5 . Файлова система

Уся інформація (програми, документи, таблиці, малюнки та ін.) зберігається в файлах. Файл -поіменоване місце на диску для зберігання інформації. Кожний файл має ім'я і розширення. Розширення вказує на тип файлу. Ім'я файлу може мати до 255 символів. Розширення відокремлюється від імені крапкою.

Адреса файлу. Каталоги (папки)

Той факт, що на жорсткому диску можна зберегти більше 65 тисяч різних файлів, ще не означає, що саме так і треба робити. У портфель теж можна покласти п'ятсот окремих аркушів, але так не роблять. Із зошитами й книжками працювати зручніше.

Для зручної роботи з файлами на диску створюються каталоги (папки). Папка - це те місце на диску, де зберігаються файли та інформація про них (розмір, дата створення). Ім'я папки може мати до 255 символів. В іменах папок не можна використовувати такі символи: * ? \ / | : < > ». Крім того, в іменах файлів і папок не варто використовувати українські букви і, ї та є. Це може викликати проблеми при відкритті таких файлів і папок через мережу. Кожна папка може містити в собі інші папки, документи, таблиці, малюнки та ін. Сукупність папок утворює деревоподібну структуру.

Для відкриття будь-якої папки необхідно двічі натиснути на її значок або виділити його і натиснути клавішу Enter. Якщо в середині однієї папки знаходиться інша, то їх імена відокремлюються одна від одної обернутою похилою рискою (\). Кожен сам створює собі на диску такі папки, які йому потрібні.

Наприклад, на диску С: у папці "Мої документи" можна створити такі папки:

С: \Мої документи\Проект

С: \Мої документи\ Архів

С:\Мої документи\Мої папери

На кожному диску є сформований каталог, який називають кореневим. Ім'я кореневого каталогу співпадає з іменем диска (наприклад, А:\, С:\, Е:\ і т.д.) і його не можна вилучити.

Якщо папка знаходиться в середині іншої папки, то її називають вкладеною. У папці "Проект" можна створити, наприклад, папки "Авіація", "Космос", "Комп'ютери", а в папці "Космос" можна створити папки "Венера", "Марс" і т.д. Тоді файл, у якому зберігається картинка з вулканами "Венери", матиме таку адресу:

С:\Моїдокументи\Проект\Космос\Венера\ім'я_файлу.

Адресу файлу ще називають шляхом доступу до файлу чи шляхом пошуку файлу або повним іменем файлу. Знаючи таку адресу (шлях), неважко знайти потрібний файл.

Папка, з якою в даний час працює користувач, називаються відкритою (поточною) папкою. Якщо потрібний файл знаходиться у відкритій папці, то повний шлях до файлу можна не вказувати.

Прийоми управління мишкою

Б ільшість операцій в Windows орієнтовані, в першу чергу, на роботу з маніпулятором «миша», а не з клавіатурою. Частіше за все миша має дві кнопки. Використання правої та лівої кнопок миші призводить до різних результатів, як правило, активною є остання. Користувач - лівша може змінити установку і зробити активною праву кнопку миші. Якщо не вказана клавіша миші, то вважають, що користувач буде працювати з лівою клавішею.

Курсор миші може змінювати свою форму залежно від того, на якому об'єкті чи елементі управління він знаходиться. Цю властивість називають контекстною чутливістю. Вона спрощує роботу з системою, оскільки на екрані видно, що можна зробити з тим об'єктом, на якому знаходиться курсор

При роботі з мишкою можна виконувати такі операції:

Наведення вказівника. Якщо навести курсор миші на об'єкт чи елемент управління і затримати його на декілька секунд, часто поряд із ним з'являється підказка, яка коротко описує призначення елемента управління чи об'єкта. (Вивчення нової програми починають із проведення вказівником по всіх елементах управління і знайомляться із підказкою).

Натискання. Під натисканням розуміють короткочасне натискання на основну (ліву) кнопку миші. Натискання приводить в дію елементи управління в той момент, коли кнопку натиснули і відпустили. Якщо натиснути на об'єкті, то він виділяється.

Подвійне натискання. Подвійне натискання - це два послідовних швидких натискання на основну (ліву) клавішу. Цим прийомом виконуються операції з об'єктами: програми запускаються, файли даних відкриваються, відтворюються звукові та відеофайли.

Перетягування. Перетягуванням виконується переміщення об'єктів. Для перетягування об'єкта треба навести на нього курсор і натиснути ліву кнопку миші. Не відпускаючи її, перемістити курсор мишки в потрібне місце. Об'єкт переміститься разом з курсором. Таким способом можна переміщувати і вікна. Для цього треба навести курсор мишки на заголовок вікна, натиснути ліву кнопку і, не відпускаючи її, перетягти вікно у потрібне місце.

Протягування. Цей прийом виконується при натиснутій лівій кнопці миші, але при цьому об'єкт не переміщається, а змінюється. Протягуванням, зокрема, змінюють розміри вікон. При наведенні вказівника на межу вікна він змінює форму. У цей момент і здійснюється протягування.

Натискання на праву кнопку миші на будь-якому об'єкті відкриває контекстне меню. Контекстне меню - це елемент управління, який містить пункти команд, які можна виконати над даним об'єктом. Склад цих команд залежить від об'єкта, на який наведено вказівник. У контекстному меню завжди є пункт "Свойства", який дає можливість отримати інформацію про властивості об'єкта та змінювати їх.

Якщо курсор миші змінив свою форму на пісковий годинник, то це означає, що операційна система завантажує нову програму і користувачу треба зачекати.