2. Встановлення задачі підлеглим

Визначив задум на марш в передбаченні зустрічного бою командир батальйону (роти) може віддати підрозділам попередні бойові розпорядження. У них він звичайно вказує: зведення про супротивника; рубіж ймовірної зустрічі з ним; маршрут руху; тривалість маршу; місце підрозділу в похідній побудові; час готовності й основні заходи щодо підготування до маршу; час і спосіб доведення бойових задач.

Попередні бойові розпорядження в першу чергу доводяться до командирів тих підрозділів, що повинні раніше виступати (органи розвідки, охорона), після чого командир батальйону (роти) визначає бойові задачі підрозділам, основні питання взаємодії і порядок всебічного забезпечення, організацію керування і завершує ухвалення рішення.

Прийнявши рішення, командир батальйону (роти) доповідає його старшому командиру, доводить до своїх заступників і командирів підрозділів, дає їм вказівки по всебічному забезпеченню маршу, керуванню і виховній роботі.

Всебічне забезпечення бою полягає в організації і здійсненні заходів, спрямованих на створення підрозділам сприятливих умов для виконання поставлених перед ними задач. Воно повинно проводитися безупинно, як при підготовці, так і в ході бою і є однієї з основних обов'язків командира батальйону. Всебічне забезпечення бою підрозділяється на бойове, технічне і тилове.

Вказівки по організації розвідки командир батальйону віддає ще до прийняття рішення. Безпосередньо розвідку в батальйоні організує начальник штабу. У період завершення ухвалення рішення він ставить задачі підрозділу, виділеному для ведення розвідки, визначає порядок їх виконання, організує підготовку і висилку підрозділу в розвідку, керування і зв'язок з ним, визначає порядок збору, опрацювання розвідувальних зведень і доповідь їх командиру (вищестоящому штабу).

Командир батальйону повинен прийняти всі міри, щоб розвідувальні органи приступили до виконання завдання до початку маршу головною похідною заставою і головними силами, щоб у міру зближення з противником кількість зведень, що надходять, безупинно збільшувалася.

Віддаючи вказівки по організації захисту від зброї масового ураження, командир батальйону (роти) вказує: порядок розосередження підрозділів, використання захисних властивостей місцевості і бойової техніки; сигнали попередження про безпосередню загрозу і початок застосування супротивником зброї масового ураження, а також оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне (бактеріологічне) зараження і дії по ним; міри безпеки при дії в зонах зараження, районах руйнацій, пожеж і затоплень; терміни проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних медичних заходів; сили і засоби для ліквідації наслідків застосування супротивником зброї масового ураження і порядок їх використання.

Особливу увагу при організації захисту від зброї масового ураження командир батальйону приділяє важкопрохідним ділянкам маршруту, рубежам розгортання, районам привалів і переправам через водяні перепони. Щоб не допустити скупчення підрозділів у цих районах, начальник штабу батальйону повинен передбачити й організувати контроль за розосередженням, маскуванням і комендантською службою.

У вказівках по організації маскування командир батальйону (роти) визначає: основні заходи щодо маскування, об'єм, терміни і порядок їх виконання; сили і засоби, що виділяються для здійснення маскувальних заходів; порядок дотримання маскувальної дисципліни.

Організовуючи інженерне забезпечення, командир батальйону (роти) вказує: порядок подолання підрозділами важко прохідних ділянок місцевості; місця, вид і час готовності переправ через водяні перепони; сили і засоби, що залучаються, для виконання задач інженерного забезпечення, і порядок використання доданих інженерних підрозділів і інженерної техніки.

Віддаючи вказівки по організації хімічного забезпечення, командир батальйону (роти) повинен вказати: порядок ведення радіаційної, хімічної і біологічної (бактеріологічної) розвідки; порядок і терміни проведення дозиметричного і хімічного контролю; місце, час і порядок проведення спеціального опрацювання; порядок і терміни маскування димами підрозділів у бою і сили і засобу, що залучаються для цього; час і черговість одержання засобів захисту, хімічного озброєння і перевірки протигазів.

При організації охорони командир батальйону (роти) вказує: напрям, на якому зосередити особливу увагу, яку і де мати охорону і її склад; час висилки охорони і її задачі; порядок організації спостереження в штатних і доданих підрозділах.

