Київський національний університет імені тараса шевченка

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ТАКТИКИ ТА ОПЕРАТИВНОГО МИСТЕЦТВА

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри тактики та

оперативного мистецтва

полковник С.А.ШВОРОВ

«___»________________ 200_ р.

Методична розробка для проведення заняття з курсантами

ВОС – всі спеціальності

Дисципліна Тактика

Тема № 7: Пересування і розташування на місці підрозділів і частин.

Заняття № 4. Дії підрозділів в районі розміщення і на марші.

Розроблена у відповідності до навчальної програми 200_р.

Розглянута на засіданні кафедри тактики та оперативного мистецтва і рекомендована для використання в навчальному процесі

Протокол № від “ “ 200 р.

Рекомендована для використання в навчальному процесі

Протокол № від “ “ 200 р.

Склав старший викладач кафедри тактики та оперативного мистецтва

С.В.МІРОШНІКОВ

м. Київ – 200_ р.

Заняття № 4. Дії підрозділів в районі розміщення і на марші.

Навчальна мета:Вивчити порядок роботи командира батальйону при

усвідомлені задачі та прийняття рішення на марш. Вивчити

порядок встановлення задач і управління підрозділами в ході здійснення маршу.

Виховна мета: Формувати професійну компетентність у тих, хто навчається.

Час: 2 години.

Місце: аудиторія.

Метод (вид) заняття: групове заняття.

Матеріально-технічне забезпечення: слайди, схеми, плакати.

Література:

1. БССВ ч.ІІ, МОУ 1997 р. стр.72-90.

2. «Тактика (рота, батальйон)», МОУ, Одеський інститут Сухопутних військ, 1997 р.

Навчальні питання і розподіл часу

І. Вступ - 10 хвилин

ІІ. Основна частина - 65 хвилин

1. Усвідомлення задачі, прийняття рішення на здійснення маршу

- 35 хвилин

2. Встановлення задачі підлеглим - 15 хвилин

3. Управління підрозділами в ході здійснення маршу -15 хвилин

ІІІ. Висновки - 5 хвилин

Організаційно-методичні рекомендації

Оскільки порядок роботи командира механізованого батальйону під час організації бою розглядається в попередніх темах у вступній частині доцільно провести опитування 2-3 курсантів щодо порядку роботи командира мб під час організації бою.

Під час викладання матеріалу звернути увагу тих, хто навчається на особливості роботи командира мб з організації маршу, ознайомити з проведенням розрахунків маршу і оформленням прийнятого рішення на карті.

Хід заняття

І. Вступ - 10 хвилин

- прийняти рапорт чергового, перевірити наявність особового складу та їх готовність до заняття;

- перевірити матеріальне забезпечення заняття;

- оголосити тему і мету заняття, учбові питання.

ІІ. Основна частина - 65 хвилин

1. Усвідомлення задачі, прийняття рішення на здійснення маршу.

Марш у передбаченні вступу в бій відбувається в тому випадку, коли безпосередньо з маршу батальйон повинен виконувати бойове завдання: вести зустрічний бій із супротивником, наступати або займати оборону. Він, як правило, відбувається в районі бойових дій, при висуванні підрозділів до лінії фронту з пунктів постійної дислокації, запасних районів, районів навчань і інших районів зосередження військ, а також на останньому добовому переході при здійсненні маршу на велику відстань.

Підготовка маршу в передбаченні вступу в бій у батальйоні (роті) починається з одержанням завдання від старшого командира. Вона включає: організацію маршу; підготовку підрозділів до виконання завдання; контроль готовності підрозділів до виконання бойових завдань та інші заходи.

Організація маршу у свою чергу включає: ухвалення рішення; постановку завдань підрозділам; організацію взаємодії, всебічного забезпечення і керування.

Роботу з організації маршу командир батальйону (роти) починає, як правило, з одержанням бойового наказу (бойового розпорядження) або попереднього бойового розпорядження.

Послідовність цієї роботи повинна бути такою.

