2. Класифікація обігових активів

Цілеспрямоване управління обіговими активами підприємства визначає необхідність попередньої їх класифікації. З позицій фінансового менеджменту ця класифікація будується за наступними ознаками.

1. За характером фінансових джерел формування виділяють валові, чисті і власні обігові активи. Валові обігові активи (або обігові кошти в цілому) характеризують загальний їх обсяг, сформований як за рахунок власного, так і позикового капіталу. У складі звітного балансу вони відображаються як сума другого і третього розділів його активу. Чисті обігові активи (чистий робочий капітал) характеризують ту частку їх обсягу, яка сформована за рахунок власного та довгострокового позикового капіталу. Власні обігові активи характеризують ту їх частку, яка сформована за рахунок власного капіталу підприємства. Якщо підприємство не використовує довгостроковий позиковий капітал для фінансування обігових активів, то суми власних і чистих обігових активів співпадають.

2. За видами обігові активи діляться на запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів, запаси готової продукції, дебіторську заборгованість, грошові активи, інші види обігових активів.

3. За характером участі у операційному процесі обігові активи діляться таким чином:

• Обігові активи, які обслуговують операційний цикл підприємства (запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів. Незавершене виробництво, запаси готової продукції);

• обігові активи, що обслуговують фінансовий (грошовий цикл) підприємства (дебіторська заборгованість та ін.)

4. За періодом функціонування виділяють постійну частину обігових активів та змінну частину. Постійна частина уявляє собою незмінну частку їх розміру, яка не залежить від сезонних та інших коливань операційної діяльності підприємства і не зв'язана з формуванням запасів товарів сезонного зберігання, дострокового завозу та цільового призначення. Іншими словами, це мінімум обігових активів, необхідний підприємству для здійснення операційної діяльності. Змінна частина обігових активів уявляє собою ту їх частку, яка пов'язана з сезонним зростанням обсягів виробництва і реалізації продукції, необхідністю формування в окремі періоди запасів сезонного зберігання, дострокового завозу та цільового призначення. У складі цього виду обігових активів виділяють звичайно максимальну та середню їх частку.

Управління обіговими активами підприємства пов'язане з конкретними особливостями формування його операційного циклу. Операційний цикл уявляє собою період повного обороту всієї суми обігових активів, в процесі якого відбувається зміна окремих їх видів. Найважливішою характеристикою операційного циклу, яка суттєво впливає на обсяг, структуру та ефективність використання обігових активів, є його тривалість. Вона включає період часу від моменту використання підприємством грошових коштів на придбання вхідних запасів товарно-матеріальних активів до надходження грошей від дебіторів за реалізовану їм продукцію.

Операційний цикл підприємства характеризує період повного обороту матеріальних елементів обігових активів, які використовуються для обслуговування виробничого процесу, починаючи з моменту надходження сировини, матеріалів і напівфабрикатів на підприємство і закінчуючи моментом відвантаження виготовленої продукції.

Фінансовий цикл (цикл грошового обороту) підприємства уявляє собою період повного обороту грошових коштів, інвестованих у обігові активи, починаючи з моменту погашення кредиторської заборгованості за сировину, товари, і закінчуючи інкасацією дебіторської заборгованості за продану продукцію.

Класифікація обігових активів має важливе значення, оскільки дає можливість підприємству визначити оптимальний склад і структуру, потребу та джерела формування обігових коштів. Від цього значною мірою залежить фінансовий стан підприємства.

Система організації обігових коштів побудована на певних принципах.

По-перше, надання підприємствам самостійності щодо розпорядження, управління обіговими коштами. Це означає оперативну самостійність у використанні обігових коштів.

По-друге, визначення планової потреби і розміщення обігових коштів за окремими елементами та підрозділами. Мається на увазі розрахунок оптимальної потреби у обігових коштах, яка б забезпечила безперервність процесу реалізації товарів, виконання планових завдань за ритмічної роботи.

По-третє, коригування розрахованих і чинних нормативів з урахуванням вимог господарювання, що змінюються.

По-четверте, раціональна система фінансування обігових активів. Це означає формування обігових коштів за рахунок власних ресурсів і залучених коштів у розмірах, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства.

По-п’яте, контроль за раціональним розміщенням і використанням обігових коштів. Мається на увазі проведення аналізу ефективності кругообороту коштів, що використовуються, з метою прискорення їх обертання.

У відповідності до стратегічних цілей управління обігові активи можна класифікувати таким чином (табл.4.2):

Таблиця 4.2