- •2.Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
- •3.Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право».
- •4. Поняття і предмет конституційного права України
- •5.Роль конституційного права України в системі права України
- •6.Метод конституційно-правового регулювання
- •7. Основні принципи та система конституційного права України.
- •8. Поняття і система інститутів конституційного права України.
- •9.Критерії класифікації інститутів конституційного права.
- •10.Загальні, основні та початкові інститути конституційного права
- •11.Сутність і зміст конституційно-правової норми
- •12. Види конституційно-правових норм.
- •13. Особливості конституційно-правової норми
- •16.Суб'єкти і об'єкти конституційно-правових відносин
- •18. Підстави виникнення і припинення конституційно-правових відносин
- •19. Поняття джерел конституційного права. Формалізовані та неформалізовані джерела конституційного права.
- •3.Постанови, декларації, звернення, заяви Верховної України
- •24.Суть фактичної і юридичної конституції:
- •26.Структура та основні положення Конституції України.
- •27.Конституційний процес в Україні.
- •29.Розкрити види законів України.
- •31.Значення і юридична сила конституційних і звичайних законів.
- •40.Організація державної влади в Україні.
- •41. Розподіл державної влади.
- •45. Поняття і ознаки правової держави.
- •47. Інститут захисту конституційного ладу України
- •49. Поняття, форми і принципи державного устрою.
- •54. Поняття державних символів України
- •55. Функції державних символів України
- •56. Суть і зміст народовладдя в Україні.
- •57. Форми здійснення прямого народовладдя
- •62. Принципи участі громадян у референдумах.
- •64 . Ініціювання та призначення референдуму. Порядок формування ініціативних груп.
- •66. Суб’єкти референдного процесу в Україні.
- •Поняття і форми представницької демократії.
- •Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.
- •Демократизм виборчої системи в Україні.
- •Види виборчих систем.
- •Позитиви й негативи мажоритарної виборчої системи.
- •Позитиви й негативи пропорційної виборчої системи.
- •Основні принципи виборчої системи України.
- •Порядок організації та проведення виборів.
- •Процедура реєстрації виборців України.
- •Суб’єкти виборчого права в Україні.
- •Види виборчих комісій на виборах в Україні.
- •Статус цвк.
- •Виборчий процес в Україні.
- •Види виборчих дільниць на виборах в Україні.
- •Проведення передвиборної агітації на виборах в Україні
- •Структура виборчого бюлетеня
- •Гарантії здійснення виборчого права.
- •Види правових статусів осіб.
- •Гуманістична спрямованість основ правового статусу
- •Поняття, принципи і зміст правового статусу особи.
- •Конституційно-правовий статус особи, його структура
- •Співвідношення конституційних прав та конституційних свобод.
- •Покоління прав людини.
- •Поняття громадянства і засоби його набуття.
- •Ознаки громадянства.
- •Натуралізація за національним законодавством.
- •Філіація за національним законодавством.
- •Порядок набуття громадянства України.
- •Підстави набуття громадянства України.
- •Порядок припинення громадянства України.
- •Порядок набуття громадянства України дітьми.
- •Документи, що підтверджують громадянство України.
- •Обмеження щодо набуття громадянства України.
- •Органи, що приймають рішення про громадянство та їх компетенція.
- •Класифікація прав і свобод громадян.
- •Сутність позитивного та негативного права.
- •Громадянські права та свободи людини та громадянина в Україні.
- •Принцип рівності прав і свобод, його сутність.
- •Політичні права і свободи громадян України.
- •Соціально-економічні права громадян України.
- •Культурні права громадян України.
- •Система обов'язків громадян України.
- •Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •Організаційно-правові інститути як гарантії прав і свобод.
- •Судові гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •Механізми захисту прав людини.
- •Міжнародно-правові механізми захисту прав людини.
- •Порядок звернення до Європейського Суду з прав людини.
- •Правовий статус іноземців в Україні та його основні принципи.
- •Принцип національного режиму та принцип взаємності.
- •В’їзд іноземців в Україну.
- •Виїзд іноземців з Україну.
- •Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.
- •Скорочення терміну перебування на території України
- •Видворення за межі України.
- •Транзитний проїзд по території України.
- •Правовий статус осіб без громадянства.
- •Співвідношення соціальних прав громадянина України та іноземця.
- •Статус закордонного українця.
- •Поняття права притулку.
- •Статус біженця в Україні.
- •Поняття та ознаки органу Української держави.
- •Система органів Української держави
- •Порядок утворення вру.
- •Компетенція вру.
- •Парламентська більшість та опозиція.
- •136. Законодавча діяльність Верховної Ради України
- •137. Суб’єкти розробки законів та суб’єкти законодавчої ініціативи
- •138. Парламентські читання.
- •139. Бюджетна процедура Верховної Ради України.
- •140. Комітети вру
- •141. Тимчасові та спеціальні слідчі комісії Верховної Ради України. ????
- •161. Взаємовідносини Президента України з вру та км.
