Розрахунок індексу Альтмана

	Методика розрахунку за даними фінансової звітності	Розраховані показники
		2008 р.	2009 р.	2010 р.
К1	Ф 1 ряд. 350 : Ф 1 ряд 640	-	-	-
К2	Ф 1 ряд. (370 + 350) : Ф 1 ряд 640	-	-	-
К3	Ф 1 ряд. (260 + 270) : Ф 1 ряд 640	0,61	0,72	0,84
К4	Ф 2 ряд. (010 - 150) : Ф 1 ряд 640	16,03	15,32	14,22
К5	Ф 1 ряд. 300 : Ф 1 ряд (620 + 480)	-	-	-

Отже, розраховані індекси підставимо у формулу. За 2008 рік:

Z = 1,2 * 0+ 1,4 * 0+ 3,3 * 0,61 + 0,6 * 16,03 + 1 * 0 =11,631;

За 2009 рік – 11,568;

За 2010 рік – 11,304.

Загалом інтерпретацію результатів розрахунку Z- показника відповідно до моделі Альтмана здійснюється за такою матрицею:

Значення Z- показника	Z ≤ 1,80	1,81 ≤ Z ≤ 2,7	2,71 ≤ Z ≤2,99	Z ≥ 3,00
Імовірність банкрутства	дуже висока	висока	можлива	дуже низька

Користуючись даною таблицею-матрицею можна зробити наступні висновки: протягом трьох років ймовірність банкрутства ДП СЛАП “Камінь-Каширськагроліс” було досить низька.

2.2. Синтетичний і аналітичний облік виробничих запасів

Бухгалтерський облік на Камінь-Каширському спеціалізованому лісогосподарському підприємстві здійснює апарат головного бухгалтера. Функції кожного облікового працівника, його обов’язки, відповідальність і права визначаються службовими характеристиками та посадовими інструкціями.

На підприємстві весь апарат як методично так і адміністративно підпорядковується одному керівнику – головному бухгалтеру. Структуру бухгалтерії наведено на рис.2.2.

Рис. 2.2. Організаційна структура бухгалтерії

Обов’язки бухгалтерів поділяються відповідно до структури бухгалтерії. Вони тісно співпрацюють з бухгалтерами лісництв і структурних підрозділів, і виконують узагальнюючу роботу відповідно до своєї ділянки обліку. Всі виконані облікові документи відповідним чином добирають, переплітають і передають для зберігання в архів бухгалтерії.

Перед головним бухгалтером стоять такі завдання:

• забезпечити правильну постановку та достовірність обліку, здійснення режиму економії і господарського розрахунку, контролю за збереженням державної власності та правильними витратами грошових засобів і матеріальних цінностей;

• забезпечення складання фінансової звітності на основі достовірності первинних документів та відповідного бухгалтерського запису і своєчасне подання у відповідні органи;

• організувати контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

• забезпечити таку організацію бухгалтерського обліку і контролю, яка б попереджувала можливість утворення недостач, розтрат, незаконного нарахування премій за роботу, а також незаконного витрачання грошових засобів і ТМЦ та інших порушень;

• встановити перелік службових обов’язків для працівників центральної бухгалтерії і розробити посадові інструкції для окремих бухгалтерів або групи бухгалтерів тощо.

Підприємство використовує журнально-ордерну форму бухгалтерського обліку, яка представлена на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Схема журнально-ордерної форми обліку

Дана форма грунтується на використанні принципу систематизації і накопичування даних первинних документів безпосередньо в реєстрах аналітичного і синтетичного обліку. Основними реєстрами при цій формі обліку є журнали-ордери, що ведуться по кредиту синтетичних рахунків і дебету кореспондуючих рахунків.

Для відображення господарських операцій підприємство використовує План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та інструкція про його застосування, затверджені наказом МФУ від 30 листопада 1999 р. № 291.

На даному підприємстві є Наказ про облікову політику. В ньому відображається специфіка діяльності підприємства, а також зазначено форму організації бухгалтерського обліку, основні аспекти обліку, тобто порядок документообігу, метод списання запасів, який впливає на собівартість продукції, а також метод нарахування амортизації та інші основні аспекти діяльності підприємства.

