Зобов‘язання з Розкладу поступок Китаю:

Частина ІІІ: Нетарифні поступки:

Розділ А – Тарифні квоти на добрива та вовну

Опис товару	Номер товарної позиції (ГС)	Початкова квота та ставка мита	Кінцева квота та ставка мита	Період імплементації	ППР	Інші умови
Вовна	51051000 51052100 51052900	68750 млн.т 3% 3% 3%	80000 млн.т 3% 3% 3%	2004	AU, CL, CO, MY, NZ, UY	Розподіл квот для членів СОТ встановлюватиметься Китаєм за історичними двосторонніми торговими потоками; Рік: Обсяг тарифної квоти: 2002: 75500 млн.т 2003: 76250 млн.т 2004: 80000 млн.т

• Стаття ХІ “Загальне скасування кількісних обмежень”: “ніякі заборони чи обмеження, крім мит, податків, чи інших зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій чи інших заходів, не повинні встановлюватися або застосовуватися будь-якою стороною щодо імпорту або експорту будь-якого товару”.

*Оцінка товарів для митних цілей

Від методів оцінки вартості товарів залежить сума мита, що підлягає сплаті

Проблеми:

• заниження митної вартості

• завищення митної вартості

в т.ч. контракти між пов’язаними сторонами, які поширені в роботі транснаціональних корпорацій та їх філій або дочірніх підприємств, ціни яких визначаються на основі трансферного ціноутворення

Мінімальні імпортні ціни заборонені

Загальні правила ГАТТ щодо оцінки вартості товарів з метою розрахунку розміру митних зборів з товарів що імпортуються викладені в Статті VII “Оцінка товару для митних цілей”, а деталізовані правила містяться в Угоді про заснування Статті VII ГАТТ 1994 (Угода про митну оцінку).

Згідно Угоди “митна вартість імпортних товарів є контрактною вартістю, тобто ціною, фактично сплаченою або що підлягає сплаті за товари... ”, і включає зокрема:

• комісійні та брокерську винагороду;

• вартість і витрати на упаковку і контейнер;

• виробничі складові, включені до товару;

• роялті та ліцензійні платежі;

• транспортні витрати, страхування та інші витрати на доставлення до місця ввезення, якщо країна використовує оцінку на умовах CIF.

До контрактної вартості не можуть включатися:

• оплата фрахту після ввезення на митну територію країни імпорту;

• вартість будівництва, монтажу, збирання, експлуатації та технічного обслуговування виробів після їх ввезення;

• мито та податки, що стягуються в країні імпорту.

Угода обмежує доступні митним органам Методи оцінки товарів:

• за контрактною вартістю ідентичних товарів;

• за контрактною вартістю подібних товарів;

• віднімання;

• обчисленої вартості;

• довідковим.

Слід зазначити, що Угодою передбачено використання цих способів лише у такій послідовності, у якій вони зазначені.

• Ідентичними вважаються товари, “які є однаковими в усіх відношеннях, включаючи фізичні характеристики, якість ...”.

• До подібних належать товари, які хоча й не неоднакові в усіх відношеннях, мають подібні характеристики та подібні складові матеріали, що дозволяють їм виконувати однакові функції та бути взаємозамінними в комерційному плані.

• Метод віднімання вартості:- відрахування з ціни на внутрішньому ринку вартості таких елементів як прибуток, мито та податки, транспортні витрати і страхування та інших витрат, які виникли у країні імпортування.

• Спосіб обчисленої вартості (додавання вартості) визначає вартість шляхом розрахунку суми, яка складається з вартості матеріалів та виготовлення товарів того ж класу або виду плюс суми прибутку та загальних витрат.

Угода надає імпортеру право консультації на всіх етапах визначення митної вартості товару.

Крім того, Угода вимагає, щоб національні законодавства, що регулюють митну оцінку товарів забезпечували імпортерам наступні права:

• право розраховувати, що уся інформація, яка за своєю природою є конфіденційною, або надається на конфіденційній основі, буде також розглядатися конфіденційною відповідними органами влади;

• право апелювати без накладання штрафу до незалежного органу в межах митної адміністрації або до органу судової влади відносно рішень митних органів;

• право на вилучення з митниці імпортних товарів, коли виникає необхідність відкласти остаточне визначення митної вартості, за умови надання (коли це вимагається) достатньої гарантії у формі застави чи депозиту, вартість яких дорівнює можливій сумі мита, що необхідно буде сплатити (Стаття 13 Угоди).