Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Для менеджерів операційний менеджмент .doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
17.08.2019
Размер:
1.04 Mб
Скачать

Задача 2 Використання методу аналізу порога рентабельності при прийнятті управлінських рішень.

Сутність методу полягає у розподілі усіх витрат на виробництво продукції в залежності від зміни обсягу виробництва на постійні та змінні. Постійні витрати не відносяться при калькулюванні на собівартість одиниці продукції.

Постійні витрати – це ті витрати, що залишаються незмінними при значних змінах обсягу виробництва продукції (наприклад, оренда, страхові внески, амортизація власних основних фондів, утримання управлінського персоналу, електроенергія на освітлення приміщень тощо).

Змінні витрати – це ті витрати, що змінюються пропорційно обсягу виробництва продукції (наприклад, сировина, матеріали, паливо тощо).

За допомогою методу аналізу порога рентабельності визначається критичний обсяг виробництва, при якому підприємство не отримує ні прибутку ні збитків, тобто виручка від реалізації продукції дорівнює її повній собівартості. При обсягах виробництва більших за критичний обсяг, випуск продукції є прибутковим (загальна виручка від реалізації перевищує загальні витрати).

Операційний аналіз передбачає визначення ряду показників: критичний обсяг виробництва в натуральному і вартісному вимірниках, маржинальний прибуток, рентабельність продукції, операційний прибуток та ін.

Аналітично критичний (беззбитковий) обсяг виробництва (в натуральному виразі) можна визначити за формулою:

(6.13)

де Цод. – ціна одиниці продукції, грн.,

Зпост. – загальна величина постійних витрат, пов’язаних з виробництвом цієї продукції, грн.,

Зод.змін. – змінні витрати на одиницю продукції, грн.

Графічна інтерпретація метода представлена на рис. 6.5.

Рис. 6.5 Графічна інтерпретація методу беззбитковості продукції

Обсяг виробництва та реалізації продукції, який забезпечить отримання певного розміру прибутку визначається за формулою (6.14):

(6.14)

де П – розмір прибутку, який підприємство хоче отримати.

Якщо підприємство працює в умовах інфляції, то постійні та змінні витрати на виготовлення продукції зростають на величину інфляції:

Зод.змін.інфл.= Зод.змін.од.змін.·Іінфл., (6.15)

Зпостінфл.= Зпост.+ Зпост.·Іінфл (6.16)

Основним оцінювальним показником є маржинальний прибуток. Маржинальний прибуток – це різниця між чистим доходом підприємства та змінними витратами, пов’язаними з виробництвом реалізованої продукції. Він є джерелом покриття всіх постійних витрат підприємства. У точці критичного обсягу виробництва маржинальний прибуток дорівнює постійним витратам. Маржинальний прибуток на одиницю продукції (m) визначається за формулою (6.17):

m=Цод. – Зод.змін. (6.17)

Операційний прибуток, або прибуток від операційної діяльності підприємства являє собою різницю між валовим прибутком та постійними витратами. В свою чергу валовий прибуток обчислюється як різниця між чистим доходом підприємства (виручка від реалізації продукції) та виробничою собівартістю реалізованої продукції, яка крім змінних витрат, включає в себе ще й постійні витрати підприємства.

Прибуток від операційної діяльності розраховується за формулою (6.18):

ФРОД=ВР-Зсум, (6.18)

де ВР – виручка (дохід) від реалізації продукції, грн.

ВР = Цод. · Qф, (6.19)

де Qф – фактичний обсяг випуску і реалізації продукції, од.

Зсум – сумарний обсяг витрат підприємства, грн..

Зсум = Зпост.змін. (6.20)

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності характеризує, скільки прибутку припадає на грошову одиницю повної собівартості реалізованої продукції підприємства, і обчислюється за формулою (6.21):

Rпрод. = (Под / Спрод) ·100%, (6.21)

де П – обсяг прибутку від операційної діяльності, грн.;

Спрод – повна собівартість реалізованої продукції, грн.