Необхідно відмітити, що у бухгалтерії працює персонал старшого віку, тому вони працюють за старою системою обліку. Важливим недоліком у їх роботі є відображення господарських операцій на бухгалтерських рахунках. Ці проведення не відповідають вимогам Інструкції про застосування плану рахунків, через це необхідно удосконалити цей процес.

Оновлення системи бухгалтерського обліку означає постійне підвищення вимог до обсягу, якості та оперативності роботи. Тому керівництво Камінь-Каширського спецлісгоспу повинно постійно оновлювати систему бухгалтерського обліку і підвищувати кваліфікацію працюючих. Крім того, враховуючи розвиток науки і техніки, необхідно подбати про автоматизацію окремих підрозділів підприємства, зокрема це стосується бухгалтерії, оскільки на даний час дуже мала кількість бухгалтерських даних підприємства обробляється за допомогою комп’ютерних програм.

Підприємства лісового господарства використовують комбіновану систему з певним ступенем децентралізації. Організація обліку у лісогосподарських підприємствах є децентралізованою. Роззосередженість структурних підрозділів на значних відстанях від центральної бухгалтерії зумовлює вплив на вибір тієї чи іншої системи організації обліку (доставка документів, складання та подання внутрішньої звітності, передача інформації менеджерам відповідно до ієрархії управління тощо).

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку на ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» та виконання пункту 4 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» аналітичний облік запасів ведеться у бухгалтерії у відомостях обліку залишків матеріалів у кількісно-сумарному виразі, а на складах – у картках складського обліку в кількісному виразі.

Облік запасів ведеться у відповідності до вимог П(С)БО 9 «Запаси».

Одиницею бухгалтерського обліку запасів вважається однорідна група (вид) запасів. Оцінка при вибутті запасів здійснюється за методом середньозваженої собівартості. Первісна вартість запасів визначається у відповідності з вимогами П(С)БО 9. Визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів здійснюється щомісячно. Транспортно-заготівельні витрати, пов’язані з придбанням запасів, відносяться на вартість тих запасів, у зв’язку з придбанням яких ці витрати були понесені. Аналітичний облік запасів ведеться в розрізі місць зберігання, матеріально відповідальних осіб та видів запасів.

Розглянемо метод середньозваженої собівартості на прикладі ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс»:

№	Показники	Одиниці виміру	Кількість	Ціна, грн.	Вартість, грн.
1	Залишок на 01.08.2010	м³	25	95,5	2387,5
2	Надійшло за лютий
	Технічні дрова	м³	48	34,4	1651,2
	Заготовки для піддонів	м³	35	25,9	906,5
	Дрова відходи	м³	24	24,3	583,2
	Дрова паливні	м³	45	33,0	1485,0
	Пиломатеріал необрізний	м³	20	43,64	872,8
	Пиломатеріал обрізний	м³	18	19,6	352,8
3	Разом надійшло	м³	215	-	8239,0
4	Витрачено за лютий	м³	202		8944,56
5	Залишок	м³	38		1681,94

2387,5+8239/25+215=44,28

Витрачено: 202*44,28=8944,56

Залишок: (2387,5+8239)-8944,56=1681,94

Необхідно забезпечити точність даних про запаси у фінансових звітах. Звідси випливають завдання обліку:

-забезпечення точності оцінки запасів на будь-яку дату;

-періодичне уточнення вартості запасів;

-проведення інвентаризації матеріальних цінностей з метою виявлення непотрібних та таких, що втратили свою цінність;

-точне визначення вартості придбаних матеріальних цінностей;

-точність оцінки спожитих та реалізованих матеріалів;

-своєчасне документування операцій, пов’язаних із рухом матеріалів та їх залишків.

Кожна господарська операція щодо надходження запасів повинна бути оформлена відповідним первинним документом визначеної форми.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності інвентаризація виробничих запасів проводиться щороку на 1 листопада поточного року. Для проведення інвентаризації створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія. Проведена робота інвентаризаційної комісії оформлюється протоколом, в якому відображаються результати інвентаризації.

