КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ
КАФЕДРА ТАКТИКИ ТА ОПЕРАТИВНОГО МИСТЕЦТВА
ДИСЦИПЛІНА: Тактика
ВОС – всі спеціальності
Тема № 8. Пересування і розташування на місці підрозділів і частин.
Заняття № 1. Розташування на місці.
Заняття № 2. Пересування військ.
Заняття № 3. Семінарське заняття .
Заняття № 4. Дії підрозділів в районі розміщення і на марші.
Заняття № 5. Нанесення на робочу карту елементів бойового порядку під час
здійснення маршу на розташування в районі зосередження.
Київ-2007 р.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ
КАФЕДРА ТАКТИКИ ТА ОПЕРАТИВНОГО МИСТЕЦТВА
ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник кафедри тактики та
оперативного мистецтва
полковник С.А.ШВОРОВ
“___”______________ 200 р.
Лекція для проведення заняття з курсантами
ВОС – всі спеціальності
Дисципліна Тактика
Тема № 8. Пересування і розташування на місці підрозділів і частин.
Заняття № 1. Розташування на місці
Розроблена у відповідності до навчальної програми 200_р.
Розглянута на засіданні кафедри тактики та оперативного мистецтва і рекомендована для використання в навчальному процесі
Протокол № від “ “ 200 р.
м. Київ – 2007 р.
Навчальна мета: Вивчити вимоги до районів розташування військ при
розміщенні на місці. Вивчити порядок інженерного
устаткування районів розташування. Вивчити порядок сторожової та безпосередньої охорони.
Виховна мета: Формувати професійну компетентність у тих хто навчається.
Час: 2 години.
Матеріальне забезпечення: плакати, схеми: “Розташування мб на місці”,
“Взвод в сторожовій охороні”.
Література:
1. «Тактика (рота, батальйон)», МОУ, Одеський інститут Сухопутних
військ, 1997 р.
2. Бойовий статут сухопутних військ ч.ІІ стор. 168-176, додаток 13.
Навчальні питання і розподіл часу:
І. Вступ - 10 хвилин
ІІ. Основна частина - 65 хвилин
Район розташування підрозділів на місці - 25 хвилин
Інженерне обладнання районів - 15 хвилин
3. Організація сторожової і безпосередньої охорони - 25 хвилин
ІІІ. Висновки - 5 хвилин
Організаційно-методичні рекомендації
Оскільки розташування військ у вихідному районі вже розглядалося в попередній темі доцільно у вступній частині заняття провести опитування 2-3 курсантів.
Зміст основного матеріалу викладати у взаємозв’язку з раніше вивченим матеріалом.
Під час викладання матеріалу використовувати схему «Розташування мб на місці».
ВСТУП
Велика далекобійність сучасних засобів ураження, наявність реальної можливості застосування противником високоточної або ядерної зброї, аеромобільних і повітряних десантів на чималу глибину примушують підрозділи, які розташовуються на місці, знаходитися у постійній готовності до відбиття нападу повітряного та наземного противника.
Механізовані та танкові підрозділи на місці можуть розташовуватись в районі зосередження, вихідному районі, районі відпочинку та інших районах самостійно, або разом з іншими підрозділами.
Метою розташування на місці можуть бути завершення заходів з приведення в бойову готовність, підготовка до бою, відновлення боєздатності, відпочинок особового складу, поповнення запасів матеріальних засобів, обслуговування та відновлення бойової техніки, бойове злагодження підрозділів.
Район розташування підрозділів на місці.
Вимоги до району та порядку розташування підрозділів залежать від віддалення даного району від лінії фронту, активності бойових дій сторін на даному напрямі, а також характеру дій, що мають відбутися, тривалість находження підрозділів на місці.
Основними з цих вимог є:
можливість потай зайняти та зручно розташувати в районі підрозділи, здійснити пильне маскування особового складу та техніки;
забезпечення необхідного ступеню розосередження та максимального укриття підрозділів від ураження сучасними бойовими засобами;
наявність сприятливих умов для виконання в даному районі намічених заходів та зручностей для організованого початку подальших дій.
Для цього район слід вибирати на місцевості, що має природні укриття ( кар’єри, яри, складки, гаї, невеликі населені пункти, будівлі, чагарники та ін.). В районі, або поблизу нього, повинні бути в достатній кількості підручні засоби маскування та інший матеріал, придатний для швидкого створення штучних укриттів.
Райони розташування не слід вибирати в крупних населених пунктах, поблизу від таких об’єктів, як фабрики, заводи, мости, вузли доріг, або елементи місцевості, що різко виділяються – окремі висоти, озера, завороти рік та ін. Недоцільно також розташовувати підрозділи вздовж шосейних доріг, автострад, під лініями електропередач, поблизу складів, заправочних пунктів та ін.
Роті (батальйону) для розташування назначається основний район, а іноді й запасний – для роти - поза району батальйону, для батальйону – поза району бригади.
Підрозділи в районі розташовуються розосереджено. Рота – вздовж маршруту висування, максимально використовуючи захисні та маскуючи властивості місцевості, а батальйон – поротно, з урахуванням можливості швидкого шикування колони, забезпечення укриття та маскування.