З одержанням бойового наказу або бойового розпорядження командир батальйону (роти) усвідомлює завдання, визначає заходи, що необхідно провести негайно для скорішої підготовки підрозділів до виконання отриманого завдання, робить розрахунок часу, дає начальнику штабу вказівки по підготовці підрозділів до виконання майбутніх завдань, по організації розвідки (командир роти дає вказівки командирам підпорядкованих і доданих підрозділів по підготуванню до виконання бойової задачі), оцінює обстановку, приймає рішення, доповідає його старшому командиру, доводить до своїх заступників і командирів підрозділів, дає їм вказівки по організації всебічного забезпечення маршу, керування і виховної роботи, віддає усний бойовий наказ і організує взаємодію. Потім він здійснює контроль за підготовкою підрозділів і у встановлений час доповідає старшому командиру про готовність до виконання бойового завдання.

У тому випадку, коли час вкрай обмежений або отримано тільки попереднє бойове розпорядження, робота командира батальйону (роти) по організації маршу в передбаченні вступу в бій проводиться в тій же послідовності, що і у першому випадку, але з тієї різницею, що після оцінки обстановки командир батальйону (роти) визначає задум, доповідає його старшому командиру, знайомить з ним своїх заступників, віддає усні попередні бойові розпорядження командирам підрозділів і дає вказівки по організації всебічного забезпечення маршу, керування і виховної роботи.

З одержанням бойового наказу (бойового розпорядження) командир батальйону (роти) завершує ухвалення рішення, віддає усний наказ і організує взаємодію. Потім він здійснює контроль за підготовкою підрозділів до маршу, перевіряє їх готовність до виконання завдань.

При з'ясуванні отриманого завдання командир батальйону (роти) повинен зрозуміти ціль маршу, умови його здійснення і вступу в бій із супротивником у ході маршу, задум старшого командира (начальника), особливо послідовність розгрому супротивника, об'єкти (цілі), що уражаються засобами старших командирів (начальників), на напрямку дій батальйону, рубіж і час імовірної зустрічі із супротивником і до яких дій бути готовим, бойове завдання, місце в бойовому порядку і роль батальйону (роти) у бою, завдання сусідів і порядок взаємодії з ними, а також час готовності до виконання задач. З'ясувавши отриману задачу, командир батальйону (роти) визначає заходи, що необхідно провести негайно для найшвидшої підготовки підрозділів до виконання отриманої задачі, робить розрахунок часу, після чого дає начальнику штабу вказівки по підготовці підрозділів до виконання майбутніх задач, по організації розвідки.

Заходи, що необхідно провести негайно:

- орієнтування командирів про майбутні задачі і повідомлення їм часу прибуття в штаб за одержанням бойової задачі;

- поповнення матеріальних засобів, евакуацію хворих і поранених. Ці заходи, зазвичай, вказуються в наказі старшого командира. У ньому можуть також вказуватися пункти регулювання і час їх проходження головними силами. Якщо вони не зазначені старшим командиром, вихідний пункт, пункти регулювання і час їх проходження визначається командиром (начальником штабу) батальйону.

Розрахунок маршу не є відособленим етапом роботи командира батальйону і його штабу. Він починається при з'ясуванні задачі, а потім робиться в процесі оцінки обстановки й ухвалення рішення. Для скорочення часу на розрахунок маршу такі дані, як кількість машин у підрозділах, варіанти побудови похідного порядку батальйону (роти) і розподіл сил і засобів, глибина похідного порядку по кожному з варіантів, склад розвідувальних органів, похідної охорони, сили і засоби комендантської служби й ін., повинні підготовлятися завчасно, періодично уточнюватися і постійно зберігатися в начальника штабу батальйону.

У розрахунку часу командир батальйону (роти), виходячи з наявного часу, визначає загальний об'єм заходів щодо підготовки до маршу і терміни їх виконання.

У вказівках начальнику штабу (командирам підрозділів) по підготовці підрозділів до виконання отриманої задачі командир батальйону (роти) визначає: порядок і терміни поповнення запасів боєприпасів, пального й інших матеріальних засобів до встановлених норм; терміни і види технічного обслуговування озброєння і техніки; порядок евакуації поранених і хворих, несправного озброєння та техніки, що не можуть бути відремонтовані до початку маршу.

Віддаючи вказівки по розвідці, командир батальйону вказує задачі розвідки, порядок їхній виконання, які для цього використовуються сили і засоби; направляє її зусилля на розкриття висування супротивника на можливо більшої відстані від своїх підрозділів. При цьому він повинен передбачити нарощування зусиль розвідки на рубежі ймовірної зустрічі із супротивником.

