- •2.Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
- •3.Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право».
- •4. Поняття і предмет конституційного права України
- •5.Роль конституційного права України в системі права України
- •6.Метод конституційно-правового регулювання
- •7. Основні принципи та система конституційного права України.
- •8. Поняття і система інститутів конституційного права України.
- •9.Критерії класифікації інститутів конституційного права.
- •10.Загальні, основні та початкові інститути конституційного права
- •11.Сутність і зміст конституційно-правової норми
- •12. Види конституційно-правових норм.
- •13. Особливості конституційно-правової норми
- •16.Суб'єкти і об'єкти конституційно-правових відносин
- •18. Підстави виникнення і припинення конституційно-правових відносин
- •19. Поняття джерел конституційного права. Формалізовані та неформалізовані джерела конституційного права.
- •3.Постанови, декларації, звернення, заяви Верховної України
- •24.Суть фактичної і юридичної конституції:
- •26.Структура та основні положення Конституції України.
- •27.Конституційний процес в Україні.
- •29.Розкрити види законів України.
- •31.Значення і юридична сила конституційних і звичайних законів.
- •40.Організація державної влади в Україні.
- •41. Розподіл державної влади.
- •45. Поняття і ознаки правової держави.
- •47. Інститут захисту конституційного ладу України
- •49. Поняття, форми і принципи державного устрою.
- •54. Поняття державних символів України
- •55. Функції державних символів України
- •56. Суть і зміст народовладдя в Україні.
- •57. Форми здійснення прямого народовладдя
- •62. Принципи участі громадян у референдумах.
- •64 . Ініціювання та призначення референдуму. Порядок формування ініціативних груп.
- •66. Суб’єкти референдного процесу в Україні.
- •Поняття і форми представницької демократії.
- •Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.
- •Демократизм виборчої системи в Україні.
- •Види виборчих систем.
- •Позитиви й негативи мажоритарної виборчої системи.
- •Позитиви й негативи пропорційної виборчої системи.
- •Основні принципи виборчої системи України.
- •Порядок організації та проведення виборів.
- •Процедура реєстрації виборців України.
- •Суб’єкти виборчого права в Україні.
- •Види виборчих комісій на виборах в Україні.
- •Статус цвк.
- •Виборчий процес в Україні.
- •Види виборчих дільниць на виборах в Україні.
- •Проведення передвиборної агітації на виборах в Україні
- •Структура виборчого бюлетеня
- •Гарантії здійснення виборчого права.
- •Види правових статусів осіб.
- •Гуманістична спрямованість основ правового статусу
- •Поняття, принципи і зміст правового статусу особи.
- •Конституційно-правовий статус особи, його структура
- •Співвідношення конституційних прав та конституційних свобод.
- •Покоління прав людини.
- •Поняття громадянства і засоби його набуття.
- •Ознаки громадянства.
- •Натуралізація за національним законодавством.
- •Філіація за національним законодавством.
- •Порядок набуття громадянства України.
- •Підстави набуття громадянства України.
- •Порядок припинення громадянства України.
- •Порядок набуття громадянства України дітьми.
- •Документи, що підтверджують громадянство України.
- •Обмеження щодо набуття громадянства України.
- •Органи, що приймають рішення про громадянство та їх компетенція.
- •Класифікація прав і свобод громадян.
- •Сутність позитивного та негативного права.
- •Громадянські права та свободи людини та громадянина в Україні.
- •Принцип рівності прав і свобод, його сутність.
- •Політичні права і свободи громадян України.
- •Соціально-економічні права громадян України.
- •Культурні права громадян України.
- •Система обов'язків громадян України.
- •Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •Організаційно-правові інститути як гарантії прав і свобод.
- •Судові гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •Механізми захисту прав людини.
- •Міжнародно-правові механізми захисту прав людини.
- •Порядок звернення до Європейського Суду з прав людини.
- •Правовий статус іноземців в Україні та його основні принципи.
- •Принцип національного режиму та принцип взаємності.
- •В’їзд іноземців в Україну.
- •Виїзд іноземців з Україну.
- •Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.
- •Скорочення терміну перебування на території України
- •Видворення за межі України.
- •Транзитний проїзд по території України.
