7.4. Комерційні банки, їх види

Комерційні банки – це кредитні установи, функціями яких є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок коштів клієнтів, касове та розрахункове обслуговування, виконання валютних та інших банківських операцій.

Комерційні банки класифікуються:

– за формами власності (державні, приватні, кооперативні та змішані);

– залежно від кола здійснюваних операцій (універсальні, спеціалізовані);

– за організаційно-правовою формою діяльності (пайові, акціонерні товариства);

– за територією діяльності (регіональні, міжрегіональні, загальнонаціональні, міжнародні);

– за приналежністю до країн (національні, іноземні, спільні);

– за розміром статутного фонду (малі, середні, великі).

Банківські операції – це операції, спрямовані на вирі­шення завдань банків, тобто ті, що відображають банківську діяльність і, як правило, пов'язані з рухом особливого товару ­–­ грошей.

Можна виділити чотири групи банківських операцій: пасивні, активні, банківські послуги, інші операції. Пасивні операції – це операції, за допомогою яких утворюються банківські ресурси. Активні операції – це операції, які проводять банки з метою прибуткового використання і розміщення залучених у ході пасивних операцій коштів (операції з цінними паперами та кредитні операції). Банківські послуги здійснюють­ся банком за дорученням клієнта, за його рахунок, та, як правило, від його імені, тобто банк виступає агентом свого клієнта (звідси назва цих послуг – агентські). За виконання цих послуг банк отримує комісійну винагороду, розмір якої визна­чається угодою між банком і клієнтом. Найбільш типовим є розподіл банківських послуг на традиційні (послуги, пов'язані з виконанням розрахунково-касових, кредитних, валютних, депозитних операцій тощо) і не­традиційні (гарантійні, посередницькі, трастові, консультаційні тощо). До інших операції комерційних банків відносяться: операції з векселями; факторингові; лізингові; консорціумні; фондові; валютні; фінансування капітальних вкладень; міжбанківські тощо.

7.5. Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути

Крім банків, існує безліч різноманітних кредитних установ, сукупність яких утворює парабанківську сис­тему, до складу якої входять:

1) спеціалізовані кредитно-фінансові інститути (СКФІ) – діяльність яких орієнтується на обслуговування певних типів клієнтурі (не­рідко на пільгових умовах) або поширюється на такі сфери кредитування, які є ризикованими для приватних банків (сільське господарство, будівництво, мале підприємництво);

2) поштово-ощадні установи – акуму­люють дрібні заощадження широких верств населення через поштові відділення і використовують ці кошти для кредиту­вання інших кредитно-фінансових установ та держави.

У світовій практиці до парабанків належать:

1. Інвестиційні компанії, фонди (випускають і продають власні цін­ні папери, в основному дрібним індивідуальним інвесторам, а на отримані кошти купують цінні папери підприємств і бан­ків, забезпечуючи своїм акціонерам дохід у вигляді дивіден­дів за акціями інвестиційних компаній).

2. Лізингові компанії (купують предмети довгочасного кредитування (машин, обладнання, транспортні засоби тощо) і надають їх у довгострокову оренду (на 5-8 ро­ків і більше) фірмі-орендарю, яка поступового сплачує лізин­говій компанії вартість взятого в оренду майна).

3. Факторингові компанії (купують дебіторську заборгованість клієнтів, пов'язану з постачанням товарів або наданням послуг).

4. Страхові компанії (утво­рюються для відшкодування можливих збитків у результаті стихійного лиха, інших несприятливих умов; страхові компанії володіють досить значними та стійкими грошовими ресурсами, які вони вкладають у довго­строкові цінні папери з фіксованими строками (в облігації промислових компаній).

5. Пенсійні фонди (утворюються для забезпечення населення коштами на період після виходу на пенсію (виплати пенсій); володіють досить значними сумами грошових кош­тів, які вкладають в акції та облігації різних підприємств).

6. Фінансові компанії (спеціалізуються на кредитуванні продажу споживчих товарів на виплат, а також надають ко­мерційні кредити).

7. Ломбарди (надають кредити під заставу рухомого майна, як правило, це короткострокові (до трьох місяців) кредити на споживчі цілі).

8. Інші ( трастові компанії, кредитні товариства тощо).