- •1. Особливості різних способів транспортування нафти, нафтопродуктів і газу 6
- •2 Економіка різних видів транспортування нафти і нафтопродуктів 11
- •9. Гідравлічні розрахунки магістральних газопроводів
- •1.1 Особливості трубопровідного транспорту
- •1.2 Особливості залізничного транспорту
- •1.3 Особливості морського транспорту
- •1.4 Особливості річкового транспорту
- •1.5 Особливості автомобільного транспорту
- •2 Економіка різних видів транспортування нафти і нафтопродуктів
- •2.2 Методика розрахунку характеристик за способами транспортування
- •Капіталовкладення в перекачувальні станції
- •2.2.4 Приклад розрахунку економічних показників
- •Об'єм резервуарного парку буде дорівнювати
- •4. Основне обладнання нафтоперекачувальних станцій
- •7. Гідравлічні розрахунки і режими роботи нафтопроводу
- •8. Вимоги норм технологічного проектування до магістральних газопроводів
- •8.1 Вимоги до лінійних споруд
- •8.2 Вимоги до вузлів редукування газу
- •8.3 Вимоги до вузлів очистки газопроводів
- •8.4 Вимоги до запірної арматури
- •8.5 Вимоги до електропостачання лінійних споживачів
- •8.6 Вимоги до телемеханізації лінійної частини
- •8.7 Вимоги до електрохімзахисту
- •8.8 Вимоги до компресорних станцій
- •8.9 Вимоги до газорозподільних станцій
- •9 Гідравлічні розрахунки магістральних газопроводів
- •9.1 Визначення пропускної здатності
- •9.2 Гідравлічний розрахунок ділянки газопроводу
- •9.3 Розрахунок робочих параметрів нагнітачів
- •9.4 Розрахунок робочих параметрів поршневих газоперекачувальних агрегатів
- •Технологічний розрахунок магістральних нафтопроводів
1.1 Особливості трубопровідного транспорту
До магістральних нафтопроводів відносяться трубопроводи діаметром від 219 мм до 1220 мм включно і протяжністю 50 км і більше, які призначені для транспортування нафти з району видобування на нафтопереробні заводи (НПЗ), на пункти наливу (залізничні, морські, річні) або головні перекачувальні станції (ГПС) нафтопроводів. До магістральних нафтопродуктопроводів відносяться трубопроводи діаметром не менше 219 мм і протяжністю 50 км і більше, призначені для транспортування нафтопродуктів з районів їх виробництва, від НПЗ або перевальних нафтобаз в райони споживання - до розподільчих нафтобаз, наливних станцій, річкових або морських портів.
Трубопровідний транспорт має наступні характерні техніко-економічні особливості:
магістральними трубопроводами постачають нафту, нафтопродукти і практично весь природний газ, що добувається як всередині країни, так і за її межами;
магістральні нафто- і нафтопродуктопроводи зв'язують практично всі нафтовидобувні, нафтопереробні і нафтоспоживаючі центри, здійснюючи широкі транспортно-економічні операції з різними групами нафтових вантажів;
трубопровідний транспорт - найбільш економічний і досконалий вид транспорту;
магістральні трубопроводи дозволяють забезпечити можливість подачі практично необмеженого потоку нафти, автобензинів, дизельних і реактивних палив в будь-якому напрямі;
магістральними трубопроводами проводять послідовне перекачування різних сортів нафти, газу, а також різних видів нафтопродуктів;
6
робота магістральних трубопроводів безперервна, планомірна протягом року, місяця, доби і не залежить від кліматичних, природних, географічних та інших умов, що гарантує безперебійне забезпечення споживачів;
трубопровід може бути прокладений практично в усіх районах, напрямках, в будь-яких інженерно-геологічних, топографічних і кліматичних умовах;
траса трубопроводу - це найкоротший шлях між початковим і кінцевим пунктами проходження і може бути значно коротшим, ніж траси інших видів транспортування;
спорудження трубопроводів проводиться порівняно швидко, що прискорює освоєння нафтових і газових родовищ, потужності НПЗ, незалежно від їх місцерозташування;
на магістральних трубопроводах може бути забезпечена повна автоматизація, застосування автоматизованих систем керування технологічними процесами (АСУ ТП) перекачування нафти, нафтопродуктів і газу;
в умовах розвинутої єдиної транспортної мережі магістральні трубопроводи мають широкі можливості для взаємодії з іншими видами транспортування по сумісного постачання нафти, нафтопродуктів і вуглеводневої сировини;
трубопровідний транспорт має найкращі техніко-економічні показники в порівнянні з іншими видами транспортування нафтових вантажів, а для транспортування природного газу, що знаходиться в газоподібному стані, є єдино можливим.
Перераховані особливості трубопровідного транспорту суттєво впливають на формування його техніко-економічних показників. Можливість значної автоматизації і телемеханізації, впровадження систем автоматизованого керування технологічними процесами - все це допомагає підтриманню оптимальних режимів експлуатації трубопровідних систем, скороченню затрат електроенергії, а також втрат нафти, нафтопродуктів і газу при перекачуванні, скороченню чисельності персоналу.
До недоліків трубопровідного транспорту потрібно віднести велику витрату металу і "жорсткість" траси перевезення, тобто неможливість зміни напряму перевезення нафти, нафтопродуктів або газу після будівництва трубопроводу.
Є і ряд невирішених питань, пов'язаних з недостатнім розвитком систем розгалужених нафтопродуктопроводів, розвитком мережі трубопроводів іншого призначення, з розширенням асортименту нафтопродуктів, які транспортуються і інших масових вантажів.
Відносно розвитку систем магістрального транспортування газу необхідно враховувати, що основною особливістю їх розвитку є жорсткий зв'язок транспортного процесу з добуванням і споживанням газу як палива. Зміна об'ємів видобування або споживання газу відбивається на об'ємах його транспортування, змінює параметри, а отже і техніко-економічні показники газопроводів. Цю особливість газопровідних систем необхідно враховувати при проектуванні і спорудженні, тобто вибір параметрів і етапності розвитку систем не є завданням тільки транспорту, а є частиною завдання створення ефективної або оптимальної структури паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) країни.
7