3. Характеристика основних інструментів санації підприємства

Форма санації безпосередньо характеризує той механізм, за допомогою якого досягаються її основні цілі. Ці форми обираються в рамках конкретного напрямку санації, обраного підприємством, з урахуванням особливостей його кризової ситуації.

Санація підприємства, спрямована на рефінансування його боргу, може носити наступні основні форми :

• дотації і субвенції за рахунок засобів бюджету. У такій формі сануються в основному державні підприємства (хоча законодавчо не заборонена державна фінансова підтримка підприємств і альтернативних форм власності). Ця форма санірування зв'язана з наступними основними умовами: необхідністю забезпечення подальшого розвитку пріоритетних галузей економіки; галузевою і міжгалузевою переорієнтацією діяльності підприємства; здійсненням антимонопольних заходів; з іншими цілями з ініціативи органів, уповноважених керувати державним майном;

• державне пільгове кредитування. Воно здійснюється, як правило, по тій же групі підприємств і при таких же умовах, що й у попередньому випадку. Відмінністю цієї форми санірування є лише поворотний характер наданих фінансових ресурсів і значно більш пільговий режим кредитування в порівнянні з умовами фінансового ринку;

• державна гарантія комерційним банкам по кредитах, видаваним підприємству, яке підлягає санації. При відсутності в держави можливостей здійснити пряме чи фінансування кредитування підприємства, що підлягає санації, а також у випадку, якщо фінансова криза носить тимчасовий характер і може бути переборений підприємством при наданні йому фінансової допомоги, використовується дана форма санірування раніше розглянутої категорії підприємств;

• цільовий банківський кредит. Така форма санації здійснюється, як правило, комерційним банком, що обслуговує підприємство, після ретельного аудита останнього. Тому що надання такого цільового санаційного кредиту має дуже високий рівень ризику, ставка відсотка по ньому звичайно досягає максимального рівня, використовуваного в кредитній політиці банку. Для здійснення контролю і допомоги підприємству комерційний банк при високому розмірі кредиту в переліку умов санації може зажадати введення до складу його керівництва свого чи представника уповноваженої особи;

• переведення боргу на іншу юридичну особу. Такою юридичною особою може бути будь-як суб'єкт, що хазяює, що побажав взяти участь у санації підприємства-боржника. Умови такого переведення боргу обмовляються спеціальним договором. Однак для цієї форми рефінансування боргу потрібно обов'язкова згода кредитора (якщо кредитор не дає згоди на переведення боргу на інше обличчя, то підприємство-боржник не може використовувати цю форму санації, тому що це означало б однобічну зміну погоджених умов кредитного договору). У випадку згоди кредитора на переведення боргу іншому обличчю, новий боржник має право висувати проти вимог кредитора всі заперечення, засновані на договірних відносинах між кредитором і першим боржником;

• реструктуризація короткострокових кредитів у довгострокові. Ця

форма санації використовується звичайно тільки по фінансових кредитах, де кредитором виступає комерційний банк, що здійснює обслуговування підприємства. У процесі такої форми реструктуризації боргу по довгостроковому кредиті істотно підвищуються ставки відсотка;

• випуск облігацій і інших довгострокових цінних паперів під гарантію санатора. Така форма санації здійснюється, як правило, комерційним банком, що обслуговує підприємство, якщо за якимись причинами надання йому прямого банківського чи кредиту реструктуризація його боргу неможливі. У ролі такого гаранта-санатора може виступати і страхова компанія;

• відстрочка погашення облігацій підприємства. Однією з необхідних умов такої форми санації є відносно невисоке коло інвесторів, що уклали свої засоби в облігації підприємства. Ця умова визначається тим, що рішен-ня про таку форму санації повинна бути прийнята більшістю інвесторів-кре-диторів даного підприємства по даному виді його боргового зобов'язання;

• списання санатором-кредитором частини боргу. Ця форма санації підприємства починається кредитором у тому випадку, якщо вимога про повне погашення боргу нереально і приведе підприємство до фінансового краху. Звичайно санація у формі списання частини боргу супроводжується угодою між кредитором і підприємством про інші форми його компенсації на наступних етапах.