Начальник штабу батальйону особисто доводить до командирів органів похідної охорони: час і порядок їх виступу з району зосередження; час проходження вихідного пункту і пунктів регулювання; порядок підтримки зв'язку з розвідкою, загоном забезпечення руху і головних сил; порядок охорони головних сил при проходженні водяних перепон, тіснин, дефіле і т.п., а також на привалах; час і порядок охорони флангів і тилу батальйону з зав'язкою зустрічного бою.

Організовуючи технічне і тилове забезпечення, командир батальйону (роти) вказує: час, місце й об'єм технічного обслуговування, порядок евакуації і ремонту озброєння і техніки в період підготовки і у ході бою; встановлені розміри і терміни створення запасів ракет, боєприпасів, пального, продовольства, медичного майна й інших матеріальних засобів, норми їхньої витрати і порядок підвозу; порядок розшуку, збору й евакуації поранених і хворих; місця розгортання підрозділів технічного забезпечення і тилу батальйону і порядок їхній переміщення в ході маршу і зустрічного бою; місця, час і порядок поповнення підрозділів ракетами, боєприпасами, заправки техніки горючим; організацію харчування особового складу підрозділів; порядок підтримки зв'язку з підрозділами технічного забезпечення і тилу. Командир батальйону повинен повідомити райони розташування підрозділів технічного забезпечення і тилу старшого командира, місця організації збірних пунктів ушкоджених машин, шляхи підвозу й евакуації.

Крім того, у вказівках по всебічному забезпеченню командир батальйону (роти) визначає: порядок подолання загороджень і руйнацій на маршруті; заходи щодо захисту від запальної і високоточної зброї; порядок користування приладами нічного бачення (освітлення), а також міри безпеки при вчиненні маршу.

Організовуючи керування, командир батальйону (роти) вказує: місце і час розгортання командно-спостережливих пунктів батальйону (роти) і доданих підрозділів, порядок їх переміщення, місце в похідній колоні; порядок підтримки зв'язку з підпорядкованими і доданими підрозділами; способи і терміни поданих повідомлень; порядок охорони командно-спостережливих пунктів.

Для керування підрозділами командир батальйону повинний закодувати топографічні карти і місцеві предмети, довести до командирів підрозділів радіодані і сигнали керування, взаємодії й оповіщення.

Визначаючи основні задачі по виховній роботі, командир батальйону (роти) направляє її зусилля на забезпечення сміливих і рішучих дій із метою безперешкодного просування колони, що охороняється, активних і рішучих дій по знищенню підрозділів розвідки й охорони супротивника, сковуванню його головних сил і нанесенню їм втрат, а також по створенню головним силам умов для розгортання і вступу в бій; на підтримку в особового складу постійної готовності до вчинення стрімкого маневру, швидкому розгортанню в бойовий порядок, попередженню супротивника у відкритті вогню, нанесенню йому раптових ударів у фланг і тил. З огляду на можливості супротивника по нанесенню бойовим підрозділам великих втрат в обмежені терміни, командир батальйону при організації маршу зобов'язаний передбачати заходи щодо відновлення боєздатності підрозділів і забезпеченню їх живучості при впливі засобів масової поразки супротивника.

З цією ціллю командир батальйону повинен визначити: порядок відновлення порушеного керування; способи виявлення ступеня боєздатності підрозділів; послідовність і способи уточнення бойових задач підрозділам, що зберегли боєздатність, на подальші дії; порядок виводу підрозділів з зон зараження і районів руйнацій, пожеж і затоплень; порядок поповнення підрозділів особовим складом, озброєнням і технікою, боєприпасами, горючим і іншими матеріальними засобами; способи підтримки високого політико-морального стану і психологічної стійкості особового складу.

Відновлення боєздатності командир батальйону повинен здійснювати в колишній організаційній структурі підрозділів. Він повинен проводити його в терміни, що забезпечують попередження супротивника в переході до активних дій, починати з підрозділів, що понесли найменші втрати і призначених для дій на напрямку зосередження основних зусиль.

Після віддачі вказівок по організації всебічного забезпечення, керування і виховної роботи командир батальйону (роти) віддає усний бойовий наказ.

У бойовому наказі на марш у передбаченні вступу в бій командир батальйону (роти) вказує:

У першому пункті - зведення про супротивника.

У другому пункті - задача сусідів.