Бухгалтерія постійно контролює правильність ведення складського обліку відповідно до первинних документів. Контроль здійснюється за графіком безпосередньо на складі в присутності матеріально - відповідальної особи. Бухгалтер перевіряє правильність записів і визначення залишків, що підтверджує своїм підписом у картці. Потім за реєстром забирає первинні документи для бухгалтерської обробки.

Після такого контролю картки складського обліку перетворюються з регістрів оперативного обліку в регістри оперативно - бухгалтерського обліку та в бухгалтерії не потрібно вести аналітичний облік наявності та руху запасів за кожним номенклатурним номером. Бухгалтерія здійснює означений тільки в грошовому виразі та за однорідними групами (чорні метали; кольорові метали; хімікати тощо) в розрізі синтетичних рахунків, субрахунків, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб.

Для погодження даних кількісного складського обліку з вартісним бухгалтерським застосовуються книги залишків матеріалів (сальдові відомості). Вони відкриваються щодо кожної матеріально відповідальної особи окремо. У ці регістри на кожне перше число місяця матеріально відповідальні особи переносять з карток складського обліку перевірені бухгалтерією залишки матеріалів. Книги (відомості) заповнюються відповідно до номенклатурних номерів і однорідних груп.

У бухгалтерії ці дані оцінюються за обліковими цінами, за якими ведеться аналітичний облік руху та наявності матеріалів у розрізі однорідних груп. Таким чином буде одержана інформація про вартість матеріалів за даними складського обліку та відомостями бухгалтерії. Такі записи повинні збігатися, тому що складський і бухгалтерський облік ведуться за даними одних і тих самих первинних документів та оцінюються за одними цінами. Якщо за якоюсь групою дані про залишки (сальдо) неоднакові, то бухгалтерія здійснює перевірку та виявляє помилки.

Для накопичення інформації про наявність і рух виробничих запасів використовується активний рахунок 20 “Виробничі запаси”, до якого відкривається дев’ять субрахунків:

201 “Сировина і матеріали”

202 “Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби”

203 “Паливо”

204 “Тара і тарні матеріали”

205 “Будівельні матеріали”

206 “Матеріали, передані в переробку”

207 “Запасні частини”

208 “Матеріали сільськогосподарського призначення”

209 “Інші матеріали”.

На дебеті рахунка 20 “Виробничі запаси” і відповідних субрахунках відображаються дані про надходження запасів з різних джерел (від постачальників, підзвітних осіб, власного виробництва, засновників підприємства тощо). За кредитом цього рахунка та його субрахунків відображається інформація про вибуття (списання) запасів на різні цілі (вироб­ництво та інші внутрішньогосподарські потреби, відпускання на сторону), а також суми уцінки виробничих запасів.

Облік придбання запасів на рахунку 20 “Виробничі запаси” та його субрахунках ведеться за фактичною собівартістю придбання, тобто за первісною вартістю з урахуванням витрат на транспортування та заготівлю запасів. Якщо є можливість, такі витрати відносять на конкретний номенклатурний номер прямим способом. У більшості випадків це зробити практично неможливо. Тому транспортно - заготівельні витрати групують на окремому субрахунку, який визначає підприємство. Це, як правило, субрахунки другого порядку до субрахунків рахунка 20.

Придбані та вироблені на підприємстві запаси зараховуються за первинною вартістю з включенням таких фактичних витрат:

-суми, сплачені постачальником відповідно до умов договору, за вирахуванням непрямих податків;

-суми, сплачені за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги, пов'язані з пошуком, придбанням матеріалів, запасів;

-суми ввізного мита;

-суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

-якщо підприємство незареєстровано як платник ПДВ, суми ПДВ, сплачені у складі ціни придбаних матеріальних цінностей включаються до вартості матеріальних цінностей;

-єдиний збір, що справляється у пунктах - пропуску через державний кордон України при ввезенні матеріальних цінностей тощо;

-витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати із страхуванням та проценти за комерційний кредит постачальників;

-інші витрати, пов'язані із придбанням запасів і доведенням їх до стану в якому вони придатні до використання.

