Капіталовкладення в перекачувальні станції

К_ТР.ПС =С_ГПС +(n- 1)С_ППС +V_РС_Р (2.8)

12

де С_ГПС, С_ППС - вартість спорудження відповідно головної і проміжної перекачувальних станцій (таблиця 2.3);

п - загальне число перекачувальних станцій;

С_Р – вартість м³ резервуарної місткості.

Таблиця 2.3 - Капітальні затрати на одну перекачувальну станцію (в тис. грн.) для нафтопроводів в цінах до 1990 року

Пропускна здатність, млн.т/рік	Вартість головної насосної станції, тис. грн		Вартість проміжної насосної станції, тис. Грн
	на новому майданчику	на суміщеному майданчаку	на новому майданчику	на суміщеному майданчаку
0,7-0,9	1339	935	830	500
1,3-1,6	1504	1060	854	515
1,8-2,3	1643	1160	920	555
2,5-3,2	1867	1320	1127	680
3,5-4,8	2556	1800	1274	765
6,5-8,5	5418	3820	1926	1160
10-12	6730	4700	2012	1210
14-18	8077	5605	2170	1315
22-26	9202	6355	2554	1535
32-36	12300	8640	2788	1675
42-50	15396	10925	3023	1815
70-78	16195	11345	3550	2135

Топографічні умови прокладання і регіональна приналежність траси трубопроводу враховуються за допомогою відповідних коефіцієнтів

; (2.9)

(2.10)

де, rpi — відповідно процентний склад ділянок з топографічним і регіональним коефіцієнтами К_ТІ і К_РІ від загальної протяжності трубопроводу;

n_т, n_р — КІЛЬКІСТЬ ДІЛЯНОК.

Значення коефіцієнта К_т приведено в таблиці 2.4, а регіональний коефіцієнт для всіх областей України дорівнює К_Р = 0,99.

Зведений корегуючий коефієнт знаходиться за формулою

К_зв =К_Т -К_р . (2.11)

13

З урахуванням поправочних коефіцієнтів повні капіталовкладення в трубопровідний транспорт набувають вигляду

к_тр - к_зВ (к_{тр. л} + к_тр.пс ) (2.12)

Зведені затрати на трубопровідний транспорт

Р_ТР = З_ТР + ЕК_ТР . (2.13)

Таблиця 2.4 - Поправочний коефіцієнт К_т на топографічні умови

Топографія траси	Діаметр трубопроводу, мм
	до 426	529 - 820	1020-1420
1	2	3	4
Лінійна частина
Рівнинно-горбиста	1,00	1,00	1,00
Пустинна	0,91	0,92	0,91
Гориста	1,45	1,19	1,17
Болотиста	1,40	1,43	1,45
Північна	2,68	2,16	2,08
Площадкові споруди
Рівнинно-горбиста	1,00	1,00	1,00
Пустинна	1,00	1,00	1,02
Гориста	1,19	1,23	1,26
Болотиста	1,04	1,06	1,07
Північна	1,10	1,16	1,19
Трубопровід в цілому
Рівнинно-горбиста	1,00	1,00	1,00
Пустинна	0,92	0,95	0,94
Гориста	1,43	1,21	1Д9
Болотиста	1,38	1,34	1,38
Північна	2,64	1,97	1,96

Рекомендовані нормами проектування робочі тиски і пропускні здатності в залежності від діаметра трубопроводів приведені в таблиці 2.5.

При наявності лупінгів або вставок великого діаметра ціну лінійної частини знаходять за формулами:

к_ТР.ЛУП =С_Л ·L_ТР +С_ЛУП··Х_ЛУП ;

к_ТР.ВСТ =С_Л ·(L_ТР – Х_ВСТ)+ С_ВСТ ·Х_ВСТ , (2.14)

де Х_ЛУП, Х_ВСТ - відповідно довжина лупінга і вставки;

С_ЛУП, С_ВСТ - затрати на спорудження 1 км лупінга і вставки.

