4. Вартість капіталу підприємства та методика її визначення

Кожне підприємство потребує джерел коштів для фінансування своєї діяльності. Залучення будь-якого джерела фінансування пов’язане для підприємства з певними витратами: акціонерам треба платити дивіденди, банкам  проценти за надані позики. Сума коштів, яку треба виплатити за використання певного обсягу фінансових ресурсів, показана в процентах до цього обсягу, називається ціною капіталу. В ідеалі передбачається, що поточні активи фінансуються за рахунок короткострокових, а засоби тривалого використання  за рахунок довгострокових джерел коштів. Завдяки цьому оптимізується загальна сума витрат по залученню коштів.

Концепція ціни капіталу є однією з базових у теорії капіталу. Вона не зводиться тільки до вирахування процентів, які треба сплатити власникам фінансових ресурсів. Вона також характеризує ту норму рентабельності інвестованого капіталу, яку повинне забезпечити підприємство, щоб не зменшувати своєї ринкової вартості.

Слід розрізняти два поняття  «ціна капіталу підприємства» і «ціна підприємства у цілому як суб’єкта на ринку капіталів». Перше поняття кількісно відображається у відносних річних витратах, що склалися при обслуговуванні своєї заборгованості перед власниками та інвесторами. Друге поняття може характеризуватися різними показниками, наприклад, величиною власного капіталу. Ці поняття кількісно взаємопов’язані.

Так, якщо підприємство приймає участь у інвестиційному проекті, доходність якого менша за ціну капіталу, то ціна самого підприємства по закінченні цього проекту зменшиться. Таким чином, ціна капіталу є головним елементом теорії та практики прийняття рішень інвестиційного характеру. Таким чином, економічна інтерпретація показника «ціна капіталу» наявна  він вказує, яку суму слід заплатити за залучення одиниці напіталу з певного джерела. Показник вираховується в процентах і, як правило, за рік.

Ціна основних джерел капіталу. Можна виділити три основних джерела капіталу: позиковий капітал; акціонерний капітал, відкладений прибуток. Основними джерелами позикового капіталу є позики банку та облігації, що випущені підприємством. Ціна першого елементу повинна розглядатися з урахуванням податку на прибуток. Справа в тому, що проценти за користування банківським кредитом включаються у собівартість продукції. Тому ціна одиниці такого джерела коштів (Кб) менша за процент (н), який виплачується банку

де н - ставка податку на прибуток.

Ціна такого джерела коштів як облігації приблизно дорівнює величині сплаченого проценту. У деяких країнах проценти по облігаціях також дозволено відносити на прибуток до його оподаткування. Тому ціна такого джерела коштів повинна уточнюватися. Для нового випуску облігаційної позики при розрахунку його ціни необхідно враховувати вплив можливої різниці між ціною реалізованої облігації та їх номінальною вартістю (остання часто буває вищою за рахунок витрат по випуску облігацій та продажу їх на умовах дисконта).

де Коб- ціна облігаційної позики;

п - ставка проценту (в долях одиниці);

Сн - величина позики (номінальна вартість);

Ср - реалізаційна ціна облігації;

к - строк позики (кількість років);

н - ставка податку на прибуток (в долях одиниці).

Наприклад: підприємство планує випустити облігацій номінальною вартістю 10000 грн., термін погашення 20 років і ставка 9%. Витрати по реалізації облігацій складають у середньому 3% номінальної вартості. Для підвищення привабливості вони продаються на умовах дисконту  2% номінальної вартості. Податок на прибуток та інші обов’язкові відрахування від прибутку складають 35%. Розрахуємо ціну цього джерела коштів на основі формули, що наведена вище.

Акціонери в обмін на свої кошти, що надані в користування підприємству, отримують дивіденди. Їх доход буде дорівнювати витратам підприємства по залученню цього джерела коштів. Тому з позиції підприємства ціна такого джерела приблизно дорівнює рівню дивідендів, які виплачуються акціонерам. Так як по привілейованих акціях виплачується фіксований процент. Ціна джерела коштів «привілейовані акції» (Кna) розраховується за формулою:

,

де Д - розмір фіксованого дивіденду ( у грошових одиницях);

Уna - поточна (ринкова) ціна привілейованої акції.

Розмір дивідендів по звичайних акціях раніше не визначається і залежить від ефективності роботи підприємства. Тому ціну джерела коштів «звичайні акції» (Кза) можна розрахувати з меншою точністю. Існують різні методи оцінки, з яких найбільшу розповсюдженість отримали модель Гордона і модель САРМ.

Значення джерела коштів «звичайні акції» (Кза) :

,

де Дn - прогнозне значення дивіденду на найближчі періоди;

Узв- ринкова ціна звичайної акції;

g - прогнозуємий темп приросту дивідендів.

Відкладений прибуток нерідко може займати велику питому вагу у загальній сумі джерел власних коштів. Ціна цього джерела може розраховуватися різними методами. Один з них полягає у тому, що коли акціонери голосують за реінвестування частини свого прибутку, то вони вважають, що для них більш вигідне вкладання прибутку в якісь інші активи, а не отримання дивідендів. В деякому розумінні така операція дорівнює покупці нових акцій. Таким чином, ціна джерела коштів «відкладений до виплати прибуток» арифметично дорівнює ціні джерела коштів «звичайні акції».

На практиці будь-яке підприємство фінансує свою діяльність з різних джерел. За використання у своїй діяльності залучених фінансових ресурсів воно виплачує проценти, дивіденди, винагороди і т. ін., тобто має певні обгрунтовані витрати на підтримання свого економічного потенціалу. Показник, що характеризує відносний рівень загальної суми цих витрат, складає ціну авансованого капіталу (СК). Він розраховується як середня арифметична взважена, виходячи з долі різних джерел формування капітала та їх індивідуальної ціни.

,

де ki - ціна і-го джерела коштів;

di - питома вага і-го джерела коштів в їх загальній сумі.

Таким чином, рівень витрат для підтримання економічного потенціалу підприємства при структурі джерел коштів, що склалася, вимогах кредиторів, інвесторів, дивідендній політиці дорівнює СК. Підприємство може приймати будь-які рішення інвестиційного характеру, якщо рівень їх рентабельності не буде нижчий за поточні значення СК.