
- •1. Поняття про штукатурні роботи і їх послідовність.
- •2. Види підготовчих робіт при опорядженні віконних та дверних прорізів.
- •1. Пристрої для виконання опоряджувальних робіт на висоті: переносні інвентарні столики помости , інвентарні риштування.
- •2. Способи заповнення проміжків між корбкою та стіною.
- •3.Види маяків та їх влаштування.
- •1. Будова та монтаж помостів та риштувань.
- •2. Визначення кута укосу і навішування правил
- •3. Влаштування розчинних металевих та дерев'яних маяків.
- •1. Інструменти для накидання й розрівнювання розчинної суміші та для підготовки поверхонь.
- •2. Малки для розрівнювання розчинної суміші на укосах та заглушинах.
- •3. Провішування стін.
- •1. Способи підготовки цегляних та кам'яних поверхонь під оштукатурення.
- •2. Оштукатурення внутрішніх укосів.
- •3. Провішування стелі.
- •1. Піготовка дерев'яних поверхонь під оштукатурення.
- •2. Оштукатурення зовнішніх укосів.
- •3. Провішування колон.
- •1. Підготовка металевих балок під оштукатурення.
- •2. Оштукатурення укосів способом відливу.
- •3. Способи розрівнювання грунту по маяках.
- •1. Затягування сіткою стиків різнорідних поверхонь та їх штукатурення.
- •2. Призначення та види залізніння цементної штукатурки заглушин.
- •3.Зняття маяків та способи обробки борозен.
- •1. Обробка місць з'єднання перегородок, панелей перекриття з стінами.
- •2. Визначеня дефектів та способи ремонту штукатурки.
- •3.Способи виконання високоякіcної штукатурки, та послідовність операцій.
- •1. Призначення простої штукатурки. Роль штукатурних шарів.
- •2. Види механізмів, що застосовуються для виконання штукатрних робіт та їх характеристики.
- •3. Види простих прямолінійних гуртів, їх профілі на кресленні.
- •1 . Способи накидання розчинної суміші кельмою з сокола ,з ящика на стіни на різних рівнях.
- •2.Підготовка поверхонь в зоні відбитої штукатурки під нове штукатурення
- •3. Нанесення, розрівнювання та затирання накривочного шару, способи нанесення безпіщаної накривки.
- •1. Нанесення розчинної суміші накидь кельмою на стелю.
- •2. Будова та принцип роботи розчинозмішувачів.
- •3. Шаблони, деталі шаблонів для тяг та їх з'єднання.
- •1. Накидання розчинної суміші ковшом на стіни та стелю.
- •2. Будова та принцип дії форсунок.
- •3. Витягування гуртів в серединні приміщення.
- •1. Намазування розчинної суміші соколом на стіни та стелю.
- •2. Будова та принцип дії розчинонасосів.
- •3 . Характеристика і способи виконання гуртів «із біла», «із сіра».
- •1. Намазування розчинної суміші півтерком та правилом на стіни та стелю.
- •2. Розчинотранспортні установки, та подача розчину по розчинопроводах.
- •3. Поняття про роботу шаблона «на здир», «на лоск».
- •1. Намазуваня розчинної суміші кельмою з сокола.
- •2. Штукатурні агрегати їх будова та принцип дії.
- •3. Особливості виконання штукатурних робіт при від'ємних температурах в зимовий період в середині приміщень.
- •1. Види затирання та заглажування штукатурки.
- •2. Штукатурні станції
- •3. Вплив від'ємних температур при оштукатуренні фасаду.
- •1. Прийоми затирання поверхонь «вкругову» і «врозгін».
- •2. Підготовка до роботи шлангів і форсунок та способи їх експлуатації.
- •3. Вплив високих температур і вологості на виконання штукатурних робіт.
- •1. Поліпшенна штукатурка, види її шарів та способи виконання.
- •2.Облицювання поверхонь гіпсокартонними листами.
- •3. Призначення і види спеціальних штукатурок.
- •1. Технологічний процес штукатурення поверхонь поліпшеною штукатуркою, послідовність і способи операцій.