Санація підприємства, спрямована на його реструктуризацію (реорганізацію), може носити наступні основні форми:

• злиття. Така форма санації здійснюється шляхом об'єднання підприємства-боржника з іншим фінансово стійким підприємством. У результаті такого об'єднання підприємство-боржник утрачає свій самостійний юридичний статус. Розрізняють: горизонтальне злиття, у процесі якого поєднуються підприємства однієї галузі; вертикальне злиття, що поєднує підприємства суміжних галузей (наприклад, виробників і споживачів сировини); конгломератне злиття, у процесі якого поєднуються підприємства, не зв'язані між собою ні галузевими, ні технологічними особливостями. Для підприємства-санатора спонукальним мотивом цієї форми санації є ефект, що звичайно досягається, синергізма, а для санируемого підприємства - можливість збереження робочих місць і спрямованості виробничої діяльності. У процесі злиття підприємства консолідують бухгалтерську звітність;

• поглинання. Ця форма санації здійснюється шляхом придбання підприємства-боржника підприємством-санатором (для останнього це є однієї з форм інвестицій — придбання цілісного майнового чи комплексу основної частини його активів). Для санатора ефект поглинання також зв'язаний із синергізмом. Підприємство, що підлягає санації при поглинанні звичайно утрачає свій самостійний статус, хоча як юридична особа може зберегтися у виді дочірнього підприємства;

• поділ. Така форма санації може бути використана для підприємств, що здійснюють багатогалузеву господарську (виробничу) діяльність. Ефект такої форми санації полягає в тому, що за рахунок істотного скорочення загальногосподарського управлінського апарата, невиробничих і допоміжних служб значно скорочується сума постійних витрат, у зв'язку з чим за рахунок ефекту операційного левериджа кожен новий виділений підрозділ швидше може досягти крапки беззбитковості своєї діяльності. Виділені в процесі поділу підприємства одержують статус нової юридичної особи, а майнові права й обов'язки переходять до кожного з них на основі розділового балансу;

• перетворення у відкрите акціонерне товариство. Така форма санації, здійснювана з ініціативи групи засновників, дозволяє істотно розширити фінансові можливості підприємства, забезпечити шляху його виходу з кризи і дати новий імпульс його економічному розвитку. Умовою такої санації виступає необхідність забезпечення засновниками мінімального розміру статутного фонду, установленого законодавством;

• передача в оренду. Ця форма характерна в даний час для санірування державних підприємств, при якій вони передаються в оренду членам трудового колективу. Умовою здійснення такої форми санації є прийняття на себе колективом орендарів боргів підприємства, що підлягає санації. Принципово така форма санації може бути використана і для підприємств недержавних форм власності;

• приватизація. У цій формі сануються державні підприємства. В даний час ця форма санації одержала великий розвиток. Умови і форми приватизації державних підприємств регулюються великою системою законодавчих актів.

Підбор санатора. Такий підбор здійснюється виходячи з обраних форм санації і передує розробці бізнес-плану санації підприємства, у якій санатор повинний брати обов'язкову участь. У реальній практиці розробка бізнес-плану санації часто здійснюється до вибору санатора і лише представляється йому на розгляд.

При формах санації, спрямованих на рефінансування боргу підприємства, основними санаторами можуть виступати:

• власники підприємства (у тому числі і державні органи — по підприємствах державної форми власності);

• кредитори підприємства;

• комерційний банк, що здійснює обслуговування підприємства.

При формах санації, спрямованих на реструктуризацію (реконструкцію) підприємства, основними санаторами можуть бути:

• власники підприємства;

• підприємства-кредитори;

• сторонні суб'єкти, що хазяюють — юридичні особи;

• трудовий колектив підприємства, що підлягає санації.

143