має прав депутатської фракції. Про його створення оголошує головуючий на пленарному засідання за письмовим повідомленням керівника такого об’єднання
•Погоджувальна рада депутатських фракцій:створюється як консультативно-дорадчий орган для попередньої підготовки і розгляду організаційних питань ВРУ (склад: Голова Верховної Ради України, Перший заступник і заступник Голови ВРУ, голови депутатських фракцій (голови депутатських груп) з правом ухвального голосу та голови комітетів з правом дорадчого голосу. У разі відсутності голови депутатської фракції (голови депутатської групи) чи голови комітету за їх дорученням у засіданні Погоджувальної ради бере участь відповідно заступник голови депутатської фракції (заступник голови депутатської групи), перший заступник (заступник) голови комітету з правом відповідно ухвального чи дорадчого голосу.)
•Голова ВРУ
•Перший заступник Голови ВРУ
•Комітети ВРУ-голови,перші заступники,заступники голів та секретарів цих комітетів
•Тимчасові спеціальні комісії: для підготовки і попереднього розгляду питань, а також для підготовки і доопрацювання проектів законів та інших актів ВРУ
•Тимчасові слідчі комісії
Властивості ВРУ:
•Функції-це основні напрями діяльності в різних суспільних відносинах (представницькі( преамбула КУ) ,законодавчі (здійснення конят. Процесу і здійснення законодавчого процесу),установчі (призначення на посади та звільнення з цих посад державних службовців, вирішення територіальних питань) ,контрольні (контроль за роботою КМУ, здійснення контролю за виконанням прав і свобод людини, можливість депутата здійснювати особистий контроль-депутатські звернення,подання),бюджетні( затвердження держ.бюджету,контроль за держ. Бюджетом))
•Компетенція-сукупність предметів його відання та повноважень (абсолютно визначені-Україна-85,92 КУ, абсолютна невизначена,відносно визначена).Предмети відання ВРУ:ф сфері держ.будівництва,у сфері зовнішньої політики,оборони і держ.безпеки,у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина,в економічній сфері.