Начальник штабу батальйону, отримавши вказівки по організації розвідки, визначає: маршрут розвідки; на рішенні яких задач зосередити зусилля розвідки в ході маршу; час проходження розвідувальними органами вихідного пункту і пунктів регулювання, місце розвідорганів у похідному порядку батальйону і час їхнього зосередження (розгортання) у призначеному районі або на рубежі вступу в бій; склад і задачі органів розвідки в районах привалів і на рубежі зустрічі із супротивником; час готовності; порядок керування розвідорганами на марші. Крім того, він визначає ймовірні маршрути висування супротивника, можливі рубежі зустрічі розвідувальних органів із його розвідкою, органами похідної охорони, головними силами. Від вищестоящого штабу начальник штабу батальйону одержує останні дані про положення і характер дій супротивника. На основі вказівок командира батальйону начальник штабу віддає попередні розпорядження підрозділам і органам розвідки, робить необхідні розрахунки на марш у передбаченні вступу в бій і підготовляє інші дані для ухвалення рішення.

Віддавши необхідні вказівки начальнику штабу батальйону (командирам підрозділів) по підготовці підрозділів до виконання майбутніх задач і по організації розвідки, командир батальйону (роти) приступає до оцінки обстановки.

При оцінці обстановки командир батальйону (роти) вивчає маршрут руху, його довжину і прохідність, рубежі і час ймовірної зустрічі із супротивником, його склад, положення, стан і можливий характер його дій, склад, положення, стан, можливості, захищеність і забезпеченість штатних, доданих і підтримуючих підрозділів, місця і час привалів, а також місця, час і порядок дозаправки техніки, прийому їжі особовим складом і поповнення запасів матеріальних засобів, що витрачаються в ході маршу; оцінює маршові можливості підпорядкованих і доданих підрозділів, склад, положення, характер дій сусідів і умови взаємодії з ними, радіаційну, хімічну і біологічну (бактеріологічну) обстановку; характер місцевості і її вплив на дії підрозділів; визначає припустимі швидкості руху по ділянках маршруту; розраховує час руху по кожному з них і робить інші необхідні розрахунки, а також визначає порядок спостереження і підтримки зв'язку в ході маршу. Крім того, при оцінці обстановки командир батальйону (роти) враховує стан погоди, час року і доби.

Організовуючи марш у передбаченні зустрічного бою, командир батальйону (роти) звичайно не має конкретних даних про супротивника, але загальні зведення про його місцезнаходження, напрямок і порядок висування він одержує від старшого командира (начальника). Вони дозволяють йому визначити можливі рубежі зустрічі з підрозділами прикриття й охорони супротивника, припустити, де в цей час знаходяться його головні сили. Маючи такі дані, командир батальйону (роти) зможе прийняти рішення на майбутній бій, визначити його задум і намітити варіанти розгрому супротивника при зустрічі з ним. Виходячи з цього, визначити, як краще побудувати колону і розподілити засоби посилення.

У процесі оцінки обстановки командир батальйону (роти) повинен зосередити основну увагу на тому, щоб шляхом ретельного вивчення і зіставлення всіх даних про противника, своїх підрозділів і місцевості визначити, коли і на яких рубежах можлива зустріч із супротивником, а також умови для маневру своїх сил і засобів.

Щоб правильно оцінити, які умови можуть скластися для ведення зустрічного бою, і на основі цього намітити загальний задум дій на даному рубежі, командир батальйону (роти) повинен уважно вивчити по карті й оцінити місцевість на маршруті руху і рубежах ймовірної зустрічі із супротивником. Крім того, для цієї цілі він може користуватися аерофотознімками, військово-географічними описами і даними розвідки вищестоящих штабів.

Вивчення маршруту руху дозволяє організувати марш з обліком всіх особливостей місцевості, пори року, доби і стану погоди. При цьому командир батальйону (роти) повинен звернути особливу увагу на можливу швидкість руху машин на різних ділянках маршруту, наявність переправ через ріки, умови для проходження через великі населені пункти, подолання (обходу) важко прохідних ділянок, умови маскування, небезпечні ділянки маршруту, де найбільш можливе застосування супротивником зброї масової ураження й авіації, а також на захисні властивості місцевості.

У результаті оцінки місцевості командир батальйону визначає: швидкість руху на різних ділянках маршруту, маршрути руху бокової похідної охорони, шляхи обходу ймовірних районів руйнувань і ділянок зараження, заходи щодо інженерного забезпечення маршу, а також по підвищенню прохідності всіх засобів пересування і по їх технічному забезпеченню.

