Середньозважені рівні діючих та зв'язаних тарифів за регіонами після Уругвайського раунду
На глобальному рівні, більш ніж половина обсягів світового імпорту здійснюється безмитно. За нульовими ставками здійснюється весь імпорт в Гонконг (Китай), Макао (Китай) та Сінгапур.
Не зважаючи на це, імпортні тарифи зберігають значення у якості інструменту захисту окремих секторів економіки як в країнах, що розвиваються, так і в розвинених країнах.
Середньозважені рівні діючих тарифів за товарними групами після Уругвайського раунду
В розвинених країнах найвищим є захист текстильної продукції та одягу (середньозважена рівень діючого імпортного тарифу 8,4%), шкіряних, резинових виробів та взуття (5,5%), сільгосппродукції (5,2%), риби (4,2%), транспортного обладнання (4,2%). Найнижчі імпортні митні тарифи застосовуються до деревини, паперу та меблів (0,5%), нафти (0,7%), копалин, дорогоцінного каміння та руд (0,7%), металу та металопродукції (0,9%), неелектричного обладнання (1,1%), хімічної продукції (2,2%).
“Найгіршим” залишається доступ до ринків сільськогосподарської продукції, текстилю та одягу. Це цілком закономірно, оскільки таким чином, розвинені країни, з одного боку, захищають “чутливі” сектори (сільське господарство, текстильну промисловість та виробництво одягу), а з іншого, сприяють ввезенню сировини на власну територію.
Продукцію металургійної та хімічної галузей розвинені країни захищають іншими торговими заходами (антидемпінговими, компенсаційними, спеціальними захисними), а тому звичайні імпортні тарифи на цю продукцію є невисокими.
В СОТ перевага віддається адвалорним, а не специфічним та комбінованим ставкам мита.
Слід також відзначити, що тарифи розвинених країн побудовані за принципом тарифної ескалації. Вони також містять специфічні ставки мита, які насправді приховують тарифні піки. З їх врахуванням прості середні рівні діючих тарифів були б вищими за 5-7%. Так, в перерахунку на адвалерні значення деякі ставки мита в ЄС сягають 210%, в Японії 1739%, в Канаді 314% та 253% в США.
*Зниження ставок мита
Знижені/узгоджені тарифи зазначаються у розкладах поступок кожної країни.
Розклади поступок є невід’ємною частиною угоди ГАТТ.
Розклади поступок є одночасно як переліком узгоджених під час переговорів ставок тарифів по товарних позиціях, так і зобов’язанням не перевищувати в майбутньому реальні ставки понад фіксовані.
Зафіксовані в Розкладах поступок тарифні ставки прийнято називати “зв’язаними”.
Країни можуть порушити свої зобов’язання, підвищивши тариф понад “зв’язаний” рівень. Однак при цьому, вони повинні провести переговори з найбільш зацікавленими партнерами, і в кінцевому підсумку відшкодувати їм завдані збитки.
Структурно розклади поступок поділяються на чотири частини:
Частина І – тарифні зобов’язання стосовно товарів, які походять з території інших договірних сторін і на які розповсюджується загальний режим найбільшого сприяння:
Розділ ІА – тарифи на сільськогосподарську продукцію;
Розділ ІВ – тарифні квоти на сільськогосподарську продукцію;
Розділ ІІ – тарифи на інші товари.
Частина ІІ – тарифні зобов’язання стосовно товарів, які походять з території тих договірних сторін, на які розповсюджується преференційний режим;
Частина ІІІ – нетарифні заходи;
Частина IV – зобов’язання щодо внутрішньої підтримки та експортних субсидій на сільськогосподарські товари.
Розклади поступок побудовані на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС), яка складається з 21 розділу та 97 частин.
Перші 24 частини ГС – сільськогосподарська продукція, частини 25-97 ГС – промислова продукція.
Риба та рибопродукти не включаються згідно правил СОТ до сільськогосподарської продукції і належать до категорії “інші товари” (наприклад, позиції 0301-0307 та 1603-1605).
Кожний тарифний розклад (Частина І) містить наступну інформацію:
номер товарної позиції за ГС;
опис товару;
ставка мита (максимальна, зв‘язана);
період імплементації ;
першочергові переговорні права (ППР);
інші мита та збори (зараз зазвичай дорівнюють нулю);
спеціальні захисні заходи (які можуть зазначатись стосовно сільськогосподарської продукції).