- •164. Поняття та функції виконавчої влади
- •167. Порядок формування і складу Кабінету Міністрів
- •168. Компетенція Кабінету Міністрів України
- •169 Система органів виконавчої влади
- •170. Міністерство як центральний орган виконавчої влади
- •171. Центральні органи виконавчої влади
- •173. Організація роботи місцевих державних адміністрацій.
- •176. Загальна характеристика судової системи України
- •177. Система судів загальної юрисдикції
- •187.Ознаки унітарності України.
- •189.Порядок зміни адміністративно-територіального поділу України.
- •190.Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •192.Повноваження органів влади в Автономній республіці Крим.
- •193Поняття і принципи місцевого самоврядування.
- •196Форми здійснення місцевого самоврядування в Україні.
- •197.Система органів місцевого самоврядування в Україні.
- •198.Повноваження органів місцевого самоврядування.
- •199.Функції органів місцевого самоврядування.
- •200.Форми роботи органів місцевого самоврядування.
47. Інститут захисту конституційного ладу України
Правова охорона Конституції є неодмінною умовою забеспечення її верховенства і стабільності, високоефективності дії її положень у всіх сферах життєдіяльності нашої держави. Належний рівень правової охорони Конституції – необхідний атрибут правової держави, яка є найважливішим чинником поьудови громадянського суспільства. Правова охоронат здійснюється у різноманіних формах, головними з яких є конституційний контроль і конституційний нагляд. Сутність конституційного контролю полягає в тому, що відповідні органи можуть безповередньо втручатись у діяльність підконтрольних органів, скасовувати чи призупиняти незаконні акти. Органи конституційного нагляду подібних повноважень не мають: їхнє основне призначення в тому, щоб повідомити про неконституційність прийнятого правового акту. Політико-правову базу для впровадження конституційного нагляду було започатковано декларацією про державний суверенітет, де йшлося про поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову. В Україні органом конституційного контролю є Конституційний суд України.
48. Основні засади взаємовідносин громадянського суспільства і держави. Розглядаючи формування громадянського суспільства багато вчених намагались пояснити взаємозв'язок між суспільством його формуванням і такими поняттями як держава, право, демократія, правова держава тощо. Так у громадянському суспільстві віддасться пріоритет природним правам людини, розвитку економічних відносну, приватному життю і сфері свободи волі. У політичному суспільстві (або державі) регулювання відносин установлюється законом, пріоритет віддається політиці держави, публічному життю і панує сфера обов'язку. Енциклопедія Брокгауза-Ефрона приділяє громадянському суспільству кілька слів; це не що інше, як «уживане в особливому змісті деякими юристами позначення сукупності обличчя, що тепер і на даній території беруть участь в утворенні цивільного права. Член цивільного суспільства виступає як суб'єкт цивільних прав, чи як влада (законодавства і суда), що по заклику суб'єктів захищає їхні права».Так розглядаючи різні погляди вчених на формування громадянського суспільства можна сказати, що вони тлумачать по-різному природу формування і визначення громадянського суспільства. Наприклад, Кант розглядав громадянське суспільство як суспільство засноване не на таких принципах:1 Воля члена суспільства як людина.2 Рівність його з іншими як підданого.3 Самостійність як громадянина.
1 друге. На відміну від інших Кант, не заперечуючи в особистості суспільного початку (потяга), постулює і той неодмінний факт, що суспільне в людині не може і не повинне убивати чи стискувати її природний індивідуалізм, її особистісний інтерес, до якого державі, якщо індивід не переступає закону, немає справи взагалі. Тому що саме конкуренцією особистих інтересів рухаються і прогрес суспільства, і саморозвиток особистості. Притчому неодмінною умовою виступає те, що суспільство що складається із власників, буде перебувати у впевненості в його державно-правовому захисті. Дотримуючись сказаного, Кант постулює, що не цивільне суспільство ініціює виникнення держави, а навпроти - суспільство. Для Гегеля громадянське суспільство - предмет спеціального розгляду. Він починає його аналіз після аналізу власності, договору, моралі І моральності Гсгсль зауважує, що внаслідок "роз'єднання", що панує в суспільстві, воно повинно мати державу як щось самостійне щоб існувати. Такого роду суспільства не було в стародавності, воно з'явилося в "сучасному світі", і коли говорять про цивільне суспільство, мається на увазі не щось інше, як єдність різних між собою обличь, що його й утворюють.Будучи в різкому протиріччі з доктриною гуртожитної природи людини, Гегель думає, що й у громадянському суспільстві кожний для себе - ціль, "всі інші є для нього ніщо". Але без співвідношення з іншими індивідами він не може досягти своїх цілей. В співвідношенні з Іншими цілями, однак, кожна особлива ціль приймає форму загальності і, задовольняючи себе, задовольняє цілі інших. Співвідношення загальної й особистої цілей створює систему всебічної залежності, а це останнє може розглядатися "як зовнішня держава- як засноване на нестатку держава розуму". Гегель розглядає громадянське суспільство і державу, як самостійні