- •2. Вимоги до поверхонь що підлягають облицюванню, підготовка поверхонь для кріплення листів.
- •3.Механічне штукатурення поверхонь.
- •1. Штукатурення сітчастих поверхонь, та способи обробки швів між плитами.
- •2. Способи розкрою гіпсокартонних листів.
- •3. Види декоративних штукатурок – кольорова, вапняно-пісчана.
- •1. Способи оштукатурення шлакобетонних, бетонних, гіпсобетонних поверхонь
- •2. Способи кріплення гіпсокартонних листів до поверхні.
- •3.Способи обробки і нанесення терозитової штукатурки.
- •1. Види прямих кутів та їх обробка.
- •2. Послідовність операцій при облицюванні поверхонь листами сухої штукатурки.
- •3. Кам'яна штукатурка.
- •1. Послідовність виконання лузгів усенок та фасок.
- •2. Улаштування марок і маяків під гіпсокартонні листи.
- •3. Опорядження поверхонь розчинами на основі сухих сумішей.
- •1. Способи обробки кутів і галтелей вручну і кутовими шаблонами .
- •2. Способи обробки країв листів сухої штукатурки в містах спряження один з одним, з дерев'яними корюками, при приляганні до підлоги.
- •3. Встановлення розчинних, дерев'яних та металевих маяків.
1. Технологічний процес штукатурення поверхонь поліпшеною штукатуркою, послідовність і способи операцій.
Поліпшена штукатурка - з трьох шарів (обризк, ґрунт, накривка), а високоякісна - із чотирьох шарів (обризк, ґрунт, два шари накривки). Кожний із шарів штукатурки має певне значення.
Поліпшену
штукатурку («під правило») застосовують
у житлових і громадських будівлях
(дошкільні дитячі заклади, школи) масової
забудови. Поліпшена штукатурка
складається з трьох шарів, загальна
товщина якої не перевищує 15 мм. Затерту
теркою штукатурку перевіряють к
онтрольним
правилом завдовжки 2 м.
Штукатурні шари:
а — простої штукатурки; б — поліпшеної та високоякісної штукатурок,
1 — оббризк; 2 — грунт; 3 — накривка
Штукатурки є найближчими родичами шпаклівок. Вони відрізняються по вигляду й величині наповнювача. Це визначає й всі інші відмінності, у тому числі в призначенні й у технології ведення робіт. Головна відмінність полягає в тому, що шпаклівка може шліфуватися абразивною шкуркою, а штукатурка - ні.
Для підготовки поверхонь під штукатурення, нанесення та розрівнювання штукатурного розчину застосовують ручні та механізовані інструменти. Механізовані інструменти полегшують працю штукатура і прискорюють виконання робіт.
При виконанні штукатурних робіт вручну застосовуються різні інструменти і пристосування, які повинні бути використані за призначенням. Оскільки більшість інструментів виконані з металу, для запобігання появи іржі після закінчення робіт їх слід очистити від розчину і витерти насухо.
Набризк - перший шар штукатурного намету, що накидається на підготовлену поверхню й повинен заповнити всі її пори, щоб збільшити міцність зчеплення підстави (поверхні стін, стель) із шаром штукатурки. Розчин для набризку готується рідким, сметанообразним, бетонної й кам’яні (цегельні) поверхні перед початком обризгу змочуються водою. Товщина набризку бетонних і цегельних поверхонь - до 5 мм.
Ґрунт - другий шар штукатурного намету, що є основним шаром штукатурки, утворить її товщину. Якщо товщина штукатурки велика, то цей шар наноситься у два-три прийоми, товщина кожного шару не повинна перевищувати 5-7 мм.
Накривка - останній, що згладжує, шар штукатурки. Наносять його тонким шаром поверх ґрунту, ретельно розрівнюють і затирають. Товщина шаруючої накривки залежить від того, наскільки добре був вирівняний попередній шар. Готовлять розчин для накривки із дрібнозернистого піску (просівають через сито з осередками 1,5 х 1,5 мм). Кожен наступний шар штукатурки наноситься тільки на просохлий і затверділий попередній шар. Штукатурні розчини наносяться на поверхні двома способами: намазуванням і накиданням.
