*Демпінг та антидемпінгові заходи: Угода про застосування статті VI гатт 1994
Кількість антидемпінгових заходів застосованих країнами-членами СОТ з 01.01.1995 до 30.06.2002
Якщо ж проаналізувати розподіл антидемпінгових заходів по країнах, то близько 70% справ було ініційовано проти країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються, і лише 30% - проти розвинутих країн.
Беззаперечними лідерами в ініціюванні антидемпінгових розслідувань та застосуванні антидемпінгових заходів були США – 270 розслідувань, Індія – 264, ЄС – 219, Південна Африка – 157, Австралія – 142.
А серед країн, проти товарів яких були порушені антидемпінгові розслідування слід виділити Китай – 278 розслідувань, республіку Корею – 145, США – 96, Японію – 82 та Індію – 77 розслідувань.
Станом на 30.06.2003 застосовувалися 1349 антидемпінгових заходів країнами-членами СОТ.
Ініціатори антидемпінгових розслідувань
В ідповідачі в антидемпінгових розслідуваннях
Більшість (55%) антидемпінгових заходів становлять дві групи товарів – продукція металургійної галузі (38%) та продукція хімічної промисловості (17%)
Застосування антидемпінгових заходів можливе тільки за двох умов:
наявності факту демпінгу;
доведенням того, що демпінг або спричинив матеріальну шкоду галузі країни-імпортера, або загрожує нанесенням шкоди, або впливає на існування національного виробництва та гальмує його подальший розвиток.
*Надзвичайні заходи захисту від імпорту: Угода про захисні заходи
Спеціальні захисні заходи можуть використовуватися для обмеження імпорту з метою захисту окремих виробництв у разі виникнення або загрози суттєвої шкоди галузі вітчизняного виробництва в результаті впровадження заходів з лібералізації торгівлі. Такі заходи використовуються не так часто як антидемпінгові. В цілому всіма країнами СОТ у 1999 році було запроваджено 6 таких заходів, у 2000 – 6, 2001 – 9 та у 2002 – 10 заходів.
Захисні заходи можуть застосовуватися до імпортованих товарів незалежно від їх походження, але їх застосування припускається лише у тому випадку, якщо імпортер визначив, що певний товар “імпортується на його територію у такій збільшеній кількості, в абсолютному або відносному виразі до вітчизняного виробництва, і на таких умовах, що завдає або загрожує завдання серйозної шкоди галузі вітчизняного виробництва аналогічних товарів або товарів, що безпосередньо конкурують з імпортованими”.
Принциповими для застосування захисних заходів є поняття “серйозна шкода”, “загроза серйозної шкоди” та “галузь вітчизняного виробництва”:
під серйозною шкодою розуміється значне загальне погіршення положення у галузі вітчизняного виробництва;
під загрозою серйозної шкоди розуміється така серйозна шкода, яка є явно неминучою внаслідок збільшення імпорту або зміни умов імпортування;
під галуззю вітчизняного виробництва розуміється вся сукупність виробників аналогічних або безпосередньо конкуруючих товарів, або група таких виробників, якщо сукупний обсяг виробництва ними аналогічних чи безпосередньо конкуруючих товарів становить основну частку загального вітчизняного виробництва цих товарів.
Основні правила застосування захисних заходів проти збільшеного імпорту полягають у наступному:
заходи повинні застосовуватися дише в тому обсязі, який є необхідним для попередження або ліквідації серйозної шкоди та забезпечення пристосування галузі до повних конкурентних вимог і не перевищувати його;
заходи повинні застосовуватися тільки протягом певного періоду, який надасть можливість ураженій промисловості пристосуватися до підвищення конкуренції після відміни захисту;
конкретний тип захисних заходів (підвищення зв’язаних тарифних ставок або введення кількісних обмежень на імпорт), які санкціонуються до вживання, визначається органами проведення розслідування;
застосування кількісних обмежень до основних експортерів у вигляді розподілених квот дозволяється після проведення консультацій з країнами-постачальниками, оскільки їх квота встановлюється залежно від їхньої частки в загальному обсязі імпорту протягом попереднього репрезентативного періоду; під час розподілу часток на цій основі в рівній мірі повинні братись до уваги експортні інтереси нових постачальників;
захисні заходи мають застосовуватися на недискримінаційні основі щодо імпорту з різних джерел.
У виняткових ситуаціях Угода дозволяє країнам-членам СОТ відходити від правила недискримінації і застосовувати обмеження у вигляді квот тільки до однієї або деяких країн, якщо імпорт з цих кран “збільшився у непропорційному розмірі відносно загального обсягу імпорту даного товару за репрезентативний період”.