У третьому пункті – задачу батальйону (роти): маршрут руху або напрямок дій батальйону в передовому загоні, місце в похідному порядку полку (батальйону), район зосередження (відпочинку) або рубіж, час прибуття (виходу) у призначений район або на зазначений рубіж і до яких дій бути готовими, вихідний пункт, пункти регулювання і час їх проходження, місця і час привалів; задум на марш.

У четвертому пункті - після слова «наказую» - задача підрозділам:

- головній похідній заставі (головному дозору) і дозорним відділенням (танкам) - склад, бойову задачу, час проходження вихідного пункту і пунктів регулювання і порядок доповіді про обстановку;

- мотострілковим (танковим) ротам (взводам) - засоби посилення, задачу, місце в похідній колоні, порядок відкриття і ведення вогню по повітряним цілям, а при здійсненні маршу в передбаченні вступу у бій із противником - порядок дії;

- підрозділам артилерії й іншим вогневим засобам - задача на марш і при вступі в бій із супротивником, місце в похідній колоні і у бойовому порядку;

- доданому зенітному підрозділу - задача по прикриттю підрозділів у русі, на привалах, місце в похідній колоні, чергові підрозділи (засоби) і їх вогневі позиції, час і ступені готовності;

- іншим підрозділам батальйону і підрозділам посилення - місце в похідній колоні і завдання, до виконання яких бути готовим;

- бойовому розвідувальному дозору, якщо він призначається, зведення про противника, склад дозору, напрямок (об'єкт) розвідки, які зведення і до якого терміну добути, час початку розвідки і способи дій, порядок підтримки зв'язку і доповіді про результати розвідки, а також порядок дій після виконання завдання, сигнали оповіщення, керування і взаємодії.

У п'ятому пункті - місця і порядок дозаправлення техніки горючим у ході маршу.

У шостому пункті - час готовності до маршу.

У сьомому пункті - порядок спостереження і зв'язку в ході маршу, місце командно-спостережливого пункту командира батальйону (роти) у колоні і заступників.

Завершивши ухвалення рішення і доведення бойових задач, командир батальйону (роти) організує взаємодію, всебічне забезпечення, здійснює контроль за підготовкою підрозділів, перевіряє готовність їх до маршу, у встановлений час доповідає старшому командиру про готовність до виконання бойової задачі і забезпечує своєчасний вихід підрозділів розвідки і охорони.

Найважливішими задачами командира батальйону (роти) у ході маршу можуть бути: забезпечення планомірності руху і бойової готовності підрозділів; керівництво розвідувальними органами і похідною охороною; своєчасний збір і узагальнення даних обстановки, необхідних для уточнення задуму дій при зустрічі із супротивником і ухвалення рішення на розгортання і бій головних сил батальйону; швидке доведення уточнених або нових задач до підрозділів; своєчасна інформація командирів, підпорядкованих і сусідніх підрозділів про обстановку, що змінилася, доповідь старшому командиру обстановки і рішення по ній, а також здійснення контролю за всебічним забезпеченням підрозділів на марші.

Планомірність маршу у великій мірі залежить від організованості його початку. Досвід показує, що неорганізованість початку маршу частіше усього виявляється або в запізнені витягування похідної колони і проходження нею вихідного пункту, або в передчасному виступі підрозділів із районів, що займаються, що приводить до скупчення підрозділів і простоюванню їх у вихідного пункту. Тому командир батальйону (роти) повинен домагатися своєчасного виступу з районів, що займаються, підрозділів розвідки, похідної охорони і головних сил, а також формування і витягування похідної колони і проходження підрозділами вихідного пункту у встановленому порядку і у строго визначений час.

Для своєчасного й організованого початку маршу, регулювання швидкості руху старшим командиром вказуються:

-батальйону, призначеному в передової загін - вихідний пункт і час його проходження;

-батальйону, що діє в авангарді або здійснює марш в складі колони головних сил - вихідний пункт і час його проходження, пункти регулювання і час їх проходження, місця і час привалів.

Рота (взвод), призначена в головну похідну заставу, у встановлений час проходить вихідний пункт і рухається по маршруту з установленої командиром батальйону швидкістю. Командир роти (взводу) рухається в голові колони і звіряє по карті маршрут руху.

Тунелі, мости і тіснини головна похідна застава повинна проходити неспинно. Зруйновані ділянки доріг, непридатні для переправи мости, завали на маршруті руху і заміновані ділянки рота (взвод) звичайно обходить, одночасно вказує указками місця руйнувань (мінування) і напрямок обходу.