- •Правовий статус осіб без громадянства.
- •Співвідношення соціальних прав громадянина України та іноземця.
- •Статус закордонного українця.
- •Поняття права притулку.
- •Статус біженця в Україні.
- •Поняття та ознаки органу Української держави.
- •Система органів Української держави
- •Порядок утворення вру.
- •Компетенція вру.
- •Парламентська більшість та опозиція.
- •136. Законодавча діяльність Верховної Ради України
- •137. Суб’єкти розробки законів та суб’єкти законодавчої ініціативи
- •138. Парламентські читання.
- •139. Бюджетна процедура Верховної Ради України.
- •140. Комітети вру
- •141. Тимчасові та спеціальні слідчі комісії Верховної Ради України. ????
- •161. Взаємовідносини Президента України з вру та км.
- •164. Поняття та функції виконавчої влади
- •167. Порядок формування і складу Кабінету Міністрів
- •168. Компетенція Кабінету Міністрів України
- •169 Система органів виконавчої влади
- •170. Міністерство як центральний орган виконавчої влади
- •171. Центральні органи виконавчої влади
- •173. Організація роботи місцевих державних адміністрацій.
- •176. Загальна характеристика судової системи України
- •177. Система судів загальної юрисдикції
- •187.Ознаки унітарності України.
- •189.Порядок зміни адміністративно-територіального поділу України.
- •190.Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •192.Повноваження органів влади в Автономній республіці Крим.
- •193Поняття і принципи місцевого самоврядування.
- •196Форми здійснення місцевого самоврядування в Україні.
- •197.Система органів місцевого самоврядування в Україні.
- •198.Повноваження органів місцевого самоврядування.
- •199.Функції органів місцевого самоврядування.
- •200.Форми роботи органів місцевого самоврядування.
54. Поняття державних символів України
Державний прапор – це офіційний відмінний знак (емблема) держави, символ її суверенітету. За Конституцією, Державний прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Державний прапор України був затверджений Постановою Верховної Ради України „Про Державний прапор України” від 28 січня 1999 року.
Державними символами України, за Конституцією (ст. 20), е Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державним Прапором України є стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору.
Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба та герба Війська Заопрізького. Головним елементом великого Державного Герба е Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб).
Державний Гімн України являє собою національний гімн на музику М. Вербицького зі словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради.
55. Функції державних символів України
Основними функціями державних символів України ( залежно від виконуваної ними ролі) є:
політична;
дипломатична;
ідеологічна;
соціальна.
56. Суть і зміст народовладдя в Україні.
Принцип демократизму держави опосередковує передусім взаємовідносини держави і суспільства, держави і особи. Цей принцип відповідає традиціям українського державотворення і знаходить своє виявлення в сучасних принципах формування органів державної влади, в їх системі, структурі, складі та основних засадах функціонування.
Демократичною є держава, яка всебічно і повно виражає волю народу, а її організація (будівництво) і діяльність постійно відповідають волі народу. Мається на увазі як загальна воля народу, так і воля окремих соціальних груп, спільностей та кожної окремої особи – людини і громадянина. Тобто демократичною є держава, яка здійснює владу народу з його волі і відповідно його волі.
Вихідним моментом демократизму держави є проголошення його на найвищому конституційному рівні, що здійснюється Основним Законом і пов’язано з конституційним визнанням державою статусу народу як єдиного джерела влади, його права реалізовувати свою владу як через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, так і безпосередньо (шляхом виборів, референдумів тощо), та закріпленням виключного за народом права визначати й змінювати конституційний лад України.
Але головне в демократизмі держави – це забезпечення державою реального демократизму
57. Форми здійснення прямого народовладдя
Першочергове значення у становленні і функціонуванні демократичної держави має порядок формування органів державної влади (державного апарату), зокрема порядок виборів до органів державної влади та інші засоби їх формування.
Відповідно до Конституції, шляхом вільних і справді демократичних виборів обираються народні депутати України до парламенту – Верховної Ради, Президент, а також органи місцевого самоврядування України.
Вибори до цих органів відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування (ст. 71 Конституції).
Залежно від форми волевиявлення народу розрізняють інститути представницької і безпосередньої демократії.