14

Таблиця 2.5 - Показники нафтопродуктопроводів

Продуктивність, млн.т/рік	Зовнішній діаметр, мм	Робочий тиск
		МПа	кгс/см2
0,7-1,2	219	8,8-9,8	90-100
1,1-1,8	273	7,4-8,3	75-85
1,6-2,4	325	6,6-7,4	67-75
2,2-3,4	377	5,4-6,4	55-65
3,2-4,4	426	5,4-6,4	55-65
4-9	530	5,3-6,1	54-62
7-13	630	5,1-5,5	52-56
11-19	720	5,6-6,1	58-62
15-27	820	5,5-5,9	56-60
23-50	1020	5,3-5,9	54-60
41-78	1220	5,1-5,5	52-56

2.2.2 Розрахунок економічних показників залізничного

транспорту

Повний час обороту однієї цистерни:

τ_n = (2.15)

де L₃ - протяжність залізниці;

l₃ -середньодобовий пробіг цистерни;

τ₃ — час завантаження і розвантаження;

- коефіцієнт нерівномірності роботи залізничного транспорту, який враховує

можливості затримки в дорозі. Кількість оборотів цистерни за рік

п_ц = (2.16)

Необхідна кількість залізничних цистерн

Ц =

(2.17)

де q - об'ємна вмістимість одної цистерни.

Необхідна кількість локомотивів знаходиться, виходячи з числа цистерн в залізничному маршруті Ц_м:

15

Z = . (2.18)

Експлуатаційні витрати

3₃=S₃·M_P·L₃ . (2.19)

Грошові затрати при використанні залізничного транспорту

К₃=С_Z· Z + С_ц·Ц , (2.20)

де C_Z, С_Ц - ціна локомотива і вагона-цистерни відповідно. Зведені затрати на залізничний транспорт

Р₃=3₃+Е·К₃ . (2.21)

При розрахунку характеристик залізничного транспорту, при наявності інформації, необхідно враховувати на який напрямок (незавантажений чи завантажний) накладається новий вантажопотік, тому що це може внести вагомі корективи в розрахунок.

2.2.3 Розрахунок економічних показників водного транспорту

Повний час обороту однієї баржі (танкера)

(2.22)

де L_ВД - дальність перевезення вантажів водою;

L₁, L₂- добовий хід каравану барж (танкерів) відповідно проти і за течією;

τ_в - час навантаження і розвантаження суден;

- коефіцієнт нерівномірності роботи водного транспорту. Річна кількість рейсів (оборотів) баржі (танкера)

n_бр = , (2.23)

де τ_н - тривалість навігаційного періоду.

Сумарна вантажопідйомність всіх барж, необхідних для заданого вантажопотоку,

^Г = . (2.24)

Затрати на спорудження барж

к_бр = С_БР ·Г , (2.25)

де С_бр — ціна одиниці вантажопідйомності баржі (танкера).

16

Сумарна потужність буксирів

N_Б=Р_Б·Г , (2.26)

де Р_Б - потужність, що затрачується на буксирування одиниці вантажу. Ціна необхідної кількості буксирів для несамохідних барж

к_б=с_б ·N_б , (2.27)

де С_б - ціна одиниці потужності буксиру.

Необхідна місткість резервуарного парку

V= , (2.28)

де φ – коефіцієнт заповнення місткості.

Капіталовкладення в спорудження необхідної місткості

k_v=c_p·v₀ , (2.29)

де v₀- корисний об'єм резервуарів (V₀ = 1,05 V);

с_р - ціна спорудження одиниці місткості резервуарів. Капіталовкладення в водний транспорт

К_ВД=К_БР+К_Б+К_V . (230)

Експлуатаційні затрати при водному транспорті

З_ВД = S_ВД+М_Р ·L_ВД . (2.31)

Зведені затрати у воднім транспорті

Р_ВД = З_ВД+Е ·К_ВД . (2.32)

Після завершення розрахунків економічних показників за видами транспорту перевага віддається способу, що має найменші зведені затрати.