З'ясування задачі здійснюється одночасно з її вивченням і оцінкою обстановки і являє собою творчий розумовий процес. З'ясування задачі в залежності від обстановки може займати від 10 до 20 хв.

В результаті з'ясування задачі й оцінки обстановки командир батальйону (роти) робить висновки і робить необхідні тактичні розрахунки: розрахунок на висування, марш, розрахунок співвідношення сил і засобів і ін.

Рішення командир батальйону (роти) приймає особисто на основі з'ясування отриманого завдання, висновків з оцінки обстановки і проведених тактичних розрахунків.

Рішення командир батальйону (роти) оформляє на своїй робочій карті. Послідовність оформлення рішення на марш у передбаченні вступу в бій може бути наступною.

До отримання бойового завдання командир батальйону наносить на робочу карту наступні дані: положення підрозділів батальйону (райони розташування рот, мінометної батареї й окремих взводів із пояснювальними написами, їхні пункти керування); положення й угруповання супротивника на напрямку майбутніх дій батальйону; положення попереду діючих підрозділів, частин і сусідів; радіаційну, хімічну і біологічну (бактеріологічну) обстановку. Карта оформляється, як бойовий документ (записується гриф таємності, номер екземпляра, службовий заголовок, коли розпочата і закінчена, підпис посадової особи).

З одержанням бойової задачі на марш у передбаченні вступу в бій і при її з'ясуванні командир батальйону (роти) наносить на карту: дані про противника і можливий характер його дій по оцінці старшого командира (склад і положення резервів, рубежі і час можливої зустрічі з ними, можливий напрямок головного удару); положення підрозділів, засоби посилення, додані батальйону (роті), і порядок їх входження в колону в ході маршу; положення і задачі сусідів, у тому числі і попереду діючих військ; завдання сил і засобів старшого командира (начальника), які виконуються в інтересах батальйону (роти) (ядерні удари, удари авіації і бойових вертольотів, район, склад і час висадки тактичного повітряного десанту, якщо він планується); задачу батальйону (роти) (рубіж і час його захоплення, маршрут висування, вихідний пункт і пункти регулювання, час їх проходження, райони і тривалість привалів).

При оцінці обстановки й прийнятті рішення командир батальйону (роти) на карту наносить: короткі висновки з оцінки угруповання і дій супротивника (ймовірні маршрути руху, рубежі і час розгортання, переходу в атаку, задачу по оцінці командира батальйону); побудову похідного порядку з вказівкою всіх елементів (складу колони, кількості машин у ній, глибини і дистанції між підрозділами, глибини головних сил і всього похідного порядку); місця КСП; порядок дій підрозділів на рубежі ймовірної зустрічі із супротивником, місця розгортання елементів бойового порядку батальйону і КСП на рубежі зіткнення із супротивником; бойову задачу похідної охорони (яким рубежем і до якого часу опанувати головній похідній заставі); бойову задачу головних сил (найближчу задачу і напрямок подальшого наступу); задачі іншим підрозділам. Відображаються питання комендантської служби, основні питання взаємодії і всебічного забезпечення. Заповнюються підготовлені таблиці відповідними даними.

В усіх випадках прийняття рішення і доведення бойових задач до підрозділів командир батальйону (роти) здійснює в терміни, що дозволяють йому максимум часу приділити підготовці підрозділів до маршу.

У рішенні командир батальйону (роти) визначає:

-задум;

- бойові задачі підрозділам;

- основні питання взаємодії і порядок всебічного забезпечення маршу в передбаченні зустрічного бою;

- організацію керування.

Одночасно він визначає основні задачі по виховній роботі і її особливості.

Основу рішення складає задум на марш у передбаченні зустрічного бою, в якому командир батальйону (роти) повинен визначити: побудову похідного порядку; склад, задачу і віддалення похідної охорони; швидкість руху по ділянках маршруту і дистанції між машинами; порядок відбиття ударів літаків і вертольотів супротивника; порядок дій головної похідної застави (головного дозору), дозорних відділень (танків) і головних сил, побудова бойового порядку і вид маневру.