Вищими формами безпосереднього здійснення народом влади визначено вибори і референдуми, на основі яких забезпечується формування інтересів у суспільстві, узгодження й координування цих інтересів, прояв волі народу як через формування представницьких органів держави та органів самоврядування і прийняття ними відповідних рішень, насамперед у формі законів, так і через прийняття рішень безпосередньо громадянами.
Окрім провідних форм реалізації безпосереднього народовладдя – виборів, референдумів, Конституцією України надається можливість здійснення народного волевиявлення і через інші форми безпосередньої демократії, зокрема дорадчі опитування, народні обговорення тощо.
Отже, характерними рисами безпосередньої демократії обов’язково мають виступати:
пряме волевиявлення народу, тобто участь громадян у прийнятті рішень, здійсненні влади від його імені;
прийняття рішення обов’язкового, імперативного характеру.
Пряме народовладдя – це система форм безпосереднього вільного волевиявлення народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні шляхом прямої його участі у встановленні представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування і безпосередньому прийнятті владних рішень з передбачених Конституцією та законами України питань.
60. Поняття і види референдумів Референдум – це голосування всього населення держави або певної частини її населення з метою вирішення найважливіших питань державного та суспільного життя. Брати участь в референдумі можуть особи, які досягли 18 років.
Залежно від певних ознак референдуми поділяються на ряд видів. Розрізняють імперативний і консультативний, конституційний і законодавчий, обов’язковий і факультативний референдуми.
Нормативний акт, ухвалений імперативним референдумом, набуває найвищої юридичної сили й не потребує затвердження ніякими іншими суб’єктами. Консультативний референдум ставить за мету виявлення точки зору населення з приводу якогось питання, яка не має обов’язкової юридичної сили для органів держави.
Конституційний референдум вирішує питання щодо прийняття Конституції чи внесення до неї поправок.
Обов’язковий референдум проводиться для вирішення питань, які, відповідно до Конституції, можуть бути розв’язані тільки шляхом референдуму.
Відповідно до ст. 73 Конституції обов’язкові референдуми мають призначатися Верховною Радою для вирішення питань щодо зміни території України або Президентом – для затвердження змін до розділів І, ІІ, ХІІІ Основного Закону.
Всеукраїнський референдум може призначатися Президентом України з народної ініціативи для вирішення якогось конкретного питання, якщо цього вимагають не менше як три мільйони громадян України, які мають право голосу.
Предметом всеукраїнського референдуму може бути:
– затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень;
– прийняття, зміна або скасування законів України чи їх окремих положень;
– прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції України, законів України та інших правових актів.
Предметом місцевого референдуму може бути:
– прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до відання місцевого самоврядування;
– прийняття рішень, які визначають зміст постанов місцевих рад народних депутатів та їх виконавчих і розпорядчих органів.
Даний закон визначає порядок призначення референдумів, їх підготовку, принципи участі громадян у референдумах, порядок голосування, визначення підсумків та інші питання.
Як і в багатьох інших державах, в Україні для прийняття законопроектів, що стосуються податків, бюджету чи амністії, проведення референдуму не допускається.
61 . Дорадче опитування – консультативний референдум , проводиться з метою визначення ролі громадян при вирішенні важливих питань загальнодерж.та місц.значення. Д.О.-форма прямого народовладдя , безпосереднього виявлення громадян . Порядок проведення Д.О. в У-ні визначається ЗУ « Про всеукр. та місц.референдуми» (1991). Результати Д.О. розглядаються і враховуються при прийнятті важливих рішень відповідними держ.органами та органами місц. самоврядування .Якщо проекти законів , інших ріщень ВРУабо рішень місц . ради не відповідають відповідно всеукраїнського та місцевого д. о. , то такі закони , рішення можуть бути прийнятті лише більшістю - не менш як двома третинами від заг.к-сті нар.депутатів У-ни або депутатів місц.рад. Опитування громадської думки, що проводяться в іншому порядку, ніж передбачено законом, або з питань, які за законом не можуть виноситися на всеукраїнський та місцеві референдуми, не мають статусу Д. о. громадян України (консультативного референдуму) і правових наслідків, що випливають з цього.