2. Вимоги до поверхонь що підлягають облицюванню, підготовка поверхонь для кріплення листів.
Основні заходи щодо підготовки приміщень до сухого оштукатурювання стін
Для забезпечення високої продуктивності праці, належних умов її забезпечення, виробничої санітарії перед початком робіт необхідно:
перевірити фактичні висоти поверхів для замовлення ГКП відповідної довжини;
для запобігання просочуванню зовнішнього повітря крізь матеріал кладки стін, що підлягають облицюванню, всі не-заповнені ділянки швів або інші виявлені дефекти слід усунути, заповнюючи їх цементним розчином;
залишки розчину зняти з поверхні кладки, всі монтажні й інші тимчасові отвори відповідним чином обробити та зачистити, встановити віконні блоки, пофарбувати їх, засклити та зашпарувати зазори мінеральною ватою або іншим відповідним матеріалом;
до початку облицювання стін сухою штукатуркою в приміщеннях мають бути закінчені роботи, пов'язані з виконанням мокрих технологічних процесів (оштукатурювання поверхонь, улаштування наливних підлог, миття підлог тощо);
віконні коробки повинні мати по периметру пази або шпунти (чверті), що призначені для зведення в них кромок ГКП віконних відкосів;
роботи з монтажу інженерних комунікацій, що прокладаються під обшивкою, необхідно закінчити до улаштування сухої штукатурки: розподільні коробки, коробки для штепсельних розеток і вимикачів слід тимчасово з'єднати з кінцями електропроводки з тим, щоб при наклеюванні ГКП можна було безпомилково і легко закріпити за допомогою розчинів у попередньо вирізаних отворах;
ніші для розміщення опалювальних приладів слід попередньо утеплити;
приміщення перед початком робіт необхідно очистити від будівельного сміття та зайвих предметів, підлоги підмести та вимити;
при виконанні робіт з приклеювання ГКП і шпаклювання стиків між ними потрібно забезпечити умови для провітрювання приміщень, де ведуться роботи.
Види каркасів гіпсокартонних систем
Каркас – це плоска або об'ємна конструкція з шарнірним або жорстким з'єднанням елементів, що входять до його складу (балок, ригелів, стояків). За призначенням каркаси гіпсокартонних систем поділяють на стельові, перегородкові, пристінні; за матеріалом – на металеві й дерев'яні. Каркаси можуть виготовлятися з розташуванням елементів в одній площині (одному рівні) або в двох площинах (двохрівнях). У складі каркаса можна виділити основні і несівні елементи. Основні елементи прикріплюють до несівної основи (стіни, стелі), а несівні прикріплюють до основних. До несівних елементів прикріплюють ГКП. Отже, дворівневі каркаси – це конструкції, що мають два ряди дерев'яних брусків або металевих профілів, розташованих перпендикулярно один до одного. Якщо елементи каркаса розташовані в один ряд, то вони утворюють рамну конструкцію.
Елементи металевих каркасів з'єднуються поміж собою сталевими кріпильними елементами: шурупами, заклепками, ви-штамповкою. Елементи дерев'яних каркасів з'єднують за допомогою шипогніздових, шпонкових, шпунтових кріплень, а також за допомогою цвяхів, шурупів, скоб, з використанням клею.
Стикові з'єднання металевих і дерев'яних елементів каркаса повинні розміщуватися врозгін. Стики ГКП не повинні співпадати зі стиками каркаса як з точки зору забезпечення максимальної міцності й технологічності всієї системи в цілому, так і пожежної безпеки, оскільки у протилежному випадку вогнезахисний ефект гіпсокартонного облицювання значно знижується.
Якісно змонтований каркас не тільки забезпечує надійність усієї системи в цілому, а й дає гарантію отримання рівної основи і, отже, рівної лицьової поверхні обшивки та нормального стикання гіпсокартонних плит і панелей. При цьому слід мати на увазі, що помилки, припущені при збиранні каркасів, у більшості випадків не піддаються виправленню ні при обшиванні ГКП, ні в результаті шпаклювання швів між ними.