Транспортно-заготівельні витрати включаються до собівартості придбаних матеріальних цінностей або загальною сумою відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку матеріальних цінностей. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку матеріальних цінностей, щомісячно розподіляється між сумою залишку на кінець звітного місяця і сумою матеріальних цінностей, які вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані) за звітний місяць.

Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до матеріальних цінностей, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках з якими відображено вибуття цих матеріальних цінностей.

Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку матеріальних цінностей на початок місяця і матеріальних цінностей, що надійшли за звітний місяць.

На субрахунку 201 “Сировина й матеріали” відображаються наявність та рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні (забудовники облік будівельних матеріалів і конструкцій ведуть на субрахунку 205 “Будівельні матеріали”). На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що використовуються підрядними будівельними організаціями при здійсненні будівельно - монтажних, ремонтних робіт. Допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, також відображаються на субрахунку 201.

На субрахунку 202 “Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби” відображаються наявність та рух покупних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (включаючи у підрядних будівельних організаціях будівельні конструкції та вироби - дерев'яні, залізобетонні, металеві, інші), що придбані для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або збирання. Вироби, придбані для комплектації готової продукції, вартість яких не включається до собівартості продукції цього підприємства, відображаються на рахунку 28 “Товари”.

Науково-дослідні та конструкторські організації придбані необхідні їм як комплектуючі вироби для проведення наукових (експериментальних) робіт за визначеною науково-дослідною або конструкторською темою спеціальне обладнання і інструменти, пристрої та інші прилади обліковують на субрахунку 202. Обладнання і прилади загального призначення на цьому субрахунку не обліковуються, а відображаються на рахунку 10 “Основні засоби”, 11 “Інші необоротні матеріальні активи” або на рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” за видами предметів.

На субрахунку 203 “Паливо” (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) обліковуються наявність та рух палива, що придбається чи заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти і газ.

Деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 “Матеріали” і на субрахунку 203 “Паливо” - за ознакою переважності використання на ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс».

На субрахунку 204 “Тара й тарні матеріали” відображаються наявність і рух усіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовують для виготовлення тари і її ремонту (деталі для збирання ящиків, бочкова клепка тощо).

На субрахунку 205 “Будівельні матеріали” підприємства - відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно - монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

На субрахунку 205 “Будівельні матеріали” не враховується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар та інше. Витрати на придбання такого обладнання, що не потребує монтажу, відображаються безпосередньо на рахунку 15 “Капітальні інвестиції” у міру надходження їх на склад чи інше місце зберігання, експлуатації.

Устаткування й будівельні матеріали, що передані підряднику для монтажу й виконання будівельних робіт, списується з субрахунку 205 на рахунок 15 “Капітальні інвестиції” після підтвердження їх монтажу й використання.

На субрахунку 206 “Матеріали, передані в переробку” обліковуються матеріали, передані в переробку на сторону та які надалі включаються до складу собівартості отриманих з них виробів. Затрати на переробку матеріалів, які оплачуються стороннім організаціям, відображаються безпосередньо за дебетом рахунків, на яких ведеться облік виробів, що отримані з переробки. Аналітичний облік матеріалів, що передані в переробку, ведеться в розрізі, що забезпечує інформацію про підприємства - переробники і контроль за операціями з переробки і відповідними витратами. Передача матеріалів у переробку відображається тільки на субрахунках рахунку 20.

На субрахунку 207 “Запасні частини” ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах.

За дебетом субрахунку відображаються залишок і надходження, за кредитом - витрачання, реалізація та інше вибуття запасних частин.

Аналітичний облік запасних частин ведеться за місцями зберігання та однорідними групами (механічна група, електрична група тощо). Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведеться за групами: придатні до експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що є в ремонті.

На субрахунку 208 “Матеріали сільськогосподарського призначення” обліковуються мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин. Тут також відображаються саджанці, насіння й корми (покупні й власного вирощування), що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві.

На субрахунку 209 “Інші матеріали” обліковуються відходи виробництва (обрубки, обрізка, стружка тощо), невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), зношені шини тощо.

Типові кореспонденції рахунків з оприбуткування виробничих запасів наведено у таблиці 2.14:

Таблиця 2.14