Визначаючи побудову похідного порядку, командир батальйону (роти) повинен враховувати, що батальйон (рота) робить марш однією колоною; батальйон на марші може знаходитися в передовому загоні, авангарді або в колоні головних сил частини, рота - у головній, боковій, тильній похідних заставах або в складі колони батальйону.

Начальник штабу батальйону відповідно до вказівок командира розробляє схему побудови похідного порядку, на якій зображує склад і порядок розміщення на маршруті головних сил батальйону, підрозділів, виділених у головну похідну заставу, підрозділів розвідки, підрозділів технічного забезпечення і тилу, пунктів керування, бокової і тилової охорони, а також вказує загальну глибину похідного порядку батальйону. У примітці вказуються встановлена дистанція між машинами, між головною похідною заставою і головними силами, а також інші пояснювальні дані. Без розробки цієї схеми неможливі всі наступні розрахунки, зокрема розрахунок глибини похідного порядку і маршу в цілому.

Глибина похідного порядку залежить від укомплектованості підрозділів батальйону і засобів посилення, від розміру встановлених дистанцій між машинами, головними силами і головною похідною заставою.

Глибина похідної колони визначається множенням кількості машин (танків) на розмір дистанцій між ними з додатком розміру дистанції між головними силами і головною похідною заставою. Довжина машин, якщо дистанція між ними встановлена 50м і більше, окремо не враховується, а включається в дистанцію між машинами.

Визначаючи задачі похідної охорони в задумі на марш у передбаченні вступу в бій командир батальйону виходить із того, що основними з них є: забезпечення безперешкодного руху головних сил; виключення раптового нападу супротивника; забезпечення вигідних умов для вступу в бій головних сил; виключення проникнення наземної розвідки супротивника до колони головних сил батальйону. На підрозділи охорони на марші покладається також задача ведення розвідки.

Похідний порядок батальйону (роти), який здійснює марш у складі головних сил, будується виходячи з поставленої задачі, задуму майбутнього бою й умов обстановки. Для безпосередньої охорони від батальйону можуть висилатися головні дозори, а від замикаючого батальйону, крім того, і тиловий дозор, або дозорні відділення (танки) на віддалення, яке забезпечує спостереження за ними, підтримку їх вогнем і виключає раптовість нападу наземного супротивника на колону, що охороняється.

У ході вироблення задуму начальник штабу батальйону проводить розрахунок маршу відповідно до вказівок командира батальйону.

Розрахунок маршу полягає в розподілі відведеного для маршу часу на рух і відпочинок підрозділів, у визначенні часу проходження вихідного пункту і пунктів регулювання, у визначенні часу і рубежів ймовірної зустрічі із супротивником.

Вихідними даними для такого розрахунку є: район розташування і рубіж ймовірної зустрічі із супротивником; маршрут висування; величина переходу; час на здійснення маршу; задум дій при зустрічі із супротивником, побудова похідного порядку батальйону і його глибини; швидкість руху по ділянках маршруту; вихідний пункт і пункти регулювання руху; райони і тривалість привалів.

Найважливіші з цих даних начальник штабу одержує з бойового наказу (розпорядження) старшого командира, вказівок командира батальйону.

Для розрахунку часу і рубежів ймовірної зустрічі із супротивником використовуються формули:

Т= L_p =TV₁

де: Т - шуканий час у годинах;

L— відстань від голови колони батальйону до супротивника, км

V₁- середня швидкість руху колони наших підрозділів, км/ч;

V₂— середня швидкість руху військ супротивника, км/ч;

Lp— відстань до рубежу ймовірної зустрічі із супротивником від вихідного пункту або від голови колони батальйону, км.

Величина переходу визначається по карті виміром маршруту руху в кілометрах від вихідного пункту до рубежу вступу в бій. При цьому в залежності від масштабу карти, характеру рельєфу місцевості і звивистості доріг у результат вимірів необхідно вводити відповідну поправку, тобто отриманий при вимірі маршруту результат помножити на відповідний коефіцієнт поправки. При цьому окремо обчислюється кількість світлого і темного часу. Для розрахунку часу визначаються: величина переходу, швидкість руху по ділянках маршруту, кількість і тривалість привалів, глибина похідного порядку і швидкість при розгортанні на рубежі ймовірної зустрічі із противником. Потім підсумовуванням часу на рух по ділянках маршруту від вихідного пункту до рубежу вступу в бій і на привали визначають загальний час, необхідний на здійснення маршу.