Рис. 8.1.1 Розташування посиленого механізованого батальйону на місці.
З урахуванням вимог щодо розосередження величина району батальйон може сягати 10 кв. км. При виборі району слід враховувати, що якщо треба буде продовжувати марш, район вигідно мати дещо витягнутим в бік майбутнього руху. Якщо має відбутись наступ, підрозділи слід розташовувати з урахуванням передбачуваного шикування бойового порядку. При цьому механізовані підрозділи, придані танковим, необхідно розташовувати разом з танковими підрозділами. Гранатометний та протитанковий взводи розташовують, як правило, з механізованими ротами.
Зенітні підрозділи займають вогневі позиції в місцях, що забезпечують можливість ведення вогню по повітряним цілям.
Підрозділи технічного забезпечення і тилу розміщують в районі розташування батальйону з урахуванням зручності забезпечення підрозділів, а при цьому не демаскуючи їх та свого місця розташування.
До виходу підрозділів в зазначений район організується його рекогносцировка. До складу рекогносцировочної групи, що висилається старшим командиром, залучається один з офіцерів батальйону та по одному офіцеру (прапорщику) або сержанту від кожної роти. Група з’ясовує місця розташування підрозділів, КСП батальйону, вогневі позиції зенітного підрозділу, місця розташування підрозділів технічного забезпечення та тилу батальйону, розвідує та визначає під’їзні шляхи. Вона також перевіряє район з точки зору його санітарно-епідемічної безпеки, а якщо район раніше був зайнятий противником – на безпеку від мін, диверсантів та ін.
Після закінчення рекогносцировки представники, що вислані від рот та батальйону, чекають на свої підрозділи для виводу їх в зазначені місця. Для швидкого зайняття кожним підрозділом, танком, БМП, гарматою та іншою машиною своїх місць іноді є доцільним зазначити ці місця заздалегідь.
В разі зміни району слід звертати увагу на скритність виходу із району, переміщення та заняття нового. При зміні району в підрозділі повинна вестись кругова розвідка (спостереження), а зенітні засоби повинні бути в готовності до відбивання ударів літаків, вертольотів противника.
Взимку, в умовах довгої непогоди, або в густонаселеній місцевості підрозділи іноді доцільно розташовувати в населених пунктах. В цих випадках підрозділи слід розташовувати по окраїнах населеного пункту, для укриття особового складу використовувати підвали будинків, погреба, інші підземні споруди.
При розташуванні на місці взимку поза населених пунктів слід вибирати райони, що захищені від вітру, що мають дороги, підтримувати їх в проїзному стані, зазначити їх покажчиками.
При низьких температурах для обігріву особового складу обладнуються утеплені та опалювальні укриття, своєчасно заготовлюється паливо. Вживаються заходи щодо захисту машин від заносу снігом, обмерзання, розморожування, періодично прогріваються двигуни.
При розташуванні у лісі необхідно враховувати можливі зміни місцевості у випадку нанесення ядерних ударів, застосування запальних боєприпасів, в результаті чого є можливим утворення широких районів завалів та пожеж, тому в лісі підрозділи слід розташовувати поблизу доріг, просік на місцях з меншою щільністю дерев, низькою рослинністю, чагарником. Для проведення рятувальних робіт та гасіння пожеж слід назначити чергові підрозділи, заготовляти відповідні засоби: воду, пісок, лопати, багри, вогнегасники та ін.
У горах можуть виникати лавини, каменепади, обвали, що за короткий проміжок часу можуть зробити дороги непрохідними та нанести великі збитки підрозділам, що там опинились. В зв’язку з цим роту (батальйон) в горах слід розташовувати поза лавинонебезпечних ділянок, поза місць, що загрожують обвалами, повінню та ін.
Одночасно при виборі району необхідно використовувати ділянки гірських шахт, тунелі та інші складки місцевості.
В пустелях та степах підрозділи роти (батальйону) слід розташовувати розосереджено, поблизу джерел води, але збоку від місцевих предметів, які можуть бути орієнтирами, або об’єктами нанесення ударів. Для розташування слід використовувати оазиси, міжрядові та міжбархатні пониження, зарослі чагарників. Слід враховувати також наявність пісків, що пересуваються та не допустити розташування підрозділів на їх напрямку.
Одним з важливих заходів, що проводять при розташування підрозділів на місці, є маскування. Воно проводиться з метою ввести противника в оману відносно дійсного розташування та намірів підрозділів. Це досягається:
збереженням воєнної таємниці;
прихованим розташуванням та пересуванням особового складу, озброєння, бойової та іншої техніки підрозділів шляхом вдалого застосування табельних та місцевих маскуючих засобів, бойової та іншої техніки під фон оточуючої місцевості;
використання маскуючих властивостей місцевості, місцевих предметів та умов обмеженої видимості;
проведення заходів щодо світлового та звукового маскування, особливо вночі, а також правил радіодисципліни та радіообміну;
Найсуворішим виконанням вимог маскуючої дисципліни.